Ухвала суду № 85530827, 05.11.2019, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4253/19

Провадження № 2/456/1542/2019

УХВАЛА

про залишення позову без руху

05 листопада 2019 року суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. , перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання договору купівлі – продажу недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулися до суду з позовом, в якому з урахуванням викладених вимог просить визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане 30.11.2017 р. відділом по обліку майна та житлової площі за № АДРЕСА_1 органу приватизації виконкому Стрийської міської ради на ім`я ОСОБА_3 на квартиру у АДРЕСА_2 , визнати недійсним договір купівлі – продажу вказаної квартири виданий 08.06.2018 державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т., серія та номер 1663 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 57 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1441491446112, номер запису про право власності 49011912 від 04.10.2019 із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Одночасно позивач подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», яке мотивоване тим, що у нього на утриманні перебуває четверо малолітніх дітей (багатодітна сім`я).

Проаналізувавши матеріали позовної заяви вважаю, що таку слід залишити без руху, як подану без додержання вимог ч. 4 ст.177 ЦПК України.

Так у відповідності до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд, вивчивши доводи позивача, викладені в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 136 ЦПК України встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 р. єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає)

сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано жодних доказів підтверджуючих його скрутне матеріальне становище, в обґрунтування обставин на які він посилається, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про те, що клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вказано, що у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується за загальною сумою всіх вимог.

Так, у відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так позивачем у позовній заяві заявлено три вимоги немайнового характеру, а саме про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, про визнання недійсним договору купівлі – продажу квартири та скасування запису про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 Однак судовий збір не сплачено за жодну з заявлених вимог.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору із позовних заяв немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.), а із позовних заяв майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605,00 грн.).

На підставі вищенаведеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 2305,20 грн.( 3 х 768,4)

Державне мито (судовий збір) повинно бути сплачено: Державне мито (судовий збір) повинно бути сплачено: одержувач – Стрийське УК/м. Стрий/ 22030101, КОД 37969195, р/р UA748999980000031213206013017 , МФО 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків такої.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло,визнання договору купівлі – продажу недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків на протязі 10-ти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі виконання вимог суду у встановлений строк, заява буде

вважатися поданою в день первісного її подання до суду, а інакше – вважатися неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. М. Янів