Рішення № 85529973, 01.11.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3291/19

Провадження №2/442/1043/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді: Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання: Кравців Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ „СК „ВУСО”, ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, пені, 3% річних, інфляційних збитків, моральної шкоди та компенсації суми франшизи, –

за участю представників

від ОСОБА_1 : не з`явилися

від ПрАТ „СК „ВУСО”: не з`явилися

від ОСОБА_2 : не з`явилися

в с т а н о в и в:

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ПрАТ СК „ВУСО”, ОСОБА_2 , у якому просить на підставі ст.ст. 6, 29, 33, 35, 36, 37 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 8, 9, 16, 20, 25, 26 Закону України „Про страхування”, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 № 6, п.п. 16, 17, 18, 19, 20, 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки” від 01.03.2013 № 4 , ст.ст. 16, 22, 526, 625, 979, 981, 983, 988, 990, 992 ЦК України стягнути з ПрАТ СК „ВУСО” на його користь страхове відшкодування за шкоду, заподіяну його майну – легковому автомобілю марки „TOYOTA PRIUS”, д. р. н. НОМЕР_1 , на суму 150 220 грн 62 к., пеню в сумі 27 109 грн 68 к., втрати від інфляції в сумі 11 266 грн 55 к., 3% річних в сумі 3 370 грн 70 к., а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 191 967 грн 55 к.; стягнути з ОСОБА_2 на його користь компенсацію суми франшизи в розмірі 1 000 грн та 7 000 грн за заподіяну йому моральну шкоду, а всього стягнути грошових коштів на суму 8 000 грн; просить судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1 999 грн 68 к. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 8 100 грн, в повному обсязі покласти на відповідачів. В обґрунтування позову посилається на те, що па підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ № 4642 16.02.2018, являється законним володільцем легкового автомобіля марки „TOYOTA PRIUS”, д.р.н. НОМЕР_1 . Вказує, що 04.04.2018 керував зазначеним транспортним засобом на підставі посвідчення водія на його ім`я серії НОМЕР_3 , виданого ДАІ МВС УВС Дрогобич 02.08.1995, знаходився в тверезому стані. В цей же день, близько 21:00 години, на автодорозі Трускавець-Стебник, а саме в районі ділянки дороги, яка проходить по вулиці Стебницькій в місті Трускавці. неподалік стели: „МІСТО ТРУСКАВЕЦЬ” водій автомобіля марки „MERCEDES-BENZ”, реєстраційний номер EZD НОМЕР_4 (реєстрація Республіки Польща) ОСОБА_2 , рухаючись в напрямку міста Стебник, не вибрала безпечної швидкості руху, не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не дотрималася безпечної дистанції, в результаті чого допустила зіткнення з належним йому на праві власності автомобілем марки „TOYOTA PRIUS”, д. р. н. НОМЕР_1 , під його керуванням, який рухався в попутному напрямку. В подальшому від зіткнення автомобіль під його керуванням виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п.п. 2.3 „б”, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Також цього дня ОСОБА_2 керувала автомобілем марки „MERCEDES-BENZ”, реєстраційний номер EZD НОМЕР_4 (реєстрація Республіки Польща) в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився в Дрогобицькій MЛ № 1, відповідальність та що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після дорожньо-транспортної пригоди (далі: ДТП) водій ОСОБА_2 , яка являлась законним (правомірним) володільцем (користувачем) автомобіля MERCEDES-BENZ”, реєстраційний номер EZD НОМЕР_4 (реєстрація Республіки Польща), проінформувала позивача про свою особу, про особу законного власника автомобіля, своє місце проживання, про назву та місцезнаходження страховика та надала поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/3455853 від 05.03.2018 (далі: поліс), із змісту якого вбачалось, що транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ”, реєстраційний номер EZD НОМЕР_4 (реєстрація Республіки Польща) належить ОСОБА_4 і є забезпеченим в ПрАТ СК „ВУСО” зі строком дії з 13:00 годин 06.03.2018 до 04.04.2018 включно. Вказує, що як вбачається з офіційних даних веб-сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі: МТСБУ), поліс № АМ/3455853 станом на 04.04.2018 був діючим. Також його транспортний засіб згідно полісу № АМ/5654250 від 03.04.2018 був забезпеченим в Страховій компанії „ПЗУ Україна” зі строком дії з 04.04.2018 по 03.04.2019 (як вбачається із офіційних даних веб-сайту МТСБУ, поліс № АМ/5654250 станом на 04.04.2018 був діючим). Тобто наголошує, що дана ДТП 04.04.2018 сталася за участю забезпечених транспортних засобів, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, – ОСОБА_2 , за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого, – ОСОБА_1 . Також після настання ДТП ОСОБА_2 запевнила, що