Ухвала суду № 85518374, 11.11.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2019 425/3783/19

1-кс/425/1867/19

Слідчий суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Ткачук Ю.А., за участю секретаря Тесленко С.Л., розглянувши клопотання слідчого Рубіжанського ВП ГУНП України в Луганській області Лимаря Ю.А., про арешт тимчасово вилученого майна,

В С Т А Н О В И В:

08.11.2019 року до слідчого судді Рубіжанського міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого Рубіжанського ВП ГУНП України в Луганській області Лимаря Ю.А., погоджене з прокурором Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Шаталовою О.М. про арешт тимчасово вилученого майна.

З клопотання вбачається, що 07.11.2019 до чергової частини Рубіжанського відділу поліції ГУНП в Луганській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що 07.11.2019 в період часу з 18.00 по 23.00 07.11.2018 невстановлені особи, перебуваючи біля буд. №18А по вул. Будівельників, м. Рубіжне, заволоділи його автомобілем "ВАЗ 21011" (р/н НОМЕР_1 ).

В ході проведення огляду 08.11.2019 на ділянці місцевості яка розташована навпроти будинку №75 по вул. Визволителів, м. Рубіжне слідчим СВ Рубіжанського відділу поліції ГУНП в Луганській області лейтенантом поліції Кузнєцовим А.В. було оглянуто автомобіль ВАЗ 21011 помаранчевого кольору, р/н НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію належить потерпілому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на передньому сидінні зазначеного автомобіля було виявлено та в подальшому вилучено – рюкзак темно зеленого кольору з інструментами.

Згідно свідчень неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обґрунтовано підозрюється у вищезазначеному кримінальному правопорушенні, вилучений рюкзак темно-зеленого кольору належить йому, та який він залишив у салоні автомобіля.

08.11.2019 вилучений рюкзак темно зеленого кольору з інструментами визнано речовим доказом на підставі ч.1 ст.98 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Передача вилученого рюкзаку темно зеленого кольору з інструментами, власнику без позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, може зашкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки при подальшому використанні, крім того існує можливість внесення змін в його загальний робочий стан, зовнішній вигляд, що унеможливить встановлення достовірної вартості предмету злочину на момент вчинення кримінального правопорушення і, як наслідок, суми матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, у разі не накладання арешту на вищевказане майно, існує ризик пошкодження, псування, знищення вказаного майна.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що вилучений рюкзак темно зеленого кольору з інструментами, є тимчасово вилученим майном, та має значення речового доказу у кримінальному провадженні, слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно.

В судове засідання слідчий не з`явився, надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив задовольнити.

Власник тимчасово вилученого майна ОСОБА_2 до суду не з`явився, надав суду заяву в якій не заперечував проти задоволення клопотання, просив розглянути без його участі, що відповідно ч.1 ст.172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження та перевіривши відповідність даного клопотання вимогам ч. 7 ст. 237 КПК України, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав:

На підставі ч. 1 ст.171 КПК України слідчий, за погодженням з прокурором, звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядком, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом, знаряддям чи доказом вчинення злочину

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно з п.1 ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З доданого до клопотання витягу з ЄРДР від 08.11.2019 року встановлено, що за фактом викрадення чужого майна внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019130330000948 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Відповідно до доданого до клопотання протоколу огляду від 08.11.2019, в ході проведення огляду на ділянці місцевості яка розташована навпроти будинку №75 по вул. Визволителів, м. Рубіжне слідчим СВ Рубіжанського відділу поліції ГУНП в Луганській області лейтенантом поліції Кузнєцовим А.В. було оглянуто автомобіль ВАЗ 21011 помаранчевого кольору, р/н НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію належить потерпілому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на передньому сидінні зазначеного автомобіля було виявлено та в подальшому вилучено – рюкзак темно зеленого кольору з інструментами.

Відповідно до доданих до клопотання пояснень ОСОБА_2 , вилучений рюкзак темно-зеленого кольору належить йому, та який він залишив у салоні автомобіля.

Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучений під час огляду 08.11.2019 року рюкзак темно зеленого кольору з інструментами, відноситься до тимчасово вилученого майна.

Слідчий суддя вбачає, що вилучені предмети є речовими доказами у кримінальному провадженні та можуть містити в собі докази, які як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами необхідні для проведення досудового розслідування.

Передача вилученого майна на відповідальне зберігання власнику з ознайомленням про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України, суд вважає не забезпечить його належної схоронності від таких випадків як крадіжка, пошкодження, знищення, інших негативних обставин, які не залежать від волі особи, якій він буде наданий на зберігання.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що власники або володільці майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. «Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано» ( ч.1 ст. 174 КПК).

Керуючись ст.ст.167, 170 - 173, 175 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Рубіжанського ВП ГУНП України в Луганській області Лимаря Ю.А. про арешт тимчасово вилученого майна – задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: рюкзак темно зеленого кольору з інструментами, власником якого є неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Здати рюкзак темно зеленого кольору з інструментами до камери зберігання речових доказів Рубіжанського відділу поліції ГУНП в Луганській області.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в 5-тиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Ю.А.Ткачук