Рішення № 85531957, 05.11.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

05.11.2019 227/2593/19

РІШЕННЯ

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

за участю

секретаря судового засідання: Михайловської Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа - Виконавчий комітет Добропільської міської ради Донецької області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа - Виконавчий комітет Добропільської міської ради Донецької області про позбавлення відповідача батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення щомісячно із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, починаючи стягнення з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає разом з дідусем та бабусею за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина навчається у 8-В класі Добропільського навчально-виховного комплексу «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням окремих предметів - дошкільний навчальний заклад». 12 жовтня 2007 року рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області шлюб між донькою позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_3 - розірвано. Мати дитини - ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 . Відповідач ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями, ніде не працює, вихованням сина не займається, з сином не проживає. Відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за невиконання ним батьківських обов`язків. Батько участі в житті дитини не приймає. У зв`язку з цим просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його онука - неповнолітнього ОСОБА_7 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Проте, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, в якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, однак звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.

Вiдповiдач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій проти позбавлення його батьківських прав та стягнення з нього аліментів не заперечував.

Представник третьої особи ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилася. Проте, звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі.

Зважаючи на те, що учасники процесу в судове засідання не з`явилися, суд враховує вимоги ст. 223 ЦПК України, відповідно до яких неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення позивача, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_3 з 09 листопада 2004 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.13), який рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2007 року було розірвано. (а.с.16)

Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 в подружжя народився син - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 24 червня 2005 року Добропільським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції. (а.с.14)

Мати дитини, ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 24 квітня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Добропіллю Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області. (а.с.15)

Згідно довідки Відділу реєстрації Добропільської міської ради Донецької області від 11 лютого 2019 року про реєстрацію місця проживання особи, місце проживання ОСОБА_5 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.17)

Актом обстеження житлово-побутових умов, складеним комісією ОСББ «Фенікс», підтверджується факт проживання позивача ОСОБА_1 разом зі своїм онуком ОСОБА_5 та бабусею хлопчика ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_1 . В акті також зазначено, що відповідач відвідує дитину дуже рідко, найчастіше в нетверезому стані. Іноді дідусь з бабусею змушені викликати працівників поліції (а.с.22)

Відповідно до акту від 19 березня 2019 року, складеного комісією Служби у справах дітей Добропільської міської ради, сім`я позивача ОСОБА_1 складається з дружини ОСОБА_10 та онука ОСОБА_5 , які разом проживають за адресою АДРЕСА_1 . В акті також зазначено, що для дитини створені добрі умови для проживання, він має окрему кімнату, яка обладнана за всіма потребами, та інше забезпечення. (а.с.18)

ОСОБА_5 навчається в 8-В класі Добропільського НВК «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням окремих предметів - дошкільний навчальний заклад», що підтверджується довідкою даного навчального закладу від 15 березня 2019 року (а.с.20) та згідно довідки дитина за період навчання у даному закладі проживала разом з дідусем ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_10 Мати ОСОБА_7 померла у ІНФОРМАЦІЯ_2. Батько дитини, ОСОБА_3 , вихованням сина не займався, батьківські збори не відвідував, результатами навчання не цікавився. (а.с.19) Що також підтверджується характеристикою ОСОБА_5 від 19 березня 2019 року. (а.с.21)

Як вбачається з рапорту Інспектора ЮП Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Мурашка Ю.В. від 13 березня 2019 року, що при перевірці за місцем проживання громадянина ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_2 , було встановлено зі слів сусідів, що останній зловживає алкогольними напоями, не працює. Сина разом з батьком ОСОБА_3 раніше не бачили, він не займається вихованням сина, життям та здоров`ям не цікавиться. Вихованням хлопчика займається його дідусь. (а.с.24)

29 березня 2019 року постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Виконавчим комітетом Добропільської міської ради надано до суду висновок «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17 квітня 2019 року, в якому виконком Добропільської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.12)

Звертаючись до суду із позовом про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, позивач посилався на те, що відповідач ухиляється від виконання покладених на нього батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні дитини.

Згідно ч. 2 ст. 258 Сімейного кодексу України, баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків.

Стаття 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини і предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини.

Частиною 2 ст. 27 Конвенції передбачено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до приписів ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Право дитини на належне батьківське виховання, відповідно до ст. 152 Сімейного кодексу України, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Згідно ч. 4 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пленум Верховного Суду України в пп. 15, 16 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Якщо позов про позбавлення батьківських прав заявлений із декількох підстав, суди повинні перевіряти та обґрунтовувати в рішенні кожну з них, а також повно і всебічно досліджувати обставини справи, оскільки, позбавлення батьківських прав - це крайній захід впливу на недобросовісних батьків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_3 не цікавиться ні життям дитини, ні здоров`ям, ні успіхами в навчанні, не допомагає в її утриманні. Жодним чином не проявляє інтересу до свого сина.

Крім того, відповідач у повному обсязі визнав вимоги позивача та надав згоду на позбавлення його батьківських прав та стягнення з нього аліментів на утримання сина.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач самоусунувся від виховання і утримання свого сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не займався його вихованням та матеріальним забезпеченням, не цікавиться його життям, станом здоров`я та успіхами в навчанні, тобто свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, свідомо не вчиняє дій, спрямованих на відновлення повноцінного спілкування з сином, який потребує батьківської уваги та виховання.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги позивача про позбавлення батьківських прав відповідача відносно його сина ОСОБА_7 підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 60 ЦК України, суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Як вбачається з матеріалів справи, орган опіки та піклування з поданням про призначення опіки над неповнолітньою особою не звертався.

Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування (частина 5 статті 167 СК України).

Враховуючи, що письмової заяви на передачу позивачу, який є рідним дідом неповнолітнього ОСОБА_7 , немає, та відсутність подання органу опіки та піклування про встановлення піклування на дитиною, суд вважає за необхідне передати ОСОБА_5 на піклування органу опіки та піклування виконавчого комітету Добропільської міської ради.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 180 ч. 1 ст. 183 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ст. ст. 181, 182 СК України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. При визначені розміру аліментів суд, враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Як передбачено ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно із ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів.

З огляду на викладені обставини, та з урахуванням того, що дитина передається на піклування Органу опіки та піклування виконавчого комітету Добропільської міської ради, а позивач звертався до суду, крім іншого, з вимогою про стягнення на його користь аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_7 , суд вважає за необхідне дані позовні вимоги задовольнити частково та стягнути із відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини, проте не на користь позивача, а на особистий рахунок дитини, обов`язок відкриття якого слід покласти на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Добропільської міської ради.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, а також те, що позивач звернувся до суду з двома вимогами майнового та немайнового характеру, за розгляд яких в порядку ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за кожною вимогою, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів позивач звільнений, а отже з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 768,40 грн., та за вимогою про стягнення аліментів з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 164, 165 СК України ст.59 ЦК України, керуючись статтями ст. 4, 19, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 352-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_4 ), до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ), третя особа - Виконавчий комітет Добропільської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ 04052904; адреса місцезнаходження: вул. Першотравнева, буд. 83, м. Добропілля Донецької області 85000) про позбавлення батьківських прав, задовольнити частково.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позбавити батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на піклування Органу опіки та піклування виконавчого комітету Добропільської міської ради.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 червня 2019 року до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.

Зобов`язати Орган опіки та піклування виконавчого комітету Добропільської міської ради відкрити особистий рахунок на дитину, у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесяти восьми гривень 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесяти восьми гривень 40 копійок), який необхідно сплатити на рахунок отримувача UА798999980000031211256026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Л.С. Мацишин

05.11.2019