
1Справа № 335/12191/19 1-кс/335/7708/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2019 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., за участю секретаря Кудряшової Ю.І., прокурора Фененко А.В., захисника Матсалаєвої В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019080060002701 від 30.10.2019 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працевлаштований, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:
- 31.05.2018 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080060002701 від 30.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.10.2019 року, приблизно 0 03-00 годні, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна поєднане з проникнення у інше приміщення, діючи повторно за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , шляхом віджиму ролетів та злому вхідної двері, проник до приміщення барбершопу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташований за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрали майно, яке належало гр. ОСОБА_4 , а саме: 4 електричних машинки для стрижки фірми «Woll», вартістю 3800 гривень кожна; 4 електричних машинки для стрижки фірми «Woll» в корпусах сірого кольору з металевими ручками, вартістю 4500 гривень кожна; 3 електричних бритви для стрижки фірми «Andis» в корпусі сірого кольору, вартістю 2500 гривень кожна; одну електричну бритву для стрижки фірми «Babyliss» в корпусі з білого металу, вартістю 1000 гривень; 4 електричних тримера для стрижки фірми «Andis», три з яких в корпусі з металу білого кольору, вартістю 2300 гривень кожна; один триммер «Andis» в пластиковому корпусі сірого кольору, вартістю 6000 гривень; 5 ножиць для стрижки фірми «Swey», вартістю 650 гривень кожні; 3 штуки ножиць фірми «Jaguar», вартістю 2300 гривень кожні; приблизно 20 штук різних гребінців, які не становлять для нього матеріальної цінності; 20 насадок для електричних машинок для стрижок, які не становлять для нього матеріальної цінності; 4 штуки небезпечних бритв з металу білого кольору, які не становлять для нього матеріальної цінності; 4 фена фірми «Babyliss», вартістю 1900 гривень кожен; зарядна кабельна фурнітура для зарядних пристроїв електричних приладів в кількості приблизно 12-13 штук, які не становлять для нього матеріальної цінності; 1 електричну машинку для стрижки фірми «Woll» в корпусі сірого кольору, вартістю 3800 гривень; 1 електричну машинку для стрижки фірми «Woll» в корпусі сірого кольору, хромована, вартістю 4500 гривень; тример для стрижки фірми «Andis», в корпусі чорного кольору, вартістю 2300 гривень; макбук «Apple», в корпусі сірого кольору, вартістю 6000 гривень; мобільний телефон «Мейзу», в корпусі білого кольору, вартістю 1 000 гривень; 10 банок засобу для укладання для волосся «Bluebeards» вартістю 320 гривень, кожна; 1 банку засобу для укладання для волосся «Ducky», вартістю 299 гривень; 1 банку засобу для укладання для волосся «Prorasso» вартістю 300 гривень; 1 банку засобу для укладання для волосся «DapperDun», вартістю 380 гривень; м`яку подушку (пуф), квадратної форми, шкіряна, чорного кольору, вартістю 1500 гривень, а всього майна на загальну суму 91 749 гривень.
З викраденим майном ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на автомобілі Хюндай Акцент державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зникли з місця скоєння злочину, тим самим спричинили потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.
30.10.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечували. В обгрунтування заперечень протии клопотання захисник посилався на недоведеність ризиків та необгрунтованість підозри, просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080060002701 від 30.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
30.10.2019 року о 03 годині 17 хвилин ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 30.10.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Доводи сторони захисту в цій частині щодо необґрунтованості підозри слідчий суддя не бере до уваги, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду, а матеріали клопотання містять достатньо даних для висновку про причетність ОСОБА_1 до скоєння вказаного злочину, а також кваліфікація дій підозрюваного може бути уточнена в ході подальшого досудового розслідування.
Таку ж позицію виклав Європейський суд з прав людини у рішенні „Мюррей проти Сполученого Королівства”, у якому зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим”, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішені «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».
Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії” Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів”.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше засуджений, не одружений, не працевлаштований. Також слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків та відсутність постійного стабільного джерела доходу, що дає підстави дійти висновку про наявність ризику вчинення іншого злочину.
Виходячи з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено прокурором у судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Виходячи з інкримінованого ОСОБА_1 злочину, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.
Слідчий суддя при вирішенні клопотання враховує доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 намірів перешкоджати проведенню досудового розслідування та його характеристику, однак з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність таких даних для оцінки поведінки підозрюваного належною при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу.
В ході розгляду клопотання підозрюваним та його захисником не надано слідчому судді доказів в обґрунтування доводів про відсутність у підозрюваного ОСОБА_1 наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також наміру вчинення іншого злочину.
Тяжкість покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на потерпілого та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу.
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2019 рік” щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 року складає 1921 грн., вважає за необхідне визначити заставу у максимальному розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи з розміру спричиненої матеріальної шкоди, та з урахуванням обставин інкримінованого ОСОБА_1 злочину, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з потерпілим та свідками.
Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання – з 30.10.2019 року, та, відповідно до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 до 28.12.2019 року включно.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя –
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 – задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.12.2019 року включно, який обчислювати з 30.10.2019 року.
Встановити заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області; Рахунок отримувача: 37319085001205, ДКСУ м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Код банку отримувача (МФО): 820172, призначення платежу – застава ОСОБА_1 .
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування з потерпілим та свідками.
Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Встановити строк дії даної ухвали до 28.12.2019 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя: В.В. Калюжна
Судове рішення № 85523809, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 01.11.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 335/12191/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: