Рішення № 85513195, 31.10.2019, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/638/19

Провадження № 2/515/1258/19

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року м.Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря судового засідання Коренчук О.Е.

представника позивача - адвоката Стефківського В.І.

представника відповідача Зотової А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області в по- рядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 - ча до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2019 року ОСОБА_1 в особі свого представника пред`явив цивільний позов до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі ПАТ НАСК «Оранта») про відшкоду- вання шкоди, посилаючись на небажання відповідача у добровільному порядку відшкодувати шкоду у розмірі 18983,31 грн., яка складається з відшкодування витрат на лікування в сумі 3463, 35 грн., відшкодування пов`язане із стійкою втратою працездатності (третя група інвалідності) в сумі 14616 грн., відшкодування пов`язане з заподіяною моральною шкодою в сумі 903,96 грн., за- подіяну йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 03.08.2014 р. приблизно о 14.30 год. на перехресті вулиць Чорноморська та Московська у м.Татарбунари за участі транспорт- ного засобу марки ЗАЗ 110304 «Славута», реєстраційний номер НОМЕР_1 , цивільно-правова ві- дповідальність водія якого застрахована згідно полісу № АІ/1404693 в ПАТ «Національна акціоне- рна страхова компанія «Оранта» та транспортного засобу марки «Ямаха», внаслідок якої він отри- мав важкі тілесні ушкодження, та третю групу інвалідності. Він звернувся до відповідача з пові- домленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування, однак по теперішній день страхової виплати не отримано. Своїм листом № 09-02-09/14767 від 27. 12.2016 р. відповідач безпідставно вимагала від нього копію постанови суду щодо притягнення до відповідальності винного в ДТП водія, однак відповідно до ЗУ України «Про обов`язкове страху- вання цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку на- дання такої постанови потерпілою особою не передбачено. Більше того, страховик, у відповідності до п.34.1 ст.34 Закону, зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому чис- лі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхо- вого відшкодування. Оскільки він є потерпілою особо, відповідно до ч.2 ст.1188 ЦК України, ци- вільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки ЗАЗ 110307 «Славута», настає незалежно від його вини. Таким чином, відсутність постанови суду про притягнення до відповіда- льності в ДТП водія, жодним чином не звільняє відповідача від обов`язку по виплаті потерпілій особі страхового відшкодування. Крім того, просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7200 грн.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 29.04.2019 р. прийнято позов- ну заяву ОСОБА_1 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

