Ухвала суду № 85518168, 04.11.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

ун. 428/12346/19

№ 1-КП/415/1179/19

У Х В А Л А

04.11.19 року Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого суді Березіна А.Г.

судді Грибанової Л.О.

судді Шевченко О.В.

за участю секретаря Литвиненко Л.О.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 258-3 КК України,

за участю сторін та учасників кримінального провадження

прокурора Покотило В.А.

захисників Горбатенко О.М., Шурхно К.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Лисичанського міського суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Справа підсудна Лисичанському міському суду Луганської області.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не вбачається.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.

Обвинувальний акт в суд надійшов відповідно до ст. 314 КПК України.

Відповідно до ст. 27 КПК України кримінальне провадження здійснюватиметься відкрито.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо розгляду питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та існують досі.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого засідання суд, за клопотанням учасників судового провадження, має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, оскільки вважає, що обвинувачений перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти злочини, в якому обвинувачується.

Суд враховує ризики, раніше враховані судом під час обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, та вважає, що підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не змінились, ризики не зменшились.

Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, зокрема ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Також, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим необхідність продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів наразі не буде достатнім для забезпечення вищезазначених ризиків.

На підставі викладеного, суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 під час розгляду кримінального провадження, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, раніше врахованих судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не зможуть забезпечити виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків, оскільки, на думку суду, обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти злочини, в якому обвинувачується, запобігання його можливим спробам впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, враховуючи, що судове провадження на даний час ще не розпочато, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314-316, 369-372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Справу стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні колегією суддів в приміщенні Лисичанського міського суду на 10 годину 13 листопада 2019 року.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, на 60 днів, тобто по 02 січня 2020 року, включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 02 січня 2020 року, включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Лисичанський міський суд Луганської області.

Головуючий суддя: А.Г. Березін

Судді: Л.О. Грибанова

О.В. Шевченко