Ухвала суду № 85512218, 11.11.2019, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/1335/19

Номер провадження № 1-кс/708/372/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року

Слідчий суддя Чигиринського районного суд Черкаської області Івахненко О.Г., при секретарі Циріль С.В., за участю: прокурора – Бака Є.Г., власників майна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині клопотання прокурора Чигиринського відділу Смілянської місцевої прокуратури – Бак Є.Г. про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019250290000463 від 01 листопада 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 239-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Чигиринського відділу Смілянської місцевої прокуратури – Бак Є.Г., який здійснює нагляд за проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019250290000463, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239-1 КК України звернувся до суду з клопотанням про арешт майна. В обґрунтування даного клопотання прокурор зазначив, що 01.11.2019 до Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУ НП в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що 01.11.2019 о 08:17 годині за адресою: Чигиринський район, с.Худоліївка невідомі особи на вантажних автомобілях незаконно вивозять землю в районі тракторної бригади та підстанції. По даному факту слідчим відділенням Чигиринського відділення поліції було розпочато кримінальне провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12019250290000463 від 01.11.2019, за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч.2 ст.239-1 КК України. В ході проведення перевірки по даному факту працівниками поліції було проведено огляд місця події, а саме: ділянки дороги від траси Р10 Черкаси -Чигирин в с.Худоліївка, Чигиринського району, Черкаської області в сторону електричної підстанції та території поблизу неї. Під час вказаного огляду на даній ділянці виявлено та вилучено вантажний автомобіль марки КАМАЗ 55111, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю Черкаської області, м.Городище, та яким керував ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 . Даний автомобіль на момент огляду завантажений ґрунтом. Також в подальшому в ході проведення цього ж огляду працівниками поліції було виявлено та вилучено вантажний автомобіль марки КАМАЗ 5410, державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , яким керував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний автомобіль на момент огляду також був завантажений ґрунтом. Біля вантажного автомобіля знаходився екскаватор-навантажувач, державний номер НОМЕР_3 , власник якого є ТОВ «Черкаселеваторторг», та яким керував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час проведення перевірки було встановлено, що у вищевказаних осіб будь-яких документів на видобування ґрунту в адміністративних межах с.Худоліївка, Чигиринського району, Черкаської області не має, тому транспортні засоби та ґрунт були вилучені до ДП «Трушівське лісництво» в с.Трушівці, Чигиринського району, Черкаської області до вирішення питання по суті. З метою подальшого запобігання можливості приховання, пошкодження, псування, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вилученого майна (речових доказів) виникла необхідність у накладенні арешту на вказане вище майно, а саме: ґрунт, який є предметом кримінального правопорушення та вантажні автомобілі та техніку, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні просив клопотання задовольнити, посилаючись на обставини викладені у клопотанні.

Власники вантажних автомобілів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні даного клопотання, зазначивши, що дане майно їм повернуте, яке і знаходиться у них на зберігання під розписку.

Слідчий , будучи викликаний до суду, в судове засідання не з"явився.

Заслухавши доводи прокурора, власників майна, дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (ст. 132 КПК України).

Зокрема, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв"язку з якими потрібно здійснити вилучення чи арешт майна.

Документального підтвердження, крім потоколу огляду місця події від 01.11.2019 року, допиту двох свідків, постанови про визнання речовими доказами вилучене майно, на відповідність вищевказаного суду не надано.

Згідно зі ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів клопотання та кримінального провадження, на час звернення до слідчого судді, враховуючи ухвалу слідчого судді Чигиринського райооного суду Черкаської області від 05.11.2019 року, якою клопотання було повернуто прокурору для усунення недоліків, органом досудового розслідування не встановлено власника земельної ділянки, розміри ґрунтового покриву, яким незаконно заволоділи, розмір шкоди та ознаки для життя, здоров"я чи для довкілля, відомості про осіб, які в силу закону несуть вдповідальність за завдану шкоду. Крім того , вантажні автомобілі автомобіль марки КАМАЗ 55111 та КАМАЗ 5410 повернуті власникам на збеігання під розписку.

Слідчим та прокурорм у клопотанні не була доведена суду необхідність застосування такого заходу забезепечення кримінального провадження, про який йдеться у клопотанні, що він не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особі, якій належить майно, що є правові підстави для такого арешту, а також можливі наслідки здійснення арешту, а саме, що обмеження прав є розумними і співмірними із завданням кримінального провадження.

Так, відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Разом з тим, згідно зі ст.ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, за невідповідності клопотання вимогам ч.1 ст.170 КПК України та ненадання до клопотання доказів безальтернативності заходу забезпечення про який йдеться у клопотанні, у задоволенні клопотання слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131,170-173 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання прокурора Чигиринського відділу Смілянської місцевої прокуратури – Бака Є.Г. в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12019250290000463 від 01.11.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 239-1 КК України про арешт майна - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.Г. Івахненко