28 травня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ПАТ НА СК «Оранта» просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, позовні вимоги не визнав та вважав доводи, викладені у позовній заяві, безпідставними та необґрунтованими, поси- лався на наступне. Між ПАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 22.05.2014 р. було укладено до- говір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспо- ртних засобів № АІ 1404693 про забезпечення транспортного засобу ЗАЗ 110307 «Славута», реєст- раційний номер НОМЕР_1 . 03 серпня 2014 р. о 14 год. 30 хв. на перехресті вулиць Чорноморсь- ка та Московська у м.Татарбунари відбулося зіткнення автомобіля ЗАЗ 110207 «Славута», реєстра- ційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та мопеду Ямаха, внаслідок якого паса- жир мопеду «Ямаха» ОСОБА_1 отримав важкі тілесні ушкодження. За даним фактом порушене кримінальне провадження. 08 грудня 2016 року позивач звернувся до ПАТ НАСК «Оранта» із по- відомленням про ДТП та надав заяву про страхове відшкодування. Заява про страхове відшкоду- вання переглянута та до позивача направлено лист з проханням надати рішення суду, що підтверд- жує факт вини ОСОБА_2 , а також надати до найближчої дирекції ПАТ НАСК «Оранта» ори- гінал паспорту для підтвердження особи. З урахуванням того, що на даний час відсутнє рішення по кримінальній справі, в якій розглядається дана ДТП, у ОСОБА_1 на момент подання позовної заяви до Татарбунарського районного суду строк подання необхідних документів до страховика призупинений, та таким чином не закінчився. Отже, майнові вимоги ОСОБА_1 до ПАТ НАСК «Оранта» є передчасними, а тому не підлягають задоволенню. Передчасними є і звернення ОСОБА_1 за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки його права станом на дату подання позо- вної заяви порушені не були. Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 р. № 14, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`яз- кові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвале- но вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. На ду- мку представника відповідача, позивач безпідставно заявив позов щодо виплати йому страхового відшкодування, оскільки страховою компанією йому у виплаті страхового відшкодування відмов- лено не було, його законні інтереси порушенні не були. ПАТ НАСК «Оранта», як суб`єкт обо- в`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, в першу чергу керується нормами За- кону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників назем- них транспортних засобів», як спеціальною нормою, яка зазначає, що у випадку якщо дорожньо- транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг строку виплати припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у та- кій справі законної сили. Крім того, зважуючи на те, що ДТП сталася за участю двох джерел під- вищеної безпеки, а позивач є постраждалим-третьою особою, що не є володільцем транспортного засобу, тому у разі, якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб, визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб. ПАТ НАСК «Оранта», як страхова компанія, в якій застраховано один з двох транспортних засо- бів-учасників ДТП, через зіткнення яких нанесено шкоди третій особі - позивачу, має відшкодува- ти нанесену шкоду у розмірі 50 відсотків, а саме: витрати на лікування - 1731,67 грн.; відшкоду- вання пов`язане зі стійкою втратою працездатності - 7308 грн.; моральна шкода - 542 грн.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 02 липня поточного року, представник позивача заз- начив, що право потерпілої особи на відшкодування шкоди, завданої злочином чи іншою проти- правною дією виникає з моменту її завдання. Посилався, що відповідно до Постанови Верховного Суду від 10.11.2019 р. провадження № 61-15712св18 у справі № 500/2095/15-ц: ст.1187 ЦК Ук- раїни передбачені підстави і порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небез- пеки, ч.1 цієї статті встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з ви- користанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, вико- ристанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухово-вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює небезпе- ку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Частиною другою встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює під- вищену небезпеку. Відповідно до ч.5 ст.1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди бу- ло завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Відповідач безпідставно прийняв рішення про зупинення розгляду справи, оскільки позивачем було надано повну інформацію та документи, які підтверджують настання цивільно-правової відповідальності водія транспортного засобу ЗАЗ 110307 «Славута», реєстраційний номер НОМЕР_1 , тобто настання страхового ви- падку. Твердження відповідача про відсутність спору вважав таким, що не відповідає дійсності, оскільки є наявним спір щодо зупинення розгляду страхової справи, а також розміру страхового відшкодування. Твердження відповідача, що позивач безпідставно і передчасно звернувся до суду з позовними вимогами є необґрунтованим і не базується на нормах права. Шкода завдана джере- лом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність влас- ника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується і моральна шкода внас- лідок дії джерела підвищеної небезпеки. Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відпо- відальності власників наземних транспортних засобів (ст.3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист май- нових інтересів страхувальників. Відповідно до цього закону, при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встанов- леному цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоро- в`ю, майну третьої особи. Не зважаючи на те, що заява про виплату страхового відшкодування бу- ла отримана відповідачем ще 21.12.2016 р., до цього часу останній не надав жодного належного та допустимого доказу, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Щодо розміру позовних вимог, зазначив, що згідно з ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково, або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Со- лідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у по- вному обсязі. Тому позивач, скориставшись своїм правом вибору боржника, пред`явив свої вимо- ги саме до відповідача, який застрахував цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу ЗАЗ 110307 «Славута», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідач був зобов`язаний ро- зпочати розслідування страхового випадку, визначити причини його настання та розмір збитків, а також здійснити запити, а відповідні органи та установи зобов`язані надати відомості (документи), необхідні для своєчасного здійснення страхового відшкодування. З моменту отримання відповіда- чем заяви на виплату страхового відшкодування (21.12.2016 р.) до звернення позивача з позовом до суду (13.04.2019 р) пройшло 844 дні, натомість відповідач не надає жодного документу на під- твердження того, що ним були здійсненні всі обов`язкові та необхідні дії щодо розслідування стра- хового випадку та отримання відомостей для своєчасного здійснення страхового відшкодування. За таких обставин просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача надіслав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому посилався на аналогічні доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, справу просив розглянути за його відсутністю.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ч. 5 ст.279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з ог- ляду на таке.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З копії заяви, адресованої до ПАТ НАСК «Оранта» 08.12.2016 р. (а.с.7), видно, що ОСОБА_1 звернувся із заявою до страхового товариства про виплату страхового відшкодування шкоди запо- діяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 15.08.2014 р. на перехресті вул. Чорноморська та вул.Московська у м.Татарбунари за участі транспортного засобу марки ЗАЗ 110 304 «Славута», реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 та мопеду марки «Ямаха» під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП пасажир мопеду ОСОБА_1 отримав тілесні уш- кодження. Розмір належного до виплати страхового відшкодування становить 18983,31 грн.

Із копії повідомлення (а.с.8) вбачається, що представник ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_4 08.12.2016 р. повідомив ПАТ НАСК «Оранта» про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 15.08.2014 р.

Згідно копії виданої ВДАІ Татарбунарського РВ ГУМВС в Одеській області (а.с.10), 15.08.2014 р. о 15.20 год. у м. Татарбунари на перехресті вул.Московська-Чорноморська сталася дорожньо- транспортна пригода за участю транспортних засобів: марки ЗАЗ 110304 «Славута», реєстрацій- ний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 та мопеду марки «Ямаха» водій ОСОБА_3 , внас- лідок якої транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

З матеріалів справи, а саме копій: повідомлення ст. слідчого СВ Татарбунарського ВП АВП ГУ НП в Одеській області Коломійця Е.П. від 11.12.2018 р. та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.11-12) слідує, в провадженні СВ Татарбунарського ВП АВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 120141604400000394 від 15.08. 2014 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, за фак- том ДТП, в результаті якого пасажир ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому правої нижньої кінцівки та госпіталізований до Татарбунарської ЦРЛ. У вказаному кримінальному провадженні призначено інженерно-технічну експертизу за експертною спеціальністю 10.4 (тран- спортно-трасологічні дослідження). Рішення щодо закриття вказаного кримінального провадження або направлення до суду з обвинувальним актом не приймалось.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.13-17), ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 03.08.2014 р. отримав травму, діагноз: консолідований перелом н/3 б/гомілкової кістки, невірно зрощений н/3 перелом м/гомілкової кістки правої гомілки, контрактура правого г/ступно- го суглобу, є інвалідом 3-ї групи. На лікування ним було витрачено 3463,35 грн.

Згідно повідомлень ПАТ НАСК «Оранта» за № 09-02-09/14764 від 27.12.2016 р. та за № 09-03- 09/6617-5 від 25.07.2017 р. (а.с.18-19), представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , роз`яснено, що для подальшого розгляду заяви про виплату страхового відшкодування за шкоду, завдану здоро- в`ю ОСОБА_1 , необхідно надання копії вироку (постанови) суду щодо притягнення до відпові- дальності винного в ДТП водія. Враховуючи наведе, у Страховика відсутні правові підстави для здійснення виплати страхового відшкодування, у зв`язку з чим розгляд справи припиняється.

Так, згідно п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відпо- відальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні стра- хового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підста- ві рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної випла- ти) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, ро- змір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно п.36.2 цього Закону, якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, го- сподарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених ст.1 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.7 своєї постанови від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, при розгляді спра- ви про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та ін- тереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як визначено ст.ст.11-13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагаль- ності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведе- ння перед судом їх переконливості.

В силу ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та ін- ших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засоба- ми: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета дока- зуання. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх ви-мог або заперечень.

У відповідності до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які во- на посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодек- сом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтува- тися на припущеннях; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініці- ативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здій- сненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а та- кож інших випадків, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.76 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кри- мінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для су- ду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчи- нені вони цією особою.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтує- ться на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі до- казів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, до- пустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.08.2014 р. приблизно о 14.30 год. на перехресті вулиць Чорноморська та Московсь- ка у м.Татарбунари за участі транспортного засобу марки ЗАЗ 110304 «Славута», реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав важкі тілесні ушкодження, та третю групу інвалідності. Цивільно- пра вова відповідальність водія транспортного засобу марки ЗАЗ 110304 «Славута», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована згідно полісу № АІ/1404693 в ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», тобто він має право на відшкодування страхових виплат.

Проте, суд приходить до висновку, що звернення позивача до суду за захистом своїх прав є пе- редчасним, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК Украї- ни, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у позові ОСОБА_1 до ПАТ «Національна акціонерна страхова ко- мпанія «Оранта» про відшкодування шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили пі- сля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тимошенко С.В.