Вирок № 85521715, 11.11.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3514/19

Номер провадження 1-кп/623/296/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурора Чумаченко Ю.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Міщенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019220320000736 від 15 серпня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП відсутній, уродженця смт. Новий Світ, Старобешівського району, Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, судимого:

1) 30 червня 2005 року Слов`янським міськрайонним судом за частиною 3 статті 296, частиною 2 статті 188, частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 152, частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 152, частиною 3 статті 152, частиною 2 статті 121, частина 1 статті 70 КК України до 10 років позбавлення волі, звільнений 26 червня 2012 у зв`язку з відбуттям строку покарання;

2) 09 грудня 2014 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за частиною 2 статті 185 КК України до 6 місяців арешту, звільнений 02 червня 2015 року у зв`язку з відбуттям строку покарання;

3) 10 листопада 2017 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 186, стаття 69, частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частина 1 статті 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 10 листопада 2017 року у зв`язку з відбуттям строку покарання;

4) 19 липня 2018 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за частиною 2 статті 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

5) 25 липня 2019 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 186 КК України до 6 років позбавлення волі, на підставі положень частини 1 статті 72 КК України та частиною 5 статті 72 КК України строк відбуття покарання зараховано у строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі за період з 01 березня 2016 року по 10 листопада 2018 року, з 15 березня 2018 року по 25 липня 2019 року та вважати таким, що повністю відбув покарання призначене вироком суду,

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України,

в с т а н о в и в:

15 серпня 2019 року, ОСОБА_1 , повторно, приблизно об 11 годині 00 хвилин, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , з дозволу власниці ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та відсутня увага з боку власниці майна ОСОБА_2 , таємно викрав телевізор марки «DAEWWO» моделі « НОМЕР_1 32 НОМЕР_2 32 LED 32» з пультом до нього, у справному стані, без пошкоджень, вартістю, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №2831/19 від 23 серпня 2019 року 1150 гривень 00 копійок; мобільний телефон TM «Samsung» моделі «GT-C3592», вартістю, згідно з висновком вказаної експертизи 280 гривень 00 копійок; зарядний пристрій до телефону марки «Power Supply» моделі «UCO5051», без пошкоджень, у справному стані, вартістю, згідно з висновком вказаної експертизи 199 гривень 20 копійок; ТВ-тюнер Т2 марки «TRIMAX» моделі «TR 2012» з пультом до нього, вартістю, згідно з висновком вказаної експертизи 200 гривень 00 копійок, синтетичну ковдру коричневого кольору, розмірами 2x1,5 метри, вартістю, згідно з висновком вказаної експертизи 662 гривні 40 копійок, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення-злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 2491 гривня 60 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, не заперечував факт скоєння ним кримінального правопорушення за обставин, викладених вище, у скоєному розкаявся.

Захисник Міщенко І.І. просила суд її підзахисного ОСОБА_1 суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Прокурор у судовому засіданні просила суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за частиною 2 статті 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили обвинуваченому залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Міщенко І.І. та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 2 статті 185 КК України – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, не одружений, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, військову службу не проходив, судимий, характеризується за місцем проживання посередньо, про що свідчать: довідки лікарів, Слов`янського ОМВК, характеристика, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства (у тому числі для окремих осіб), є високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, який вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , передбачений частиною 2 статті 185 КК України, відповідно до статті 12 КК України віднесений до злочинів середньої тяжкості.

Обставинами, які згідно статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка згідно статті 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є рецидив злочинів.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, у потерпілої відсутні вимоги до нього, однак при цьому він знову вчинив злочини проти власності, відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченого, який не має постійного місця роботи, не одружений, характеризується посередньо, враховуючи доповідь органу пробації, яким визначено на високому рівні ризик повторного вчинення правопорушення, суд вважає, що наведене характеризує обвинуваченого як суспільно-небезпечну особу, яка наполегливо не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання, тому ОСОБА_1 має бути призначене покарання саме у виді позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін, зважаючи на положення частини 3 статті 377 КПК України, те, що судом призначається реальна міра покарання у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки, офіційне працевлаштування, негативна репутація вчинення крадіжок, а тому наявні ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України - переховуватися від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.

Крім того, слід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 15 серпня 2019 року до 11 листопада 2019 року.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 300 гривень 00 копійок, що проводилась експертом Зєлєніною Є.В., підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 серпня 2019 року у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а відповідні речові докази після набрання вироком законної сили слід повернути потерпілій.

Керуючись статтями 50, 65-67, частиною 2 статті 185 КК України, статтями 100, 124, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (ДВА) роки.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення з 15 серпня 2019 року по 11 листопада 2019 року в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з 15 серпня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №2831/19 від 23 серпня 2019 року в розмірі 300 гривень 00 копійок, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 (рахунок НОМЕР_3 7422 1238 6969), номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 серпня 2019 року на: телевізор марки DAEWWO» моделі «ЕР 32 НОМЕР_2 32 LED НОМЕР_5 » з пультом до нього, мобільний телефон ТМ «Samsung» моделі «GT-C3592», ТВ-тюнер марки «TRIMАХ» моделі «TR 2012» з пультом до нього, синтетичну ковдру коричневого отвору розмірами 2x1,5 метри, зарядний пристрій до мобільного телефону марки «Power Supply» моделі «UCO5051».

Речові докази: телевізор марки DAEWWO» моделі «ЕР 32 НОМЕР_2 32 LED НОМЕР_5 » з пультом до нього, мобільний телефон ТМ «Samsung» моделі «GT-C3592», ТВ-тюнер марки «TRIMАХ» моделі «TR 2012» з пультом до нього, синтетичну ковдру коричневого отвору розмірами 2x1,5 метри, зарядний пристрій до мобільного телефону марки «Power Supply» моделі «UCO5051» повернути потерпілій ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Головуючий суддя О.М. Герцов