Вирок № 85523113, 11.11.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9270/19

Провадження № 1-кп/727/391/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі: головуючого-судді Слободян Г.М., з участю секретаря судового засідання – Ільчука М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № №12019260040001836 від 19.08.2019 року за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця Казахстану, проживаючого в АДРЕСА_1 , з середньою освітою, офіційно не працює, не одруженого, інвалід третьої групи, раніше неодноразово судимого, останні судимості вироком від 22.12.2011р. Заставнівським районним судом м. Чернівці за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;

- вироком від 29.04.2015р. Першотравневим районним судом м. Чернівці за ст. 395, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення.волі строком на 1 рік 4 місяці, - у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України

За участю сторін судового провадження: прокурор Чернівецької місцевої прокуратури Перепелюк В.В. потерпіла ОСОБА_2 , обвинувачений ОСОБА_1 і в його інтересах захисник Дарійчук Є.О.

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 18 серпня 2019 року, о 14 годині, знаходячись у приміщенні «Дім молитви», що розташоване за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 246, переслідуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає і їх не викриє, таємно, протиправно, повторно, шляхом вільного доступу викрав зі столу комори, розташованої біля кухні приміщення «Дім молитви», гаманець-косметичку, належну потерпілій ОСОБА_3 , у якій знаходились - грошові кошти, в сумі 1845 грн., футляр з окулярами-для зору та банківська картка «Приват Банк», які для потерпілої матеріальної цінності не представляли; після чого, з місця вчинення злочину пішов, чим своїми умисними діями, спричинив матеріальної шкоди останній, на загальну суму 1845 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованих злочинах визнав в повному обсязі, суду пояснив обставини вчинення крадіжки грошових коштів, і інших речей в потерпілої ОСОБА_2 , саме, не заперечував того, що 18 серпня 2019 року, після обіду, він зайшов приміщенні «Дім молитви», що розташоване за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 246, переслідуючи злочинний умисел, який виник на місці, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає він таємно викрав зі столу комори, гаманець-косметичку, у якій були кошти, в сумі 1845 грн., футляр для окулярів і пішов, коли його наздогнала потерпіла ОСОБА_2 і в його руці виявила свою косметичку; він одразу ж віддав їй речі, однак його було потерпілою і сторожем затримано та викликано поліцію. В скоєному щиро розкаялася, просив призначити йому покарання на розсуд суду.

Прокурором заявлено клопотання по справі застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом встановлено, що оскільки обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнає свою провину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та вважав зібрані в справі докази його вини достовірними, допустимими та достатніми, в зв`язку з чим досліджувати інші докази його провини, немає ніякої потреби.

З`ясувавши думку потерпілої ОСОБА_2 , думку обвинуваченого і в його інтересах захисника, які, відповідно не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснивши учасникам процесу правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останні погодилися, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, та вирішив застосувати при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв`язку із відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому, обвинуваченому роз`яснено, що у випадку визнання таких обставин він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді апеляційної інстанції.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні під присягою надала покази про те, що 18 серпня 2019 року вона прийшовши на роботу в Дім молитви, свою сумку із речами залишила в коморі біля кухні, які знаходяться в окремому від основного приміщення та біля 14 години, з кухні помітила як з приміщення комори вийшов невідомий їй чоловік низького зросту і направився до виходу з приміщення; вона пішла за ним і завадила йому вийти з приміщення, в руках чоловіка, в залі суду в якому впізнала обвинуваченого ОСОБА_1 побачила свій гаманець – косметичку. Запитавши звідки в нього її речі, обвинувачений одразу ж повернув їй гаманець – косметичку, після чого, в той час як вона гукнула на сторожа, ОСОБА_1 побіг по сходах і вийшов на вулицю, де вона зі сторожем його зупинили і утримували до приїзду працівників поліції. Пояснила, що усі речі їй було повернуто саме обвинуваченим а не працівниками поліції, претензій матеріального характери до ОСОБА_1 не має, просила призначити йому покарання по закону.

Дослідивши та оцінивши вивчені в справі докази, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за ознаками: таємного викрадення,чужого майна(крадіжка), вчиненого повторно.

При призначенні покарання, суд керується положенням ст.65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинений обвинуваченим, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачений на обліку у лікаря психіатра не перебуває, не перебуває на обліку і у лікаря нарколога, раніше неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований, є інвалідом 3 групи, не має постійного зареєстрованого місця проживання (т.2.а.с.к.пр. 57-61)

Пом`якшуючими покарання обвинуваченого, обставинами, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину відсутність шкоди.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини справи, та позицію сторони обвинувачення і захисту, суд вважає можливим визначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в межах санкції ч.2 ст. 185, КК України, у виді арешту, підстав до застосування вимог ст.. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При ухваленні вироку, суд за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись конституційними засадами верховенства права та законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення…. Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються із такими ж положеннями ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року)….

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, відповідно до ст. 50 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази, в кримінальному провадженні підлягають вирішенню в порядку вимог ст.. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в рамках кримінального провадження відсутні.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, суд вважає слід залишити застосованим ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою; строк відбування ним покарання рахувати з 28.08. 2019 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.370,371,374,395 КПК України, суд,- УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді арешту, строком на шість місяців.

Запобіжний захід, ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою, залишити застосованим до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 28.08.2019 року.

Речові докази (а.с. к.п. 24.25), зокрема, косметичку – гаманець червоного кольору, банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_1 золотистого кольору, тканевий футляр для окулярів та грошові кошти: 8 купюр по 200 грн., одну купюру 100 грн., 4 купюри номіналом по 20 грн., 3 купюри номіналом по 10 грн., 7 купюр номіналом по 5 грн. на загальну суму 1845 грн., що були передані під розписку і належать потерпілій ОСОБА_2 – повернути за належністю останній

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці, протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч.2 ст.394 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається стороні обвинувачення, стороні захисту.

Суддя Слободян Г.М.