Вирок № 85516375, 11.11.2019, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1788/19

1-кп/189/153/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2019 року смт. Покровське Покровського району

Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Корхової М.Г.,

учасники судового провадження:

прокурор Маковецька Л.О.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019040540000479 від 08.10.2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маломихайлівка Покровського району Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня-спеціальна, групи інвалідності не має, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , працюючи у ТОВ «ПРОСКО» на посаді слюсаря-ремонтника в цеху водопідготовки, 20 серпня 2019 року близько 15.40 годин, в робочий час,перебуваючи на робочому місці в ТОВ «ПРОСКО», що розташоване по вул. Північна, 2 в смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області, проходячи повз парову котельню № 1, побачив на ґрунті бувші у використані металеві запчастини від спецтехніки, після чого у нього виник умисел на їх таємне викрадення.

Цього ж дня, близько 16:00 години ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, на робочому тракторі ЮМЗ-6, який йому було надано керівництвом для виконання робіт, під`їхав до вище вказаного місця та за допомогою навіски трактора шляхом вільного доступу, із корисливих мотивів, умисно, таємно викрав залізний трак екскаватора SRS-240 вагою 250 кг та залізний трак екскаватора ЕКГ-5 вагою 170 кг, а всього загальною вагою 420 кг, які згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3455/19 від 17.10.2019 року оцінено як металобрухт по ціні 5,25 грн. за 1 кг на загальну суму 2205 грн., після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ПРОСКО» матеріальні збитки на вказану суму.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В судовому засіданні, визнаючи себе повністю винним, та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України.

Прокурор також просив суд розглядати справу в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України.

Представник потерпілого Василенко В.І. в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, вирок просить винести на розсуд суду, матеріальних претензій не має, збитки відшкодовано.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Суд роз`яснив учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухав думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, ухваливши допитати обвинуваченого та дослідити характеризуючі матеріали стосовно нього, а також документи, які підтверджують проведення та вартість судової експертизи.

Після роз`яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, у тому числі обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав та надав показання щодо фактичних обставин справи, пояснивши, що 20 серпня 2019 року, під час роботи, на території, де він працював, побачив 2 траки від екскаватора, які вирішив забрати та здати на металобрухт з метою отримання грошових коштів, що він і зробив способом та при обставинах, зазначених в обвинувальному акті. Викрадене повернув добровільно, забравши траки з металобрухту та віддавши підприємству, чим відшкодував матеріальну шкоду у повному обсязі. У вчиненому розкаюється, свої дії пояснив тим, що підприємство четвертий місяць не виплачує заробітної плати, а сім`ї потрібно за щось жити.

Заслухавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів, суд приходить до висновку що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим ОСОБА_1 вчинений злочин, який згідно статті 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Згідно ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, слід віднести щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З місця роботи та проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, з місця роботи, зокрема, як сумлінний працівник, який не порушував трудову дисципліну, добросовісний, здібний та уважний.

ОСОБА_1 раніше не судимий, інвалідом не являється, власних дітей не має, однак проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , яка виховує двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває.

З огляду на викладене, враховуючи фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, те, що збитки ним відшкодовані, особисте ставлення обвинуваченого до своїх дій, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого слід обрати і призначити покарання, не пов`язане з позбавленням або обмеженням волі, у виді штрафу, в межах, передбачених санкцією частини 1 статті 185 КК України, і це покарання є достатнім для виправлення особи і запобігання вчиненню злочинів ним у майбутньому.

Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, чи звільнення обвинуваченого від покарання, судом не встановлено.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370 - 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти мінімумів доходів громадян, тобто, у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи, згідно висновку експерта № 3455/19 від 17.10.2019 року, у розмірі 300 (триста) гривень.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чорна