Рішення № 85522802, 11.11.2019, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/221/19

ЄУН: 714/743/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2019 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Костишин Н.Я.

секретар судового засідання Візітіву І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 16.01.2014 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії та інші платежі на умовах, передбачених договором.

Однак, станом на 24.07.2019 року відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 22 834,45 грн., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 841,83 грн., за пенею за прострочене зобов`язання - 16 929,07 грн., за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 3 500 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн.; штрафу (процентна складова) - 1063,55 грн., а тому просив позов задовольнити.

В судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, однак надав суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги, просить справу розглянути у його відсутності, у випадку неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, а також не подав відзив на позов. За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК Українисуд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволеною з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.01.2014 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір №б/н про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем заяви-анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «Приватбанку».

В анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку з підписом клієнта ОСОБА_1 від 16.01.2014 року містяться його анкетні дані.

З долученого до справи розрахунку заборгованості видно, що станом на 24.07.2019 року у ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» виникла заборгованість у розмірі 22 834,45 грн., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту - 841,83 грн., за пенею за прострочене зобов`язання - 16 929,07 грн., за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 3 500 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн.; штрафу (процентна складова) - 1 063,55 грн.

Відповідно до частин 1-2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статями 626, 628 ЦК України договір визначений як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У статті 634 ЦК України договір приєднання визначений як договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілими всім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19).

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.

Згідно з частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві від 16.01.2014 року відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім простроченого тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг та використав позичальник), стягнути пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 16.01.2014 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та зокрема саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19, зауважила на тому, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена щодо укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З врахуванням наведеного, обґрунтованими вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості є лише в частині тіла кредиту.

Таким чином, суд вважає, що за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 841,83 грн. та відмовити в задоволенні позову в частині стягнення суми заборгованості по пені та штрафам.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 70,88 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.141, 263, 265, 268, 273, 280, 282, 284, 287 ч.4, 288 ч.2, 289, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р № НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.01.2014 року в розмірі 841 (вісімсот сорока однієї) грн. 83 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 70 (сімдесяти) грн. 88 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя