Рішення № 85525001, 05.11.2019, Чортківський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2019 р. Справа № 608/1971/19

Номер провадження2/608/787/2019

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суду судді Парфенюка В. І.

з участю секретаря Южди Л. С.

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Манорик Г. Г.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про втрату права на користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про втрату права на користування житловим приміщенням.

В позовній заяві позивач вказав, що є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . У даному будинку зареєстрований також його син ОСОБА_2 , який фактично з вересня 2008 року там не проживає, житлом не користується, особистих речей та іншого майна в будинку не утримує, на даний час проживає за межами України. У зв`язку з цим у позивача виникають зайві клопоти з комунальними платежами, можливістю оформити житлову субсидію, обмежуються його права як власника нерухомого майна. Тому ОСОБА_1 просить визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 .

Представник позивач ОСОБА_1 – адвокат Манорик Г. Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить задовольнити з вищенаведених мотивів.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява, з якої вбачається, що позовні вимоги він визнає, просить справу розглядати без його участі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази в справі, приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних мотивів.

Згідно з ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання відповідачем позову в даній справі не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 цього ж Кодексу обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13 жовтня 2015 року, Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 41790667 від 13.10.2015 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 45610213 від 13.10.2015 року.

В будинку позивача значиться зареєстрованим відповідач ОСОБА_2 , який фактично там не проживає і будинком не користується з 2008 року.

Актом про встановлення факту непроживання від 4 жовтня 2019 року встановлено, що ОСОБА_2 по місцю прописки не проживає, комунальними послугами не користується, особистих речей та іншого майна в будинку не утримує, не проживає з вересня 2008 року, на даний час проживає за межами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 без поважних причин не користується житлом понад один рік.

Згідно ч. 1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність повернення ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 768,40 гривень згідно квитанції АТ "Ощадбанк" № 13 від 04.10.2019 року, що становить 384 гривні 20 копійок.

Керуючись ст. 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 13, 76, 82, 142, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 279 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком, який знаходиться по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати управління Державної казначейської служби України у Чортківському районі Тернопільської області, код ЄДРПОУ 37938481, що розташоване за адресою: поштовий індекс 48500, м. Чортків вул. С. Бандери, 20, повернути із спеціального фонду Державного бюджету України позивачу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви в розмірі 768,40 гривень, який було сплачено за квитанцією АТ «Ощадбанк» № 13 від 04.10.2019 року, що становить 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. І. Парфенюк