у встановлені законодавством України строки нею буде подано страховику письмове повідомлення встановленого зразка про дорожньо-транспортну пригоду та інші необхідні відомості, крім того, на виконання умов полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів було викликано співробітників поліції, якими було зафіксовано ДТП. В подальшому позивач отримав довідку про ДТП від 18.04.2018 № 1168дп/41/12-2018, а 10.04.2018 особисто подав на адресу страховика Повідомлення про настання події ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої було пошкоджено належний йому автомобіль, а 20.04.2018 – заяву та інші необхідні документи про виплату йому належного страхового відшкодування. Вказує, що в той самий час аварійний комісар, працівник страховика, експерт чи інші представники ПрАТ СК „ВУСО” на місце ДТП для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків не прибули. Лише 24.04.2018 оцінювач ОСОБА_5 (суб`єкт оціночної діяльності ТЗОВ АК „ЕКСПЕРТ-СЕРВІС”) на місці знаходження пошкодженого транспортного засобу провів на замовлення страховика його зовнішній огляд, за наслідками якого оформив протокол (б/н), у якому описав наявні в автомобілі пошкодження. 13.04.2018 постановою слідчого Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області, капітана поліції Федурка Н.М. кримінальне провадження, внесене до ЄДРДР за № 12018140110000753 від 05.04.2018 за фактом ДТП закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, копію зазначеної постанови було скеровано начальнику Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області для вирішення питання про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності. 31.05.2018 постановою судді Дрогобицького міськрайонного суду у справі № 442/2670/18 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, тобто з нереабілітуючих підстав. Зазначене рішення суду в апеляційному порядку сторонами, в тому числі і ПрАТ СК „ВУСО”, не оскаржувалось, а отже, набуло законної сили. Вказує, що внаслідок зіткнення його автомобіль отримав значні механічні пошкодження і згідно Звіту про оцінку від 04.04.2018 за № 2620/18, ринкова вартість автомобіля „TOYOTA PRIUS”, д. р. н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 складає 213 362 грн 50 к.; ринкова вартість пошкодженого автомобіля „TOYOTA PRIUS”, д. р. н. НОМЕР_1 , складає 62 141 грн 88 к. Наголошує, що на його переконання, йому підлягає відшкодуванню різниця між вартістю належного йому транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а саме в сумі 151 220 грн 62 к. Вказує, що оскільки протягом 10 робочих днів після одержання страховиком повідомлення про ДТП уповноважений представник ПрАТ СК „ВУСО” не прибув до місця знаходження його пошкодженого автомобіля „TOYOTA PRIUS”, д. р. н. НОМЕР_1 , а зовнішній огляд на предмет наявності пошкоджень було проведено лише 24.04.2018, то позивач замовив проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу, який закінчено 19.12.2018, після чого згідно п. 33.3 ст. 33 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, будучи звільненим від обов`язку збереження пошкодженого майна у такому стані, у якому воно знаходилось після ДТП, самостійно провів заміну агрегатів. А тому наголошує, що на даний конкретний час не представляється можливим провести автотоварознавче дослідження чи судову експертизу пошкодженого транспортного засобу па предмет вартості відновлювальних робіт, вартості автомобіля до ДТП та після ДТП. Також зазначає, що оскільки сума відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, то ПрАТ „СК „ВУСО” повинно виплатити йому страхове відшкодування за шкоду, заподіяну його майну, на суму 150 220 грн 62 к., а суму франшизи в розмірі 1 000 грн йому повинна компенсувати винуватець ДТП ОСОБА_2 Наголошує, що ПрАТ „СК „ВУСО”на його заяву про виплату страхового відшкодування від 20.04.2018 в порушення умов, викладених у полісі, а також вимог чинного законодавства, не здійснило йому страхової виплати, натомість позивач одержав відмову ПрАТ „СК „ВУСО” від 23.07.2018 за № 5854/861669 з тих підстав, що ДТП сталося за участі транспортного засобу, який не було забезпечено. Також ОСОБА_2 на даний час в добровільному порядку не відшкодувала позивачу суму франшизи у розмірі 1 000 грн. Наголошує, що так як ПрАТ „СК „ВУСО” не здійснило йому страхової виплати, слід стягнути за період прострочення з ПрАТ „СК „ВУСО”пеню (з 01.08.2018) у розмірі 27 109 грн 68 к. 3% річних на суму боргу – 3 370 грн 70 к., інфляційні збитки у розмірі 11 266 грн 55 к. Також, враховуючи обставини справи, перенесений сильний фізичний біль, характер й обсяг страждань, яких зазнав, у зв`язку з ДТП 04.04.2018, вважає, що йому завдано моральної шкоди у розмірі 7 000 грн. Вказує, попередній розмір витрат на правову допомогу становить 8 100 грн.

Відповідач ОСОБА_2 27.05.2019 подала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що проти позову в частині стягнення з неї 1 000 грн франшизи, 7 000 грн моральної шкоди та 8 100 грн витрат на правничу допомогу частково заперечує. Вказує, що розмір у 7 000 грн моральної шкоди є занадто великим, у зв`язку із відсутністю тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 та вважає, що розмір грошового відшкодування за завдану позивачу моральну шкоду становить не більше 1 000 грн. Вказує, що на підтвердження 8 100 грн витрат на правничу допомогу позивач не надав належних та допустимих достовірних доказів отримання деяких послуг адвокатом, а також дійсності понесення таких витрат (квитанції, касового ордера тощо). Враховуючи наведене, просить позов задовольнити частково та стягнути з неї на користь ОСОБА_1 1 000 грн франшизи та 1 000 грн моральної шкоди.

Відповідач ПрАТ „СК „ВУСО” подало відзив на позовну заяву, у якому зазначило, що вважає позовні вимоги до ПрАТ „СК „ВУСО” незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно відповіді Львівської митниці Державної фіскальної служби від 21.06.2018 № 5460/10/13-70-20/38 в базі даних Львівської митниці ДФС, автомобіль марки Mercedes-Benz А170, р. н. НОМЕР_5 ), кузов № НОМЕР_6 , було ввезено на митну територію України 27.02.2018 в зоні діяльності Львівської митниці ДФС смугою руху „зелений коридор” у митному режимі „Тимчасове ввезення до 1 року”, без сплати податків і зборів як транспортний засіб, що постійно зареєстрований у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, з метою особистого користування громадянином Республіки Молдова ОСОБА_6 . Вказує, що законодавством України передбачені обмеження щодо можливості використання транспортного засобу ввезеного на митну територію України. Так, ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Тобто зазначає, що автомобіль марки Mercedes-Benz Al70, р.н. НОМЕР_7 НОМЕР_8 ), кузов № НОМЕР_6 , на момент ДТП міг використовуватись на території України виключно громадянином Республіки Молдова – ОСОБА_7 та взагалі не міг передаватись у володіння, користування або розпорядження іншим особам, а тому стверджує, що ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_4 не були власниками автомобіля Mercedes-Benz А170 (р.н. EZD GE62) та не були уповноважені власником даного ТЗ (або законним користувачем) на володіння/користування останнім, а тому позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з відсутністю підстав для визнання події страховим випадком, так як водій ОСОБА_2 на час настання ДТП не була законним володільцем та правомірним користувачем забезпеченого транспортного засобу Mercedes-Benz Al70 (р.н. НОМЕР_7 ), у зв`язку з чим не є особою, відповідальність якої застрахована. А тому вважає, що відмова у виплаті страхового відшкодування є правомірною та законодавчо обґрунтованою. Додатково вказує, що сума страхового відшкодування, заявленого у позовній заяві, виходить за межі встановленого Полісом ліміту, так як згідно умов Полісу, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду на одного потерпілого, заподіяну життю і здоров`ю складає 200 000 грн; за шкоду, заподіяну майну – 100 000 грн; франшиза 1 000 грн, тобто, максимальна сума, яка може бути виплачена Позивачу за шкоду заподіяну автомобілю, згідно умов Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту № АМ 3455853 від 05.03.2018 становить 99 000 грн. З підстав наведених вище вказує, що ПрАТ „СК „ВУСО” виконав своє зобов`язання за Полісом в повному обсязі, повідомивши про відмову у виплаті страхового відшкодування. А оскільки відповідачем не порушені права позивача, а також з посиланням на умови Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту № АМ 3455853 від 05.03.2018, то відсутні правові підстави для нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляції. Враховуючи вищенаведене, просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.11.2019 прийнято відмову ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог, а саме про стягнення з ПрАТ СК „ВУСО” на користь ОСОБА_1 відшкодування за шкоду, заподіяну його майну – легковому автомобілю марки „TOYOTA PRIUS”, д. р. н. НОМЕР_1 , на суму 51 220 грн 62 к., пеню в сумі 9 243 грн 56 к., втрати від інфляції в сумі 3 841 грн 55 к., 3% річних в сумі 1 149 грн 31 к.; закрито провадження у частині позовних вимог про стягнення з ПрАТ СК „ВУСО” на користь ОСОБА_1 відшкодування за шкоду, заподіяну його майну – легковому автомобілю марки „TOYOTA PRIUS”, д. р. н. НОМЕР_1 , на суму 51 220 грн 62 к., пеню в сумі 9 243 грн 56 к., втрати від інфляції в сумі 3 841 грн 55 к., 3% річних в сумі 1 149 грн 31 к.

Позивач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання 01.11.2019 не з`явились, представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача ПрАТ СК „ВУСО” у судове засідання 01.11.2019 не з`явився, подав заяву про проведення даного судового засідання без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник у судове засідання 01.11.2019 не з`явились, представник ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без його участі та без участі ОСОБА_2 ; не заперечує проти стягнення страхового відшкодування з ПрАТ СК „ВУСО”.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31.05.2018 у справі № 442/2670/18, провадження № 3/442/913/2018 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП; провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. З даної постанови вбачається, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 085098 від 27.04.2018, ОСОБА_2 04.04.2018 о 21.00 год. в м. Трускавець по вул. Стебницькій, керуючи автомобілем марки Mercedes-Benz, р. н. EZD GE62, не вибрала безпечної швидкості руху, не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не дотрималася безпечної дистанції, в результаті чого допустила зіткнення з автомобілем марки Toyota Рrius, р. н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку. В подальшому від зіткнення Toyota Рrius виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем марки Lexus ES 350 р. н,. НОМЕР_9 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку. В результаті ДТП дані автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п.п. 2.3 б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Також цього дня ОСОБА_2 керувала автомобілем марки Mercedes-Benz, р. н. EZD GE62, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в Дрогобицькій МЛ № 1, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (т. 1 а.с. 35-36).

Ч. 6 ст. 82 ЦПК України передбачає, що постанова суду у справі по адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 , власника транспортного засобу Toyota Рrius, р. н. НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 була застрахована згідно Полісу АМ/5654250 ПрАТ „СК „ПЗУ Україна”, чинного на момент пригоди, що підтверджується копією поліса та витягом з реєстру чинних полісів Централізованої бази даних МТСБУ (т. 1 а.с. 27, 29-30).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Mercedes-Benz, р. н. EZD GE62, була застрахована згідно Полісу АМ/3455853 ПрАТ „ВУСО”, чинного на момент пригоди, що підтверджується копією поліса та витягом з реєстру чинних полісів Централізованої бази даних МТСБУ (т. 1 а.с. 31-32).

Згідно відповіді Львівської митниці ФДС відповідно до інформації, наявної в електронних базах даних Львівської митниці ФДС, транспортний засіб Mercedes-Benz А170, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN-код НОМЕР_6 ввезений на митну територію України 27.02.2018 в зоні діяльності Львівської митниці ФДС смугою руху „Зелений коридор” у митному режимі „Тимчасове ввезення до 1 року” без сплати податків і зборів як транспортний засіб, що постійно зареєстрований у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, з метою особистого користування громадянином ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 114).

Згідно відповіді Львівської митниці ФДС від 29.05.2019 № 194/Адв/13-70-07/19 відповідно до інформації, наявної в електронних базах даних Львівської митниці ФДС, транспортний засіб Mercedes-Benz А170, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN-код НОМЕР_6 ввезений на митну територію України 27.02.2018 в режимі „Тимчасове ввезення до 1 року” (т. 1 а.с. 117, 118).

Згідно довіреності Крулікова ОСОБА_8 уповноважила громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_11 , використовувати, без будь-яких обмежень, легковий автомобіль Mercedes-Benz А170, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN-код НОМЕР_6 (т. 1 а.с. 119-121).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 6 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Отже, при настанні страхового випадку страховик ПрАТ „СК „ВУСО” відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно п. 33-1.1 ст. 33-1 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

10.04.2018 ОСОБА_1 було надано повідомлення про ДТП до ПрАТ „СК „ВУСО” разом із усіма необхідними документами, із зазначенням адреси за якою знаходиться транспортний засіб для проведення огляду пошкоджень (т. 1 а.с. 44, 45).

