Постанова № 8551230, 29.01.2009, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа № 2а-2639/09

Категорія № 6.6.2

29 січня 2009 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Качуріної Л.С.

при секретарі: Лемба Т.В.

в присутності: представника позивача - Бачура О.В.

відповідач - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська до Приватного підприємства «Лініон-Люкс», третя особа - Державний реєстратор - начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради про визнання недійсною державної реєстрації та припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська до Приватного підприємства «Лініон-Люкс» про визнання недійсною державної реєстрації та припинення юридичної особи.

У позовній заяві позивач просив суд визнати недійсним запис № 13821020000001892 від 25.11.2004 року про державну реєстрацію юридичної особи Приватного підприємства «Лініон-Люкс» з моменту реєстрації та припинити юридичну особу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що 25 листопада 2004 року виконавчим комітетом Луганської міської ради зареєстровано Приватне підприємство «Лініон-Люкс» ідентифікаційний код 33269576, про що було зроблено запис № 13821020000001892. В подальшому ПП «Лініон-Люкс» на підставі діючого законодавства зареєструвалося в Луганському міському управлінні статистики та було взято на податковий облік за № 101 від 20.01.2005 р. Засновником та керівником підприємства зареєстровано Осташкова Володимира Павловича, яка прописана за адресою: м. Луганськ, п-т Крупської, 12 на теперішній час, згідно установчих документів підприємства, її місцезнаходження м. Луганськ, п-т Крупської, 12.

У ході; розгляду кримінальної справи Ленінським районним судом м. Луганська було з'ясовано, що приблизно у листопаді 2004 р. Осташков В.П. у м. .Луганську з невстановленими у ході слідства особами, які є організаторами злочину та мали злочинний намір створити фіктивний суб'єкт підприємницької діяльності, для відхилення від сплати податків, вступив у зговір. У листопаді 2004 р. Осташков В.П. з метою реєстрації ПП "Лініон-Люкс" разом з невстановленими особами звертався до юридичної фірми "Максим- Теко". Приблизно у середині листопада Осташков В.П. з невстановленими особами отримав у вищезазначеній фірми всі необхідні документи для подальшої реєстрації ПП "Лініон- Люкс". Після цього Осташков В.П. разом з невстановленими особами зареєстрував ПП "Лініон-Люкс" у Ленінській МДШ у м. Луганську та виконавчому комітеті Луганської міської ради.

Осташков В.П. за попереднім зговором з невстановленою групою осіб, не маючи мети заняття підприємницькою діяльністю, створив юридичну особу ПП "Лініон-Люкс", після чого усі установчи та реєстраційні документи підприємства Осташков В.П. передав невстановленим особам..

Таким чином, позивач вважає, що фактично державна реєстрація ПП «Лініон-Люкс» була здійснена внаслідок домовленості між невідомими особами, що свідчить про укладання між ними відповідно до ст. 638 ЦК України усної угоди.

Під час судового засідання від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати недійсним запис № 13821020000001892 від 25.11.2004 року про державну реєстрацію юридичної особи Приватного підприємства «Лініон-Люкс» з моменту реєстрації та припинити юридичну особу.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не доповів.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав

У судовому засіданні встановлено, що Приватне підприємство «Лініон-Люкс» зареєстроване як суб'єкт господарювання розпорядженням виконавчого комітету Луганської міської ради Луганської області за номером № 13821020000001892 від 25.11.2004 p., про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО № 322876 та було включено у встановленому порядку до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та йому присвоєно ідентифікаційний код 33269576. Згідно довідки № 101 від 20.01.2005 р ПП «Лініон-Люкс» було взято на облік платників податків у Ленінська МДПІ м. Луганська.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV (далі - Закон №755-IV), який набрав чинності з 1 липня 2004 року.

Засновником ПП «Лініон-Люкс» у відповідності до Закону №755-IV, згідно рішення власника , виступив Осташков В.П., який вирішив створити вказане підприємство, встановив місцезнаходження підприємства за адресою: м. Луганськ, п-т Крупської, 12, затвердив статут ПП «Лініон-Люкс» та залишив за собою обов'язки директора.

Проте, згідно акту від 06.02.2008 р. про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків - ПП «Лініон-Люкс» встановлено, що платник податків за адресою: м. Луганськ, п-т Крупської, 12 - не знаходиться.

З пояснень Осташкова В.П. та позивача у справі вбачається, що невідомі особи заволоділи установчими документами, бухгалтерськими документами та печаткою ПП «Лініон-Люкс», з метою порушення економічних інтересів держави щодо несплати встановлених законом податків, що зокрема підтверджено ПП «Лініон-Люкс» незнаходженням ПП «Лініон-Люкс» за юридичною адресою.

У відповідності із п. 7 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичниї осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05. 2003 року юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобов"язана подати або надіслати рекомендованим листом державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755 - IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановления судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Оскільки відповідач більше року не подає органам державної податкової інспекції реєстраційну картку про

підтвердження відомостей про юридичну особу, то це є підставою припинення його юридичної особи.

Позивачем не доведено суду наявність на час розгляду справи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, інформації про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Щодо визнання недійсним запису № 13821020000001892 від 25.11.2004 року про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Лініон-Люкс» суд вважає, що позивачем не доведені підстави для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Аналізуючи норми Господарського кодексу України (далі - ГК України) слід зазначити, що згідно з частиною 1 ст. 216 учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з частиною 1 ст. 247 ГК України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Частиною 1 ст. 59 ГК України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. Частиною 6 цієї ж статті, зокрема, визначено, що суб'єкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках передбачених законом.

Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, відповідно органами законодавчої, виконавчої, судової влади, а також Президентом. У цьому контексті від органів державної влади слід відрізняти органи державного управління, що створюються для забезпечення виконань їх завдань. Основним призначенням системи органів державної влади є організація реалізації повноважень держави (відповідно повноважень територіальних громад - щодо органів місцевого самоврядування).

Статтею 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-ХІІ визначено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади.

Із зазначеного суд приходить до висновку, що позивач не належить до кола осіб, визначених частиною 2 ст. 110 Цивільного кодексу України, які мають право на звернення до суду із зазначеним позовом, а також зазначає, що позивач не належить і до кола осіб, визначених статтею 239 ГК України, яким надано право на застосування адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним запису № 13821020000001892 від 25.11.2004 року про державну

реєстрацію юридичної особи ПП «Лініон- Люкс» не обґрунтовані чинним законодавством України і в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська до Приватного підприємства «Лініон-Люкс», третя особа - Державний реєстратор - начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради про визнання недійсною державної реєстрації та припинення юридичної особи відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.