Рішення № 85532237, 05.11.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

05.11.2019 227/4650/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Левченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Черкасової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області позовну заяву Акціонерного товариства «Мегабанк» (ЄДРПОУ 09804119, м. Харків, вул. Алчевських, буд.30) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором, справа №227/4650/18, -

ВСТАНОВИВ

25 жовтня 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в обґрунтування вимог якої зазначив, що між ПАТ «Мегабанк» (правонаступником якого є АТ «Мегабанк») та ОСОБА_1 , був укладений Кредитний договір №34-04П/2013 від 25 жовтня 2013 року, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти на придбання автомобільного транспорту, у розмірі 124 868,10 грн. на строк з 25 жовтня 2013 року по 24 жовтня 2018 року, а відповідач зобов`язався на передбачених договором умовах повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 15,5 % процентів річних. Тип процентної ставки за цим Договором – фіксована процентна ставка. В порушення прийнятого на себе, відповідно до умов за кредитним договором, зобов`язання, відповідачем не сплачено грошові кошти за кредитом згідно з умовами кредитного договору. Станом на 01.08.2018 р. загальна сума вимог за Кредитним договором №34-04П/2013 від 25.10.2013 р. складає 126 148,92 грн., та складається з: залишку кредиту – 112 393,28 грн., залишок нарахованих та несплачених відсотків – 13 755,64 грн. Для забезпечення виконання зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором, 25.10.2013 р. між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 , був укладений договір поруки №34-04П/2013-п, за умовами п.1.1 якого відповідач ОСОБА_2 поручилася перед позивачем за виконання боржником в повному обсязі всіх його обов`язків, що виникли з кредитного договору №34-04П/2013 від 25 жовтня 2013 р. Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04.02.2019 року позовні вимоги АТ «Мегабанк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 34-04П/2013 від 25.10.2013 року нараховану станом на 01.08.2018 року у розмірі 126 147,92 грн., яка складається з: суми заборгованості за кредитом – 112 393,28 грн. та суми залишку нарахованих та несплачених процентів – 13 755,64 грн. та судовий збір.

Заочним рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04.03.2019 року заявлені позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.

02 квітня 2019 року представник відповідача-1 ОСОБА_1 – адвокат Кравець Д.М. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 04.03.2019 року по справі № 227/4350/18, ухваленого Добропільським міськрайонним судом Донецької області, в якій просив скасувати зазначене заочне рішення та застосувати строк позовної давності при новому розгляді справи.

Ухвалою суду від 18.04.2019 року заяву представника відповідача-1 задоволено, заочне рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04.03.2019 року скасовано, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом із тим, в заяві представника відповідача-1 ОСОБА_1 , адвоката Кравець Д.М. про перегляд заочного рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04.03.2019 року по цивільній справі № 227/4650/18, представником відповідача було заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 16.05.2019 року в задоволенні заявленого клопотання - відмовлено.

03 липня 2019 року представник відповідача-1 через електронну пошту суду надіслав клопотання про зупинення розгялду справи, обгрунтовуючи його тим, що 21.05.2019 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області було подано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа АТ "Мегабанк" про поділ спільного спільного сумісного майна подружжя, предметом спору є як майно подружжя (автомобіль), так і борги подружжя (заборгованість за кредитним договором).

Ухвалою суду від 15.10.2019 року в задоволенні клопотання представника відповідача-1 ОСОБА_1 адвоката Кравець Д.М. про зупинення провадження у цивільній справі № 227/4650/18 було відмовлено.

Представник позивача у судове засідання 05.11.2019 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду з клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з територіальною віддаленістю суду, що не є пованою причиною.

Відповідач-1 ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з особистим підписом представника відповідача-1 – адвоката Кравця Д.М.

Відповідач-2 ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Добропільського міськрайонного суду Донецької області, у зв`язку з чим, суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, дійшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст.ст.89, 263 ЦПК України, докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.8 статуту Акціонерного товариства «Мегабанк», АТ «Мегабанк» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Мегабанк».

25 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 , був укладений Кредитний договір №34-04П/2013, за яким ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 124 868,10 грн. на придбання транспортного засобу марки Toyota, модель Yaris 1, 33L, CVT, Active, 5 НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), 2013 року випуску. Кредит надавався строком з 25.10.2013 р. по 24.10.2018 р. Процентна ставка за користування кредитом у межах строку кредитування встановлена 15,50 % річних. Тип процентної ставки за цим договором – фіксована процентна ставка.

Згідно з п. 1.1. кредитного договору позивач надав відповідачу грошові кошти на придбання автомобільного транспорту, у розмірі 124 686,10 грн. на строк з 25.10.2013 р. до 24.10.2018 року, а відповідач зобов`язався на передбачених договором умовах повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 15,50 % відсотків річних.

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору визначення сукупної вартості кредиту (з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань відповідача, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту) та реальної процентної ставки, а також графік платежів наведено у Додатку № 1 до цього Договору, який є невід`ємною його частиною.

Згідно з п. 2.1. кредитного договору, зобов`язання відповідача за договором забезпечується рухомим майном за договором застави та порукою фізичної особи згідно з договором поруки.

Відповідно до п.3.2.1 договору позичальник зобов`язується повернути одержаний кредит та сплатити проценти у повному обсязі до 16:00 год. 24.10.2018 року.

Нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої Договором. (п.4.1 договору).

Згідно пункту 4.3. кредитного договору за користування кредитом понад строку, вказаного у пункті 1.1. договору, позивач нараховує, а відповідач сплачує проценти в розмірі 0,1 процента річних.

Повернення кредиту, сплата процентів за користування ним, комісій, штрафів та пені здійснюється шляхом внесення грошових коштів на рахунок № НОМЕР_5 . (п.4.4 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язання.

Позивач виконав умови кредитного договору у повному обсязі надавши позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується меморіальним ордером №2707_3 від 25.10.2013 р. та випискою з рахунку № НОМЕР_6 .

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Згідно розрахунку заборгованості, яку позивач просить стягнути на його корить з відповідача, станом на 01.08.2018 року відповідач має заборгованість у розмірі 126 148,92 грн., яка складається з: залишку заборгованості за кредитом у розмірі – 112 393,28 грн., з залишку нарахованих та несплачені проценти за користування кредитом у розмірі – 13 755,64 грн.

Таким чином, у судовому засіданні було достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за наданим кредитом перед позивачем, що підтверджується дослідженими матеріалами справи.

Крім цього, 25.10.2013 року між ПАТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 34-04П/2013-п, за яким ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання відповісти солідарно за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором №34-04П/2013 від 25.10.2013 року.

Згідно п.1.1. договору поруки, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником, в повному обсязі усіх його обов`язків, що виникли з Кредитного договору №34-04П/2013 від 25.10.2013 року та за будь – якими додатковими угодами до нього, що укладені та/або будуть укладені у майбутньому.

Згідно п.п.2.1.1. поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісії, неустойки, сплати збитків у зв`язку з неналежним виконанням боржником зобов`язань, передбачених кредитним договором.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст.509,526, 553, 554,1054 ЦК України, відповідачі зобов`язання за вказаним договором не виконали.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Станом на момент розгляду даної справи докази виконання відповідачем зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку про порушення відповідачами встановленого у кредитному договорі строку повернення грошових коштів.

Згідно з ч. 1,3 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Стаття 554 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги порушення виконання першим відповідачем (Позичальником), зобов`язань за Кредитним договором №34-04П/2013 від 25.10.2013 року, виконання якого було забезпечено порукою, згідно договору поруки № 34-04П/2013-п від 25 жовтня 2013 року, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження виконання цих зобов`язань як позичальником, так і поручителем станом на момент розгляду справи, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості у розмірі 126148,92 грн.

Що ж стосується вимоги представника відповідача-1 ОСОБА_1 щодо застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до умов кредитного договору, договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним, а кінцевий термін сплати одержаного кредиту та процентів у повному обсязі до 16.00 год. 24.10.2018 року. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом строку, на який надано кредит (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за кредитним договором, яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повернення одержаного кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повернення отриманого кредиту (стаття 261 ЦК України).

Такий підхід відповідає правовій позиції, яка сформульована Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26 вересня 2018 року (справа за № 477/841/16-ц) та від 03 жовтня 2018 року (справа № 233/2056/17).

Як вбачається з матеріалів справи дата повернення повної суму кредиту 24 жовтня 2018 року, тому строк позовної давності необхідно рахувати з 25 жовтня 2018 року, а банк звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав, та законних інтересів 25 жовтня 2018 року, тобто в межах строку позовної давності.

За таких умов посилання відповідача щодо дати здійснення ним останнього платежу не мають значення для обчислення строку позовної давності.

Враховуючи викладене, строк позовної давності банком не пропущено та відповідає обставинам справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" підлягає задоволенню.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 892,23 грн., в рівних частках, тобто по 946,12 грн. з кожного.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4,5,13,81,141,263,273, 280-284,288,289 ЦПК України, ст.ст. 509, 525-527, 530, 553, 554, 629,1048, 1049, 1054 ЦК України, суддя, -

ВИРІШИВ

Позовну заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Харцизьким МВ ГУДМС України в Донецькій області 11.10.2013 р., та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Харцизьким МВ ГУМВС України в Донецькій області 11.02.2012 р., на користь Акціонерного товариства «Мегабанк», (місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд.30, ЄДРПОУ 09804119, МФО 351629, номер рахунку 3739602 у ПАТ «Мегабанк») заборгованість за кредитним договором №34-04П/2013 від 25.10.2013 року нараховану станом на 01.08.2018 року у розмірі 126 148,92 грн., (сто двадцять шість тисяч сто сорок вісім гривень 92 копійки), яка складається з: суми заборгованості за кредитом – 112 393,28 грн. та суми залишку нарахованих та несплачених процентів – 13 755,64 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Харцизьким МВ ГУДМС України в Донецькій області 11.10.2013 р., та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Харцизьким МВ ГУМВС України в Донецькій області 11.02.2012 р., на користь Акціонерного товариства «Мегабанк», (місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд.30, ЄДРПОУ 09804119, МФО 351629, номер рахунку 3739602 у ПАТ «Мегабанк») витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 892,23 грн. (одна тисяча вісімсот дев`яносто дві гривні 23 копійки), в рівних частках, тобто з кожного по 946,12 грн. (дев`ятсот сорок шість гривень 12 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Копію рішення направити сторонам.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Акціонерне товариство «Мегабанк», (ЄДРПОУ 09804119, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд.30);

- відповідачі:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Харцизьким МВ ГУДМС України в Донецькій області 11.10.2013 р., місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Харцизьким МВ ГУМВС України в Донецькій області 11.02.2012 р., місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 05.11.2019 року.

Суддя А.М. Левченко

05.11.2019