Рішення № 85520011, 25.10.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1225/19

Справа № 235/3118/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Полуянчик В.В.

позивача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Поковської міської ради Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постійно поживає та зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 . З 7 січня 1977 року до цього часу він користується вказаною квартирою разом із дружиною ОСОБА_2 на умовах договору найму.

З метою реалізації права на приватизацію квартири він звернувся до Покровської міської ради Донецької області із заявою про здійснення приватизації займаної квартири, але отримав відмову, яка обґрунтована ненаданням ним ордера на квартиру, що входить до переліку документів для приватизації державного житлового фонду, разом з тим Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затверджене Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009р. № 396, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 29.01.2010р. за № 109/17404, не містить в собі підстав для відмови у приватизації.

Він не має можливості надати ордер на квартиру у зв`язку з тим, що він не зберігся.

Квартира АДРЕСА_1 не відноситься до квартир, які відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «про приватизацію державного житлового фонду» не підлягає приватизації.

Враховуючи, що він на законних підставах зареєстрований та постійно проживає у вищевказаній квартирі, вважав відмову в приватизації займаного ним житла неправомірним, та такою, що порушує його право на приватизацію. Нормативно-правовими актами про приватизацію не передбачена відмова у приватизації житла за підставою, яка вказана в листі відповідача.

На виконання п.18 Положення він подав всі необхідні документи за винятком ордеру, який з поважних причин не зміг надати, оскільки в установах, організаціях, де він повинен зберігатися, останній відсутній.

На підставі наведеного просив зобов`язати відповідача здійснити приватизацію квартири без копії ордера на нього та члена його сім`ї – дружини ОСОБА_2 шляхом безоплатної передачі кватири.

В судовому засіданні позивач підтримав позов, просив його задовольнити.

Відповідач надав клопотання, в якому просив справу розглянути за відсутністю його представника, справу вирішити на розсуд суду (а.с.18, 33).

Третя особа ОСОБА_2 підтримала позов, просила його задовольнити.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно довідки сектору реєстрації місця проживання фізичних осіб ЦНАП м. Покровськ № 1797 від 29.01.2019р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 07.01.1977р. по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Має склад сім`ї: дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована з 24.11.1980р. по теперішній час (а.с.5).

7 лютого 2019 року за реєстраційним № 907 позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ із заявою на приватизацію квартири, надавши відповідний пакет документів (а.с.6).

Згідно листа Покровської міської ради Донецької області № 907 від 13.11.2018р. позивача повідомлено про неможливість здійснити приватизацію та оформлення документів про передачу квартири на його користь у зв`язку з наданням неповного пакета документів. Так, пунктом 18 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» пеедбачено необхідний перелік документів для приватизації державного житлового фонду, які громадянин надає органу приватизації, серед яких й копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку), який надано не було (а.с.3, 4).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.3 ст.9 ЖК Української РСР громадяни мають право на пиватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-Х11 від 19.06.1992р. з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон № 2482) приватизація державного житлового фонду – це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та однокімнатних будинках, де мешкають дів і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Частина 1 ст.2 Закону № 2482 до об`єктів приватизації відносить квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

В частині 2 цієї ж статті зазначено, що не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшень житлових умов (ст.3 Закону № 2482).

Положеннями ст.8 Закону № 2482 передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створені органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформлюється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ним житла, крім випадків, передбачених законом.

Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та однокімнатних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян регулюється Положенням про порядок передачі кватир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2010р. за № 109/17404 (далі – Порядок).

Відповідно до п.18 зазначеного Порядку громадянин подає до органів приватизації серед іншого копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку.

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1)письмовими, речовими і електронними доказами;

2)висновками експертів;

3)показаннями свідків.

Згідно ст.ст.77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Статті 12 і 81 ЦПК України зобов`язують кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Не піддаючи сумніву право позивача на приватизацію займаної ним та членом його сім`ї квартири, суд вважає, що відповідач, який в своїй діяльності керується вимогами в тому числі й підзаконних актів, мав права вимагати від позивача надання копії ордера про надання жилої площі, як того вимагає Порядок, тому дії відповідача в цій частині є законними та обґрунтованими.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити що, будь-яких доказів того, що ордер на жиле приміщення – квартиру АДРЕСА_1 видавався наймачу цього житла (копії наказів про видачу житла, рішень загальних зборів підприємства (установи, організації) про надання житла працівникові, рішення органу місцевого самоврядування про приватизацію житла, реєстрації рішення органу місцевого самоврядування в органах БТІ), а також, що він відсутній у житлово-комунальній організації, якій його було здано при заселенні квартири, суду надано не було.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою в позові понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають (а.с.1).

Відповідно до ст.ст.19, 41 Конституції України, ст.328 ЦК України, ст.9 ЖК Української СРС, ст.ст.1, 2, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Положення про порядок передачі кватир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2010р. за № 109/17404 керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Покровська міська рада Донецької області, м. Покровськ Донецької області, площа Шибанкова, 11, код ЄДРПОУ 36091532.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Вступна та резолютивна частини проголошені негайно після закінчення судового розгляду 25 жовтня 2019 року, повний текст рішення суду виготовлений 4 листопада 2019 року.

Суддя Г.В. Назаренко