Відповідно до вимог ст. 34 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

24.04.2018 оцінювачем ТОВ „Експерт-Сервіс” ОСОБА_5 здійснено огляд транспортного засобу Toyota Рrius, р. н. НОМЕР_1 , та зафіксовано пошкодження, які були отримані внаслідок ДТП (т. 1 а.с. 41, 42, 52).

Відповідно до Звіту № 2620/18 від 19.12.2018, виконаного ТОВ „Експерт-Сервіс”, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля Toyota Рrius, р. н. НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП приймається рівним дійсним (ринковій) вартості автомобіля на момент дослідження без врахування аварійних пошкоджень і становить 213 362 грн 50 к. Ринкова вартість автомобіля Toyota Рrius, р. н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_10 213 362 грн 50 к. Ринкова вартість пошкодженого автомобіля Toyota Рrius, р. н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_10 61 141 грн 88 к. (т. 1 а. с. 48-79).

Відповідно до ст. 30 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

В порядку ст. 35 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування потерпілий, який має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування.

20.04.2018 ОСОБА_10 подано до ПрАТ „СК „ВУСО” письмову заяву про виплату страхового відшкодування разом із усіма необхідними документами (т. 1 а. с. 43).

Листами ПрАТ „СК „ВУСО” від 23.07.2018 № 5854/861669, від 30.07.2018 № 6065/861669 ОСОБА_10 було повідомлено про те, що ПрАТ „СК „ВУСО” відмовляє у виплаті страхового відшкодування, так як страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (т. 1 а. с. 39, 40).

У своєму відзиві ПрАТ „СК „ВУСО” зазначив, що водій ОСОБА_2 на час настання ДТП не була законним володільцем та правомірним користувачем забезпеченого транспортного засобу Mercedes-Benz Al70 (р.н. НОМЕР_7 ), у зв`язку з чим не є особою, відповідальність якої застрахована. Оскільки згідно ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Тобто зазначає, що автомобіль марки Mercedes-Benz Al70, р.н. НОМЕР_7 НОМЕР_8 ), кузов № НОМЕР_6 , на момент ДТП міг використовуватись на території України виключно громадянином Республіки Молдова - ОСОБА_7 та взагалі не міг передаватись у володіння, користування або розпорядження іншим особам, а тому стверджує, що ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_4 не були власниками автомобіля Mercedes-Benz А170 (р.н. EZD GE62) та не були уповноважені власником даного ТЗ (або законним користувачем) на володіння/користування останнім

Відповідно до п. 36.7 ст. 36 Закону рішення страховика про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку, чим і скористався позивач.

Згідно п. 1.4 ст. 1 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” слідує, що особами, відповідальність яких застрахована, вважаються страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхувальники це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

За змістом ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто набувач вважається добросовісним поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до листа Львівської митниці ДФС від 04.06.2018 № 4/424-14-01/ВСВ відповідно до інформації, наявної в електронних базах даних Львівської митниці ФДС, транспортний засіб Mercedes-Benz А170, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN-код НОМЕР_6 ввезений на митну територію України 27.02.2018 в зоні діяльності Львівської митниці ДФС смугою руху „зелений коридор” у митному режимі „Тимчасове ввезення до 1 року, без сплати податків і зборів як транспортний засіб, що постійно зареєстрований у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, з метою особистого користування громадянином ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 114)

Відповідно до ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД, можуть використовуватися громадянами, які ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Судом встановлено, що страхувальником за полісом АМ/3455853 є ОСОБА_4 .

За твердженням ПрАТ „СК „ВУСО” спірний автомобіль Mercedes-Benz А170, реєстраційний номер НОМЕР_7 , було ввезено на територію України року громадянином ОСОБА_6 виключно з метою особистого користування в силу ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України.

Проте страхувальником за полісом АМ/3455853, яким застраховано відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Mercedes-Benz А170, реєстраційний номер НОМЕР_7 , будь-якою особою є ОСОБА_4 , тобто особа, відмінна від тієї, яка здійснила ввезення даного автомобіля на територію України ( ОСОБА_6 ).

