Постанова № 8550824, 24.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-48359/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Головка А.Б.,

при секретарі –Вовченко Т.П.,

за участю:

представника позивача - Пшеничний О.Л.

представників відповідачів - Шумської І.Г., Тур Н.І., Віхоть Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю"до Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 309467 грн. та зобов'язання надати висновок до управління Державного казначейства України у м. Кременчук про суму відшкодування податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 309467 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року, поданої позивачем до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції 19.01.2007 року, бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку на додану вартість у розмірі 309467 грн., яку позивачем визначено у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року. Довідкою № 136/23-309/00152299 від 02.03.2007 року про результати виїзної позапланової перевірки Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю» (код ЄДРПОУ 00152299) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, в рахунок майбутніх платежів з ПДВ за період: листопад, грудень 2006 року, відповідачем зазначено, що висновок щодо бюджетного відшкодування сум за листопад, грудень 2006 року буде зроблений після дослідження ланцюгів постачання. Про наступне дослідження ланцюгів постачання та висновок про відповідність суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року сумі заявленій у податковій декларації позивача не повідомлено. Тому, у межах встановленого ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строку – 06.03.2009 року позивачем подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції заяву про повернення суми податку на додану вартість за грудень 2006 року у розмірі 309467 грн. на поточний рахунок підприємства. Листом № 8766/10 від 06.04.2009 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція відмовила позивачу у поверненні суми податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 309467 грн. Вважає, що відповідачем у порушення п. 8.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головним управлінням Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 (надалі – Порядок), не направлено до органу державного казначейства висновок, на підставі якого перераховується сума бюджетного відшкодування. Тому згідно пунктів 6.1., 6.2. Порядку позивач звернувся до суду про стягнення бюджетної заборгованості.

У ході судового розгляду 10.03.2010 року позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з Державного бюджету суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 309467 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з урахуванням змін.

Представники відповідача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

У своїх запереченнях посилались на те, що оскільки позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.01.2007 року заповнено р. 25.2 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів), то відповідно позивачем зроблено вибір щодо шляху отримання бюджетного відшкодування.Зміна задекларованого напрямку відшкодування сум податку на додану вартість Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачена.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області у судовому засіданні проти позову заперечував.

У своїх запереченнях посилався на те, що Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області не вступало з позивачем в правовідносини, не порушувало його прав, тому не може нести відповідальність за наслідки праововідносин, які виникають між суб'єктом господарювання та податковим органом.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Кременчуцький завод технічного вуглецю» (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 127008) є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом № 24093479 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим 22.07.1997 року.

Зазначеним суб'єктом господарювання подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2006 року (отримано ДПІ 19.01.2007 р.), в якій визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 309467 грн., яку заявлено до відшкодування.

За результатами виїзної позапланової перевірки Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю» (код ЄДРПОУ 00152299) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, в рахунок майбутніх платежів з ПДВ за період: листопад, грудень 2006 року, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією складено довідку від 02.03.2007 року № 136/23-309/00152299, який не містить висновку про порушення законодавства під час формування позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ, зокрема, за грудень 2006 року в розмірі 309467 грн. та зазначено, що висновок щодо підтвердження заявленої підприємством суми бюджетного відшкодування буде зроблений після дослідження ланцюга постачання.

06 березня 2009 року позивачем подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції заяву про повернення суми податку на додану вартість за грудень 2006 року у розмірі 309467 грн. на поточний рахунок підприємства.

Листом № 8766/10 від 06.04.2009 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція відмовила позивачу у поверненні суми податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 309467 грн.

З огляду на те, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон «Про ПДВ») органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, вони є суб'єктами владних повноважень в розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, тому спори щодо їх рішень, дій чи бездіяльності при здійсненні вказаних повноважень підсудні адміністративному суду. Вимоги про стягнення сум бюджетного відшкодування ПДВ безпосередньо пов'язані із діяльністю органу державної податкової служби, яким не забезпечено таке відшкодування у безспірному порядку, у зв'язку з чим виникає спір у публічно-правовій сфері, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку діям відповідачів при виконанні повноважень щодо забезпечення відшкодування сум ПДВ Відкритому акціонерному товариству «Кременчуцький завод технічного вуглецю», суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.п. 7.7.1., 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі – Закон) платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Таким чином, дана норма Закону забороняє врахування цієї суми при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів, а не зміну напрямку бюджетного відшкодування, яке урегульоване пунктом 8.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головним управлінням Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72, відповідно до якого, якщо в платника протягом трьох звітних періодів після дати відшкодування суми ПДВ у рахунок платежів з цього податку відшкодовані суми повністю або частково не були використані платником в погашення податкових зобов'язань за їх відсутністю, то він має право звернутися до податкового органу із заявою про повернення таких сум на поточний рахунок чи зарахування їх у рахунок інших платежів, які надходять до Державного бюджету України. Податковим органом на підставі заяви платника висновок формується в режимі "зміна напряму відшкодування за сумами ПДВ, не використаними платником на погашення податкових зобов'язань" із зазначенням реквізитів декларації, за якою проведено відшкодування і в загальному порядку подається до органів державного казначейства. Зазначений режим формування висновку передбачає блокування в особовому рахунку платника нарахування відсотків за бюджетною заборгованістю.

Відповідно до п.п. 7.7.6. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Судом встановлено, що позивачем у декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року, поданій до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції 19.01.2007 року, зазначено, що сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (код рядка 25) становить 309467 грн., з них у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів (код рядка 25.2) - 309467 грн.

03 березня 2009 року за № 01-17/413 позивач звернувся до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції із заявою про повернення на розрахунковий рахунок підприємства суми податку на додану вартість в розмірі 309467 грн., задекларованої у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року.

Із матеріалів справи вбачається, що податковим органом на підставі заяви платника висновок не формувався в режимі "зміна напряму відшкодування за сумами ПДВ, не використаними платником на погашення податкових зобов'язань" та в загальному порядку не подавався до органів державного казначейства, що підтверджується листом № 8766/10 від 06.04.2009 року, яким Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція відмовила позивачу у поверненні суми податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 309467 грн. з посиланням не врегулювання такого повернення нормами Закону України «Про податок на додану вартість».

Суду не надано доказів на підтвердження того, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проводились у подальшому перевірки Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю» (код ЄДРПОУ 00152299) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2006 року та якими були встановлені будь-які порушення законодавства щодо формування позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2006 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відмова Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у відшкодуванні позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006 року в сумі 309467 грн. не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Відповідно до п. 6.1. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 року № 200/86, суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів (з операцій, що оподатковуються за повною ставкою, - протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку), уважаються бюджетною заборгованістю.

Пунктом 6.2. зазначеного Порядку встановлено, що платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

З огляду на викладене, позовні вимоги ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 309467 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю"до Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006 року в сумі 309467 грн. (триста дев’ять тисяч чотириста шістдесят сім гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 29 березня 2010 року.

          Суддя                                                                                А.Б. Головко