Ухвала суду № 85527357, 09.11.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/16592/19

Провадження №1-кс/263/8389/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

слідчого судді – Кияна Д.В.,

за участю секретаря судового засідання – Рябова С.М.,

прокурора – Луцюк Я.В.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника – Черкаса В.М.,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Центрального ВП Головного Управління Національної поліції в Донецькій області Борісової Н.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Узбекистан, Ташкентської області, без громадянства, має посвідчення на постійне місце проживання в Україні, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 27.08.2019 Белозерським районним судом Херсонської області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.,

у кримінальному провадженні за № 12019050770002903 від 07.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Центрального ВП Головного Управління Національної поліції в Донецькій області Борісова Н.О. звернулась до слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

З матеріалів клопотання вбачається, що 07.11.2019, приблизно о 04.00 год. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , пересувалися по території Центрального району м. Маріуполя.

Рухаючись у вказаному напрямку, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 побачили ОСОБА_3 , який стояв поряд із приміщенням піцерії « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка розташована по АДРЕСА_3 . Маріуполя.

В цей час у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раптово виник умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), а саме на відкрите викрадення належних ОСОБА_3 грошових коштів, тому вони попрямували за останнім в середину піцерії «Роял», розташованим за вказаною адресою.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, діючи умисно, групою осіб за попередньою змовою, з корисливих мотивів, підійшли до раніше їм незнайомого ОСОБА_3 , який в цей час сидів за столиком в середині приміщення піцерії « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка розташована по АДРЕСА_4 . Нахімова, 9 в Центральному районі м. Маріуполя, та погрожуючи застосуванням насильства, яке виразилося у словесних погрозах, відкрито заволоділи майном ОСОБА_3 , а саме грошовими коштами, в розмірі 600 гривень, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму.

Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з викраденим майном з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд.

07.11.2019 р. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208КПК України.

08.11.2019 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Прокурор у судовому засідання наполягав на задоволенні клопотання.

Підозрюваний та захисник у судовому засіданні просили обрати запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали додані до клопотань, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявність підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом огляду відеозапису; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до шести років), вчинення якого пов`язано із погрозою застосуванням насильства, являючись громадянином іншої держави у подальшому може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за межі території України, не має міцних соціальних зв`язків на території України, раніше судимий, тому для запобігання вищевказаним ризикам, до підозрюваного доцільно застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Посилання захисника обвинуваченого на необґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення у зв`язку із можливими процесуальними порушеннями при оформленні доказів, які підтверджують обставини вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає передчасним, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК, на стадії досудового розслідування є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (частина перша статті 276 КПК). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.

З наведених обставин, проводячи оцінку наданих матеріалів, слідчий суддя вважає, що на теперішній час наявне обґрунтоване припущення про вчинення останнім інкримінованого йому правопорушення і доводи сторони захисту такої обґрунтованості не спростовують, у той же час наявність або ж відсутність протиправних дій ОСОБА_1 підлягає встановленню лише під час судового розгляду обвинувального акта.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Проте вирішення питання щодо застосування застави слідчим суддею за змістом ч. 4 ст. 183 КПК України не містить імперативної вимоги про неможливість застосування застави у кримінальному провадженні щодо злочину із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Слід зазначити і про те, що жоден із визначених КПК запобіжних заходів: тримання під вартою, домашній арешт, застава, особиста порука чи особисте зобов`язання - не є санкцією чи покаранням за скоєну дію. Такі заходи є попереджувальними, і їх метою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків в разі, якщо є побоювання здійснення підозрюваним будь-яких дій, що заважають встановленню істини чи виявленню винних осіб у кримінальному провадженні.

Крім того, варто зазначити і про те, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, є винятковим запобіжним заходом і законодавець встановив обов`язок визначати заставу як альтернативу такому суворому заходу.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини вказана норма є прогресивною і таким звільненням з-під варти під заставу законодавець вирішив одразу кілька задач. Це звільнення держави від тягаря витрат на утримання підозрюваних у слідчих ізоляторах, їх лікування, перевезення та інші витрати; розвантаження переповнених слідчих ізоляторів. Запобіжний захід - застава – має позитивні економічні критерії, оскільки гроші, які надходять на відповідні розрахункові рахунки, вливаються в загальну грошову масу і починають приносити дохід державі, а в разі порушення процесуальної поведінки - вся внесена сума залишається в державі. Крім того, саме у таких положеннях і проявляється гуманність та демократичність кримінального процесуального кодексу України. Адже можливість внести заставу і виконувати обов`язки, які будуть визначені слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, більш позитивно сприймаються суспільством, ніж перебування у місцях попереднього ув`язнення.

Враховуючи зазначене та обставини кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, майнового стану підозрюваного та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави підозрюваному, який визначений ст. 182 КПК України, оскільки саме такий буде достатній для забезпечення виконання останнім обов`язків, передбачених цим КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Центрального ВП Головного Управління Національної поліції в Донецькій області Борісової Н.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі "Маріупольський слідчий ізолятор" в Донецькій області на 60 днів, тобто до 05.01.2020р. включно.

Визначити розмір застави в сумі 48025,00 (сорок вісім тисяч двадцять пять) гривень, у разі внесення якої ОСОБА_1 звільнити з-під варти.

Підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали на розрахунковий рахунок №37311047011792, отримувач коштів - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області; банк отримувача - Держказначейська служба України, м. Київ; код банку - 820172; код ЄДРПОУ – 26288796 та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

У разі внесення застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти та покласти на нього такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, не відлучатися з місця проживання без їх дозволу, повідомляти слідчого прокурора, суд про зміну місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (за наявності).

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 05.01.2012 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Д.В. Киян