Відповідно до вимог п. 17.3 ст. 17 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

В свою чергу, вимогами п. 1 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України „Про страхування” страховик зобов`язаний ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що відповідальність щодо правильності укладення договору страхування покладається на Страховика, оскільки саме останній зобов`язаний роз`яснити Страхувальнику умови та правила страхування, отримати від Страхувальника інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику тощо.

При цьому, на офіційному сайті Відповідача режим доступу [https://vuso.ua/ua/uslugi/osago.html] розміщені правила та умови укладення договору страхування ОСЦПВ, з яких не вбачається окремих заборон щодо страхування транспортних засобів, ввезених в Україну на умовах тимчасового використання до одного року.

Разом з тим, Страховик укладаючи договір має впевнитись в наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності Страхувальника, вчинити інші дії спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором.

За таких обставин, відповідач, укладаючи договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – поліс АМ/3455853, з умовами щодо відповідного страхового платежу, що повинен здійснити страхувальник, який є особою, відмінною від тієї, яка тимчасово ввезла автомобіль на територію України з метою використання в особистих цілях, повинен був усвідомлювати ризик тих наслідків, які можуть випливати за наслідками укладення такого договору в контексті принципів цивільного законодавства щодо обов`язковості виконання зобов`язання сторонами.

Крім вищезазначеного, відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Крім того, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Судом не встановлено заволодіння застрахованим автомобілем Mercedes-Benz Al70 (р.н. НОМЕР_7 ) неправомірним способом водієм ОСОБА_2 . З огляду на таке, суд вважає необґрунтованими доводи ПрАТ „СК „ВУСО” про відсутність права на управління транспортним засобом у водія Mercedes-Benz Al70 (р.н. НОМЕР_7 ) на момент скоєння ним ДТП та підстав для виплати страхової суми страховою компанією, яка застрахувала цей автомобіль.

При цьому, суд бере до уваги, що договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АМ/3455853) недійсним не визнавався.

Відтак, за наявності у водія транспортного засобу реєстраційного документа на цей транспортний засіб, законність володіння таким транспортним засобом презюмується. При цьому, судом не встановлено, а ПрАТ „СК „ВУСО” не надано належних та допустимих доказів в розумінні статей 77-78 ЦПК України на підтвердження відсутності реєстраційних документів у водія забезпеченого транспортного засобу – автомобіля Mercedes-Benz A 170 (р.н. НОМЕР_7 ), на момент ДТП, чи доказів відсутності посвідчення водія у фізичної особи ОСОБА_2 , а порушення митних правил ввезення автомобілів на територію України може бути предметом адміністративної відповідальності особи, яка ввезла такий транспортний засіб. Зазначені обставини не є підставою звільнення від цивільної відповідальності учасників страхових відносин відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України „Про страхування”.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.04.2019 по справі № 910/14693/17.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до Відповідно до Звіту № 2620/18 від 19.12.2018, виконаного ТОВ „Експерт-Сервіс”, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля Toyota Рrius, р. н. НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП приймається рівним дійсним (ринковій) вартості автомобіля на момент дослідження без врахування аварійних пошкоджень і становить 213 362 грн 50 к. Ринкова вартість автомобіля Toyota Рrius, р. н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_10 213 362 грн 50 к. Ринкова вартість пошкодженого автомобіля Toyota Рrius, р. н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_10 61 141 грн 88 к. (т. 1 а. с. 48-79)

Відповідно до ст. 30 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

В силу ст. 22 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі настання страхового випадку страховик здійснює відшкодування в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

В порядку п. 9.4 ст. 9 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхові виплати за договорами обов`язкового страхування обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін (п. 9.5 ст. 9).

Окрім цього, відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, оскільки полісом АМ/3455853 встановлено страхову суму за шкоду, заподіяну майну в розмірі 100 000 грн та франшизу в розмірі 1 000 грн, розмір страхового відшкодування, що належить до виплати на користь позивача з відповідача ПрАТ „СК „ВУСО” за даним договором становить 99 000 грн.

Пунктом 36.2. статті 36 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими – прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

20.04.2018 ОСОБА_10 подано до ПрАТ „СК „ВУСО” письмову заяву про виплату страхового відшкодування разом із усіма необхідними документами (т. 1 а. с. 43)

Отже, у страхової компанії з поданням страхувальником такої заяви виник обов`язок виплатити страхове відшкодування ОСОБА_10 не пізніше 90 днів з дня такого звернення, а саме – до 20.07.2018.

Згідно зі статтею 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Позивач просить стягнути пеню за період з 01.08.2018 по 31.01.2019.

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня01.08.201806.09.20183799 000,0017.5353 512,4707.09.201831.01.201914799 000,00183614 353,64Всього: 17 866,11

Отже, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за вказані періоди складає 17 866 грн 11 к.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання. За частиною другою цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на обставини справи, оцінивши наявні докази, керуючись вказаними нормами матеріального права, наявні підстави для застосування положень частини другої статті 625 ЦК України та слід стягнути з ПрАТ „СК „ВУСО” на користь позивача 3% річних за період з 01.08.2018 по 01.05.2019 у розмірі 2 229 грн 50 к.

Проте суд не має права виходити за межі позовних вимог, а тому з ПрАТ „СК „ВУСО” на користь позивача 3% річних за період з 01.08.2018 по 01.05.2019 у розмірі 2 221 грн 40 к.

Втрати від інфляції за період з 01.08.2018 по 28.02.2019 становлять:

Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляціїЧервень 2018 — Січень 2019100 100 101,9 101,7 101,4 100,8 101106.9899 000,00105 910,206 910,20Всього: 6 910,20

Інфляційні збитки за вказані періоди складають 6 910 грн 20 к.

Враховуючи вищенаведене, на користь ОСОБА_10 підлягає стягненню з ПрАТ „СК „ВУСО” розмір страхового відшкодування у розмірі 99 000 грн, пеня за період з 01.08.2018 по 31.01.2019 у розмірі 17 866 грн 11 к., 3% річних за період з 01.08.2018 по 01.05.2019 у розмірі 2 221 грн 40 к., втрати від інфляції за період з 01.08.2018 по 28.02.2019 у розмірі 6 910 грн 20 к.

Також на користь ОСОБА_10 підлягає стягненню з ОСОБА_2 франшиза в розмірі 1 000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з діючим законодавством особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених нормами Цивільного кодексу України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Як зазначає позивач, на момент ДТП безпосередньо перед зіткненням, коли на його автомобіль з великою швидкістю та неконтрольовано рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_11 , вага якого є більшою від ваги належного йому автомобіля, то ОСОБА_10 значно перелякався не тільки за своє здоров`я, але й за життя, враховуючи те, що він є молода людина і також є інвалідом 3-ї групи (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_12 від 01.02.2018). Крім того, наголошує, що переніс сильний фізичний біль та душевні страждання, яких зазнав у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я: спричиненням легких тілесних ушкоджень у вигляді 4 саден па чолі зліва, па тім`яній ділянці зліва, па передній поверхні шиї в середній третині, на боковій поверхні язика зліва, синця на внутрішній поверхні правоти передпліччя у верхній третині, крововиливу на боковій поверхні язика зліва по внутрішній поверхні (висновок судово-медичної експертизи № 165 від 06.04.2018 року, на який є покликання у постанові про закриття кримінального провадження від 13.04.2018). А у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями різко погіршився стан його здоров`я, ОСОБА_10 сильно страждав на момент заподіяння тілесних ушкоджень і продовжує страждати від болів в області голови, приймав сильнодіючі ліки гідезепам.

Таким чином, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди позивачу, суд виходить зі ступеню спричинених моральних страждань, психологічного стресу позивача, його потенційною небезпекою для його здоров`я та з урахуванням вимог розумності та справедливості суд погоджується із заявленим позивачем розміром моральної шкоди 7 000 грн.

Згідно Договору про представництво інтересів та надання правової допомоги від 25.02.2019, укладеного між ОСОБА_10 (Клієнт) та адвокатом Крамаром Ю.М. (Адвокат) клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання по наданню правової допомоги та його представництво, зокрема, в судових органах України будь-якої ланки (в тому числі в Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області, Львівському апеляційному суді). У всьому іншому сторони керуються Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (т. 1 а.с. 15)

Згідно ордеру серія ЛВ № 121525 адвокатом Крамаром Ю.М. надається правова допомога ОСОБА_10 (а.с. 17).

Відповідно до Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 611 від 24.12.2010 ОСОБА_12 має право на зайняття адвокатською діяльністю згідно рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області від 24.12.2010 № 7.

Відповідно до додатку № 1 до Договору про представництво інтересів та надання правової допомоги від 25.02.2019 гонорар адвоката за виконану роботу: підготовка адвокатських запитів, підготовка позовної заяви про стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди та судових витрат, підготовка будь-яких клопотань чи звернень, у яких виникне необхідність, подання позовної заяви з додатками в суд, представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції, одержання рішення суду та виконавчих листів, скерування виконавчого листа в ВДВС, участь в виконанні судового рішення, складає 8 100 грн.

