Рішення № 85528434, 01.11.2019, Селидівський міський суд Донецької області

242/6546/18

2/242/386/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово – цивільної адміністрації у м. Авдіївка про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 13.12.2018 року звернулася до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому. На підставі рішення виконкому Авдіївської міської ради народних депутатів від 18.03.1992 року №113, ОСОБА_2 було надано дозвіл на оформлення технічної документації на об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , однак батько позивача ОСОБА_2 при житті не зареєстрував належним чином вищевказаний будинок. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. Позивач з метою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Авдіївського міського нотаріального округу, але позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, оскільки не надано правовстановлюючого документа. У зв`язку з вищевикладеним позивач вимушена звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно. В подальшому позивач надала до суду уточнення позовних вимог, в яких просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 71,9 м.кв., житловою площею 56,7 м. кв., з надвірними забудовами: А – житловий будинок, а – прибудова, а1 – прибудова, Б – літня кухня, В – гараж, літ. Г – сарай, Д – вбиральня, пд- погріб (льох), Е – душ, Ж – сарай, пд1 - вигрібна яма, після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 17.12.2018 року цивільну справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 18.02.2019 року продовжено строк підготовчого провадження по справі.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 13.06.2019 року закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд у зазначеній справі.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та прийняти рішення на розсуд суду.

Суд, дослідивши надані докази і матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.02.1973 року, виданого Авдіївською міською радою Донецької області, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , актовий запис № 36.

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 29.01.2005 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Авдіївського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , зареєстровали шлюб 29.01.2005 року, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 », актовий запис № 18.

Згідно акту про відвід в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 05.03.1979 року, складеного представником архітектури Ясинуватського району Хомутова ОСОБА_7 ., на підставі рішення виконкому Авдіївської міської ради депутатів трудящихся від 14.02.1979 року № 13, земельна ділянка, загальною площею 465,5 кв.м. в АДРЕСА_1 , виділена в натурі ОСОБА_2 .

Згідно дозволу на оформлення технічної документації, виданого виконкомом Авдіївської міської ради відділом архітектури та градобудівництва Дуда О.В., останньому надано дозвіл на відступлення від договірних умов в частині зменшення житлової площі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з 59,8 кв.м. до 56,7 кв.м., загальна площа будинку доведена до 67,5 кв.м., збільшення розмірів гаража з 6,0*3,0 м. до 7,7*4,57м, вугільний сарай «Г» розміром 2,55*5,50 м., господарський сарай «Ж» розміром 2,4*2,4 м., надвірний туалет «Д» розміром 1,0*1,1 м., літній душ «Е» розміром 1,0*1,15 м., на підставі рішення Авдіївської міської ради № 113 від 18.03.1992 року та надано забудовнику дозвіл на оформлення технічної документації на самовільно зведені господарські будови та відступлення від договірних умов.

Згідно акту про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 03.03.1992 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської Ради народних депутатів від 18.03.1992 року № 136, в присутності забудовника ОСОБА_2 комісією встановлено, що будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , почато в 1979 р. та закінчено в 1992 р.

Згідно Технічного паспорту, виданого 21.11.2017 року на ім`я ОСОБА_1 , житловий будинок АДРЕСА_1 , складається з: А - житлового будинку, Б - літня кухня, В - гараж, Г,Ж - сарай, Д - вбиральня, Е -душ, пд – погріб (льох), пд1 – вигрібна яма, № 1,2 огорожа на підставі договору купівлі – продажу від 01.08.1989 року.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20.10.2016 року, виданого Авдіївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 357.

Як вбачається зі спадкової справи № 22/2017, заведеної приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявою № 47 від 16.03.2017 року про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Авдіївського міського нотаріального округу Василенко В.А. звернулась ОСОБА_8 , та з заявою про прийняття спадщини № 56 від 24.03.2017 року до приватного нотаріуса Авдіївського міського нотаріального округу Василенко В.А. звернулась ОСОБА_1

Згідно заяви № 47 про прийняття спадщини від 16.03.2017 року ОСОБА_8 звернулась до приватного нотаріуса Авдіївського міського нотаріального округу Василенко В.А., про прийняття спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який склав на її ім`я заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу Донецької області Малімон А.О. 27.05.1997 року.

Відповідно до заповіту від 27.05.1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу Донецької області Малімон А.О., ОСОБА_2 на випадок своєї смерті, зробив розпорядження, що все його майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належить на день смерті, він заповідає – ОСОБА_8 Зареєстровано в реєстрі за № 2032.

Згідно заяви про прийняття спадщини № 56 від 24.03.2017 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Авдіївського міського нотаріального округу Василенко В.А., про прийняття спадкового майна після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається з: житлового будинку з господарчими спорудами та будівлями АДРЕСА_1 , який згідно заповіту, посвідченого державним нотаріусом Авдіївської державної нотаріальної контори Лук`янець Л.В. 21.10.2004 року, та який зареєстрований в реєстрі за № 3977; ОСОБА_2 заповів їй, та грошового вкладу з відповідними відсотками та компенсаціями, який зберігається в Ощадбанку України на рахунку 47202; грошового вкладу на картковому рахунку № НОМЕР_4 , який зберігається в ПриватБанку.

Відповідно до заповіту від 21.10.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Авдіївської держаної нотаріальної контори Лук`янець Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3977, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті, зробив розпорядження: з належного йому майна житловий будинок з належними до нього господарчими спорудами та земельною ділянкою АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_3 .

Постановою приватного нотаріуса Авдіївського міського нотаріального округу № 45/02-31 від 09.02.2018 року, ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на належне спадкодавцю нерухоме майно.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Суд звертає увагу, що згідно заповіту від 21.10.2014 року ОСОБА_2 при житті заповів житловий будинок АДРЕСА_1 - АДРЕСА_1 ОСОБА_9 . Таким чином, відповідно до положень ст.1254 ЦК України дія заповіту від 27.05.1997 року в цій частині була скасована.

Згідно зі ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 1268 ч.5 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 р. № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Закону України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Закону України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1035 «Про затвердження тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будинками, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт» - будівлі та споруди не є самочинно побудованими (побудовані до 1992 року).

Згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналізуючи вищевказані норми закону, суд вважає, що позивач позбавлений можливості іншим шляхом захистити своє право власності на спадщину за заповітом, до складу якої входить нерухоме майно, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом підлягають задоволенню в порядку ст. 1216, ст. 1217, п.1 ч. 2, абз .2 ст.16 ЦК України, так як способами захисту цивільних прав та інтересів може бути шляхом визнання права.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР, ст. ст. 328, 392, 1216-1217, 1233, 1254, 1268, 1296, п. 4 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, ст. ст. 10, 12, 81, 141, 200, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (місце мешкання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_5 ) до Військово – цивільної адміністрації у м. Авдіївка (місце знаходження: Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, буд. 5, ЄДРПОУ 39831182) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_6 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 71,9 м.кв., житловою площею 56,7 м. кв., з надвірними забудовами: А – житловий будинок, а – прибудова, а1 – прибудова, Б – літня кухня, В – гараж, літ. Г – сарай, Д – вбиральня, пд- погріб (льох), Е – душ, Ж – сарай, пд1 - вигрібна яма, № 1,2 - огорожа, в порядку спадкування за заповітом після смерті її батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Владимирська