
Справа № 263/12164/19
Провадження 1-кп/263/816/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2019 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Ничипорук А.А., за участю прокурора Чумбаш О.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Дьоміна О.М., представника потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Довженка В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор у судовому засіданні просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на даний час не відпали, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків, усвідомлюючи про тяжкість скоєного кримінального правопорушення може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, є особою тимчасово переміщеною і не має постійного міста проживання.
Адвокат Довженко В.І. підтримав думку прокурора.
Захисник Дьомін О.М. заперечував проти продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив обрати домашній арешт із встановленням заборони покидати постійне місце проживання у нічну пору доби, оскільки обвинувачений має змогу працювати та поступово відшкодовувати потерпілим завдану матеріальну та моральну шкоду.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.
Вислухавши клопотання та думку учасників процесу, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , та, одночасно, оцінюючи суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, враховуючи, що у разі обрання відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, останній може переховуватися від суду або незаконно впливати на потерпілих та свідків, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Ілійков проти Болгарії», відповідно до якого «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризику переховування», суд вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу ще на 60 діб.
Крім того, суду не надано будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у зв`язку з чим клопотання захисника про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» строком до 04 січня 2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд Донецької області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя Л.Г. Шатілова
Судове рішення № 85526542, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 06.11.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 263/12164/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: