Ухвала суду № 85519070, 11.11.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/1306/19

Провадження № 1-кп/638/1017/19

11.11.2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря – Жакун Н. О.

з участю прокурора – Петренка Р. М.

з участю обвинуваченого – ОСОБА_1

з участю захисника обвинуваченого Пономаренка В. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо можливості продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 187, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудового розслідування за №12018220480005060 від 23.12.2018 року за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 187, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні прокурором Петренком Р. М. заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Пономаренко В. М. заперечували проти задоволення клопотання прокурора та заявили клопотання про обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Положеннями статті 29 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Так, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою - незалежно від того, наскільки коротким він є, - має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пп. 56 та 59 з подальшими посиланнями).

Так, при обранні запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, існували ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які дали суду підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема судом зазначено, що про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється (за ч. 2 ст. 187 КК України - позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна, за ч. 2 ст. 186 КК України - позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років), , вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного ( ОСОБА_1 неодружений, утриманців немає), наявність у підозрюваного постійного міста роботи ( ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований), репутацію підозрюваного, його майновий стан, наявність судимостей у підозрюваного (тричі судимий за вчинення майнових злочинів), розмір майнової шкоди спричиненої злочином (34429, 52 грн.), вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.

Вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши надані прокурором документи, які підтверджують необхідність та достатність підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, суд приходить до висновку про відсутність даних, які б свідчили, що ті ризики, які були враховані судом під час обрання запобіжного заходу, на даний момент відсутні. Однак, враховуючи тривале знаходження обвинуваченого від вартою та невжиття стороною обвинувачення заходів щодо швидкого розгляду кримінального провадження, а саме незабезпечення явки потерпілих у судові засідання, суд вважає за можливим зменшити розмір обраної слідчим суддею застави з 140960 (ста сорока тисяч дев`ятсот шістдесяти) грн. 00 коп., до мінімальної, передбаченої статтею 182 КПК України, а саме до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто до 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, Рішенням Європейського суду з прав людини від 10.02.2011, справа «Харченко проти України», ст.ст.314-316, 331, 334, 369 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Харкова, громадянину України, строк тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 09 січня 2020 року.

Зменщити суму застави, визначену слідчим суддею в ухвалі Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.12.2018 року з 140960 (ста сорока тисяч дев`ятсот шістдесяти) грн. 00 коп., до 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн., яку можливо внести на депозитний рахунок - р/рахунок: 37318098006674, отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача: Державна казначейська служба України, МФО банку отримувача: 820172, код банку отримувача: 26281249, призначення платежу: застава, справа №638/1306/19, обвинувачений (прізв., ініціали) платник (прізв., ініціали).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти – звільнити.

У разі внесення застави, на підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Топоркову С. Є., який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №12018220480005060 від 23.12.2018 року свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа слідчого ізолятору негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Топоркова С. Є., прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Петренка Р. М. та суддю Дзержинського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Головуючий: