Рішення № 85518904, 07.11.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3885/19

провадження №2/619/1436/19

Рішення

іменем України

7 листопада 2019 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №619/3885/19,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Дергачівська міська рада Дергачівського району Харківської області,

вимоги позивача: про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності у порядку спадкування за законом.

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить встановити, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_2 , посилаючись на те, що на праві приватної власності вищевказаний будинок в цілому належить ОСОБА_3 , яка являється її бабусею. Їй відомо, що вона змінювала прізвище на ОСОБА_3 , однак, документів на підтвердження цього не збереглося. Від шлюбу у бабусі народилася донька - її мати ОСОБА_2 . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . За життя 21.06.1977 вона склала заповіт, яким все своє майно своїй дочці ОСОБА_2 , яка проживала разом з нею. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла її донька, а її мати, шляхом спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та шляхом вступу в фактичне управління спадковим майном. Свідоцтво про право на спадщину на своє ім`я її мати не оформила. Її мати виходила заміж та змінила прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2. Позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_8 , який було розірвано 21.08.1992 та змінила прізвище на ОСОБА_2 та крім того, перебувала у шлюбі з ОСОБА_10 , який було розірвано 12.01.2000 та залишила прізвище ОСОБА_2 . Її мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона звернулась з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Задоріної В.В., яка відмовила у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись на те, що нею не доведено факт належності спадкового майна її матері ОСОБА_2 та не підтверджено їх родинні відносини.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 07.10.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.10.2019, у якому було оголошено перерву для витребування доказів до 07.11.2019.

Представник відповідача Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області у підготовче засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з`явилася, у наданій заяві просить справу розглядати за її відсутності, позов підтримує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 200 ЦПК України встановлено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як передбачено ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом установлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної власності в цілому за ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності, виданого Дергачівською с/радою 25.01.1973, про що мається довідка КПТІ «Інвенрос» від 08.10.2019 (а.с. 64).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.10.2019 дані щодо права власності об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 відсутні (а.с. 51).

21.06.1977 ОСОБА_3 склала заповіт на користь своєї доньки ОСОБА_2 на все її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, в тому числі і належний їй будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.32).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що мається копія свідоцтва про смерть (а.с. 31).

Оскільки правовідносини виникли під час дії Цивільного Кодексу 1963 року, то згідно з п.4 Заключних та перехідних положень ЦК України 2003 року, необхідно застосовувати норми ЦК України 1963 року.

Згідно зі ст. 534 ЦК України 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Статтею 548 ЦК України 1963 року передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

У відповідності до ст. 549 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

ОСОБА_2 прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном шляхом проживання та реєстрації в спадковому будинку, про що мається довідка Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області від 20.09.2019 за №4134 та копія будинкової книги (а.с.37, 40-49).

З листа Харківського обласного державного нотаріального архіву від 24.10.2019 за вих. №3435/01-21 року вбачається, що перевірку наявності спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 було проведено за документами Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області за 1986-1994 роки, оскільки місце відкриття спадщини - АДРЕСА_1 за територіальністю відноситься до меж обслуговування цієї контори. За наявними в нотаріальному архіві даними, згідно з записами в алфавітних книгах обліку спадкових справ за 1986-1994 Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області заяви про прийняття спадщини, відмову від спащини та про видачу свідоцтв про право на спадщину від спадкоємців померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 до нотаріальної контори не надходили, спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Документи переносії зазначеної нотаріальної контори передано до архіву за 1955-1994 роки, а з 1995 року зберігаються в нотаріальній конторі.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що мається копія свідоцтва про смерть.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217, ч. 2 ст. 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Враховуючи, що заповіт від імені ОСОБА_2 відсутній, що підтверджено інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за №58045017 від 24.10.2019, має місце спадкування за законом.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач являється спадкоємцем першої черги за законом та на підтвердження факту родинних відносин суду надано копію свідоцтва про народження, де в графі мати зазначена « ОСОБА_2 » (а.с.34), копії свідоцтв розірвання шлюбу (а.с.35), витяг з Державного реєстру актів цивільного стану від 27.09.2019 (а.с.38).

При цьому, на підтвердження факту реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 та відповідно зміни прізвища на « ОСОБА_2 » відповідні письмову докази суду не надані.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Факт родинних відносин міжОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно довідки Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області від 20.09.2019 за №4135,ОСОБА_2 на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та разом з нею були зареєстровані: донька ОСОБА_1 ,онук ОСОБА_8 онука ОСОБА_15 (а.с.36). Крім того, факт реєстрації у спадковому будинку підтверджений копією будинкової книги.

Таким чином, ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому вважається такою, що прийняла спадщину.

Згідно повідомлення Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області від 24.10.2019 за №2145, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області спадкова справа не заводилась та свідоцтво про право на спадщину нікому не видавалось.

Як передбачено ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 22 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Задоріною В.В. відмовлено 01.10.2019 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкове майно належало матері померлої - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та не було оформлено на спадкоємицю та відсутні докази їх родинних відносин (а.с.50).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 3 ст. 1296 ЦК України передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення вищевказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов`язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №523/3522/16-ц.

Враховуючи, що померла ОСОБА_2 на момент смерті мала право на спадщину указаного вище житлового будинку, про що свідчать у сукупності надані позивачем письмові докази та позивач прийняла спадщину у встановленому законом порядку, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Як встановлено ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 273, 315, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Дергачівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 : ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

відповідач: Дергачівська міська рада Дергачівського району Харківської області: код ЄДРПОУ: 04059496, місцезнаходження: Харківська область м. Дергачі вул. Сумський шлях, 79-В.

Повний текст судового рішення складено 11.11.2019.

Суддя І. М. Нечипоренко