Згідно акту виконаних робіт від 25.02.2019 вбачається, що за вивчення матеріалів та судової практики (2 год.) –1 000 грн, зібрання доказів шляхом скерування адвокатських запитів, одержання пояснень і т.д. (3 год.) – 500 грн, виготовлення позовної заяви ( 10 год.) –4 000 грн, відкопіювання та засвідчення світлокопій документів як додатків до позовної заяви, подання позовної заяви з додатками (у випадку подання позовної заяви засобом поштового зв`язку – включаючи витрати на відправлення) (2 год.) – 500 грн, участь в судових засіданнях (у підготовчому судовому засіданні та 2 судових засідань під час розгляду справи по суті), підготовка заяв, клопотань, листів, документів, в тому числі і на виконання ухвал суду, одержання копії рішення суду, виконавчих листів, скерування виконавчих листів, скерування виконавчих листів в ВДВС (5 год) – 2 100 грн, всього – 8 100 грн.

У матеріалах справи не міститься адвокатських запитів адвоката Крамара Ю.М., а тому такі послуги, як зібрання доказів шляхом скерування адвокатських запитів, одержання пояснень і т.д. (3 год.) – 500 грн, не підтверджені належними та допустими доказами.

Такі послуги, як відкопіювання та засвідчення світлокопій документів як додатків до позовної заяви, подання позовної заяви з додатками (у випадку подання позовної заяви засобом поштового зв`язку – включаючи витрати на відправлення) (2 год.) не відносяться до послуг на правничу допомогу.

Судом встановлено, що адвокат Крамар Ю.М. перебував у підготовчому судовому засіданні 10.06.2019, яке тривало 6 хв. та у судовому засіданні 25.07.2019, яке тривало 7 хв., а послуги як одержання копії рішення суду, виконавчих листів, скерування виконавчих листів, скерування виконавчих листів в ВДВС на момент ухвалення рішення суду не надано, а тому суд зменшує розмір надання послуг за участь в судових засіданнях (у підготовчому судовому засіданні та 2 судових засідань під час розгляду справи по суті), підготовка заяв, клопотань, листів, документів, в тому числі і на виконання ухвал суду, одержання копії рішення суду, виконавчих листів, скерування виконавчих листів, скерування виконавчих листів в ВДВС пропорційно до часу, затраченого на участь у підготовчому та судовому засіданні до 91 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10. 2006 у справі „Двойних проти України” (пункт 80), від 10.12.2009 у справі „Гімайдуліна і інші проти України” (пункти 34 – 36), від 23.01.2014 у справі „East/West Alliance Limited” проти України”, від 26.02.2015 у справі „Баришевський проти України” (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі „Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 30 Закону України „Про адвокатуру і адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу „розумного обґрунтування” розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи (яка, на думку суду, не є занадто складною), суд вважає за необхідне стягнути з ПрАТ „СК „ВУСО” на користь ОСОБА_10 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 788 грн 22 к., а з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі у розмірі 302 грн 78 к.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з ПрАТ „СК „ВУСО” в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1 259 грн 97 к. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 768 грн 73 к., з ПрАТ „СК „ВУСО” в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 80 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 302 грн 78 к.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 193, 229, 230, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Вусо” на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування за шкоду, заподіяну його майну – легковому автомобілю марки „TOYOTA PRIUS”, д. р. н. НОМЕР_1 , на суму 99 000 (дев`яносто дев`ять тисяч) грн 00 к., пеню в сумі 17 866 (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн 11 к., втрати від інфляції в сумі 6 910 (шість тисяч дев`ятсот десять) грн 20 к., 3% річних в сумі 2 221 (дві тисячі двісті двадцять одна) грн 40 к., 1 259 (одна тисяча двісті п`ятдесят дев`ять) грн 97 к. судового збору та 4 768 (чотири тисячі сімсот шістдесят вісім) грн 73 к. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію суми франшизи в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн, 7 000 (сім тисяч) грн за заподіяну моральну шкоду, 80 (вісімдесят) грн судового збору та 302 (триста дві) грн 78 к. витрат на професійну правничу допомогу.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_13 ).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Вусо” (а03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31; ідентифікаційний код: 31650052).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_14 ).

Суддя Ю.С. Кучаковський