Ухвала суду № 85511230, 10.11.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/20852/19

1-кс/569/9130/19

УХВАЛА

10 листопада 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді – Ореховської К.Е.

з участю секретаря - Самедової Л.Р.

прокурора - Гуменюка В.Ю.

слідчого – Опанасюка Д.В.

підозрюваного – ОСОБА_1

захисника підозрюваного – адвоката Дремлюги Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції Опанасюка Д.В., яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Урбановичем Р.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Плоске, Острозького району, Рівненської області, який зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.194 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області капітан поліції Опанасюк Д.В., звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Урбановичем Р.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що так, 07 листопада 2019 року, приблизно о 23 год. 40 хв., ОСОБА_1 , володіючи інформацією про місце знаходження автомобіля марки «Lexus RX 330» з д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився поблизу четвертого під`їзду будинку №12, що по вул. Коновальця у м. Рівне та достовірно знаючи про перебування вказаного автомобіля у користуванні ОСОБА_2 , діючи умисно, з невстановлених досудовим слідством мотивів, з метою знищення майна останнього, за допомогою нафтопродукту не встановленого походження, який останнім був заздалегідь підготовлений, шляхом облиття передньої частини автомобіля підпалив належний на праві власності ОСОБА_3 автомобіль марки «Lexus RX 330» чорного кольору, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , який на момент вчинення злочину перебував у користуванні ОСОБА_2 , та не маючи можливості контролювати подальше поширення полум`я створив реальну загрозу життю чи здоров`ю о осіб, які перебували на даній території, а також знищенню та пошкодженню майна інших фізичних та юридичних осіб

У результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 завдано майнову шкоду в загальному розмірі 270 000 гривень.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення –ч.2 ст.194 КК України, а саме умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що заподіяло майнову шкоду у великих розмірах.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення – вина підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст.177 КПК України – відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків –відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.194 КК України, відноситься тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.

08.11.2019 ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України, 08.11.2019 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин, що має суспільно-небезпечний характер щодо майна, яке перебувало у користуванні ОСОБА_2 , загально-небезпечним способом шляхом підпалу, створивши при цьому реальну загрозу життю чи здоров`ю осіб, які проживають та перебували поблизу будинку № АДРЕСА_2 по АДРЕСА_3 Коновальця АДРЕСА_4 . Рівне, а також знищенню та пошкодженню як цього майна, так і майна інших фізичних чи юридичних осіб та не маючи можливості контролювати подальше поширення полум`я.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку із покаранням, яке загрожує йому за вчинення кримінального правопорушення, у разі визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, відсутність стримуючих факторів (без постійного місця роботи, відсутність родинних зв`язків та дітей), може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, тим самим відсутність джерела доходів свідчить про те, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, як спосіб отримання грошових коштів на прожиття.

Відсутність офіційного працевлаштування та постійних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання ОСОБА_1 отримує шляхом вчинення злочинів.

Таким чином, існує ризик того, що підозрюваний може ухилятись він органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів – застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.

Враховуючи вище викладене та те, що більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані з обмеженням волі, не зможуть гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою та при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави визнати її розмір - 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, його захисника, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні старшого слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180010006787 від 08 листопада 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

08.11.2019 ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

08.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_1 , на даний час встановлено, що він раніше не судимий, працездатний, без постійного місця роботи, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого за ч.2 ст.194 КК України, за який відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, а також, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 зможе може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід – тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого за ч.2 ст.194 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 07 січня 2020 року, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Плоске, Острозького району, Рівненської області, який зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.194 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 08.11.2019 року.

Встановити строк дії ухвали до 07 січня 2020 року

Одночасно визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 160 560 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача 37315038010559. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 07 січня 2020 року.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з – під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Ореховська К.Е