Рішення № 85523132, 11.11.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9497/19

Провадження № 2/727/1670/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2019 року м.Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі: головуючого судді Волошина С.О.

секретар судових засідань Бринзила А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до АТ КБ «Приватбанк» (адреса місцезнаходження: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50), треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна ( АДРЕСА_2), Першого відділу державної виконавчої служби м.Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецької області (м.Чернівці, вул.Руська, 186) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці з позовом до відповідача АТ КБ «Приватбанк», треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Перший відділ державної виконавчої служби м.Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецької області.

В позові посилається на те, що 06 червня 2006 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір №SAMDN03000007618053, згідно умов якого йому було відкрито картковий рахунок та випущено валютну платіжну карту зі строком дії - один рік.

01 лютого 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни та отримав виконавчий напис, яким з нього стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти у розмірі 237 706,43 грн. Вказаний виконавчий напис знаходиться на виконанні Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області.

Вважає, що вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав.

Вказує, що приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису не було надано оригіналу кредитного договору, Правил користування платіжними картами, які є невід`ємною частиною договору про що зазначено у п.1.2 договору про відкриття картрахунку від 06.06.2006 року.

Також в розрахунку заборгованості, який надано нотаріусу існує невідповідність відсоткової ставки умовам договору. Так, договором передбачена відсоткова ставка 1,1 % на місяць, що становить 13,2 % річних, в розрахунку заборгованості з 2006 року - 16,8 % річних, а з 01.07.2009 року - 40,8 річних.

Як вбачається із виконавчого напису, стягнення було здійснено після закінчення трирічного строку з дня виникнення у відповідача права вимоги її стягнення, оскільки строк договору закінчився 06 червня 2007 року, а виконавчий напис вчинено 01 лютого 2017 року.

Вважає, що даний виконавчий напис не підлягає виконанню, а тому просить визнати виконавчий напис №736, вчинений 01 лютого 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 237 706, 43 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10 вересня 2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

01 жовтня 2019 року представником відповідача АТ КБ «ПриватБанк» спрямовано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позивачу на його адресу направлено письмову вимогу про усунення порушення за договором, що підтверджується доказами. Вказує, що у зв`язку із неналежним виконанням позивачем умов кредитного договору утворилась заборгованість. Також, позивач не спростовує ані факт заборгованості перед банком, ані розміру боргу зазначеного у виконавчому написі. Окрім цього, банком для вчинення виконавчого напису було надано всі необхідні документи, згідно з Переліком документів затвердженим Кабінетом Міністрів України, які підтверджують наявність правовідносин між кредитором та боржником, а також документи, якіпідтверджують заборгованість. Вважає, що кредитний договір досі чинний, а отже в кредитора виникає право вимагати виконання обов`язків боржника, передбачених договором, в тому числі й право на примусове стягнення боргу у будь-який час, це право виникає до тих пір доки договір є чинним. Просить відмовити в задоволенні даного позову.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 18 жовтня 2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_2 до початку судового засідання спрямувала до суду заяву з проханням розглядати справу у її та позивача відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явився повторно, про день та час розгляду справи відповідач повідомлений завчасно належним чином повісткою, про поважні причини неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Третя особа приватний виконавець Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна в судове засідання не з`явилася, спрямувала до суду листа згідно якого просила розгляд справи проводити у її відсутність.

Третя особа Перший відділ державної виконавчої служби м.Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецької області в судове засідання не з`явився повторно, про день та час розгляду справи повідомлені завчасно належним чином повісткою, про поважні причини неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України, ухвалив здійснювати судове засідання без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Судом встановлено, що 06 червня 2006 року між ОСОБА_1 та відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір №SAMDN03000007618053 про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки, згідно умов якого ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок та випущено валютну платіжну карту зі строком дії - один рік (а.с.6-7).

01 лютого 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис №736 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» невиплачених у строк відповідно до умов кредитного договору №SAMDN03000007618053 від 06 червня 2006 року грошових коштів у сумі 237 706, 43 грн., з урахуванням: заборгованості за відсотками у розмірі 6 094,54 долари США. Стягнення здійснюється за період з 06 червня 2006 року по 16 жовтня 2016 року. Витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 3000 грн. (а.с.8).

Постановою старшого державного виконавця Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області Царапіна А.Г. від 27 липня 2017 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису №736, виданого 01 лютого 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. (а.с.9).

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Зі змісту ст. 87 Закону України "Про нотаріат" вбачається, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом п.п. 3.1, 3.2, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Таким чином, виконавчий напис - це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника.

Документом, що встановлює прострочення виконання зобов`язання за нотаріально посвідченим договором, є заява стягувача про прострочення платежу, передана боржнику безпосередньо стягувачем або надіслана боржникові поштою зі зворотним повідомленням, або передана через нотаріуса в порядку, передбаченому ст. 84 Закону України «Про нотаріат». При цьому, вказані документи не є підтвердженням існуючого боргу, вони лише можуть доповнювати інформацію про існуючий борг.

Заява боржника про підтвердження ним суми боргу, письмова відповідь боржника стягувачу про причини прострочення сплати заборгованості чи повернення майна, письмове прохання боржника про надання відстрочки виконання тощо - також документи, які є додатковою інформацією про наявність боргу.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організація мине більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» не надано суду жодних доказів отримання ОСОБА_1 вимоги стягувача.

Згідно з пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі Перелік), для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Нотаріусу, замість засвідченої виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, відповідачем було пред`явлено приватному нотаріусу розрахунок заборгованості.

Проте вказані документи не є тотожними та не замінюють один одного, що дає підстави суду вважати, що наданий відповідачем розрахунок заборгованості, з огляду на вимоги пункту 2 Положення, не є документом, який посвідчує безспірність визначеної суми боргу.

А також, не надано нотаріусу відповідачем Правил користування платіжними картами, які є невід`ємною частиною договору про що вказано у п.1.2 договору про відкриття картрахунку від 06.06.2006 року.

За викладених обставин, у приватного нотаріуса не було правових підстав для посвідчення оскаржуваного позивачем виконавчого напису, оскільки надані відповідачем документи не підтверджують безспірність заявленої до стягнення суми боргу.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Встановлення вказаного трьохрічного обмеження на вчинення виконавчого напису не є формальністю позаяк узгоджується з приписами Глави 19 ЦК України, якою визначено загальну трьохрічну позовну давність. Позаяк включення у загальний розмір заборгованості частини платежів, яка нараховані поза межами строків позовної давності, в будь-якому разі свідчать про спірність такої суми.

Як вбачається з виконавчого напису, сума яка пропонується до стягнення, нарахована за період з 01.06.2006 року по 16.10.2016 року, тобто більш як за три роки до моменту звернення, що прямо суперечить ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що нарахована сума боргу в будь-якому разі не може вважатися безспірною, приватний нотаріус діяла всупереч нормам діючого законодавства, а отже оскаржуваний напис вчинено з порушеннями, і тому позов ОСОБА_1 належить задовольнити та визнати виконавчий напис №736, вчинений 01 лютого 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 237 706, 43 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, з відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати відповідно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15-16, 18 ЦК України, ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, ч.1 п.15 п.п.15.5 розділу ХІІ. Перехідних положень ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №736 від 01.02.2017 року, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 237 706, 43 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», 01001, м. Київ, вул.Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Чернівців або безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

СУДДЯ: С.О. Волошин