Постанова № 8550736, 04.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-46851/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Огурцова О.П.,

при секретарі –Дубовик О.І,

за участю:

представники позивача - Деледивка С.Г.; Гребеля В.В.

представник відповідача - Чала О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000521504/0 від 13.07.2006, -

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2009 року Державне підприємство "Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.07.2006 року №0000521504/0 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2008 вказану позовну заяву було залишено без руху.

12.12.2008 позивачем було виправлено недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2008 провадження в адміністративній справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду на 15.04.2009.

27.04.2009, у зв’язку з необхідністю одержання додаткових доказів, в судовому засіданні було оголошено перерву до 25.05.2009.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2009, за клопотанням позивача, було замінено первинного позивача - Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення належним позивачем –Державне підприємство «Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр»та передано адміністративну справу на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2009 справу було прийнято до провадження суддею Удовіченко С.О. та призначено до судового розгляду на 13.11.2006.

Розпорядженням Голови Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2009, у зв’язку з відпусткою судді Удовіченка С.О., справу було передано до провадження судді Огурцова О.П.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2009 справу було прийнято до провадження суддею Огурцовим О.П. та призначено до судового розгляду на 21.01.2010.

21.01.2010, у зв’язку з необхідністю одержання додаткових доказів, в судовому засіданні було оголошено перерву до 04.03.2010.

В судовому засіданні 04.03.2010, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представники позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримали у повному обсязі. 22.04.2009, через канцелярію суду, та 04.03.2010, у судовому засіданні, представниками позивача було подано додаткові пояснення по справі.

Представник позивача проти адміністративного позову заперечував у повному обсязі. 14.04.2009 та 21.01.2010 відповідачем, через канцелярію суду, було подано письмові заперечення.

Заслухавши у судовому засіданні представників позивача, представника відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

04.07.2006 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за три квартали 2005 року, 2005 рік та І квартал 2006 року Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру.

Під час перевірки було встановлено порушення підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в наслідок чого податкове зобов’язання з податку на прибуток занижено на загальну суму 46700,00 грн., в т.ч. по декларації за ІІІ квартал 2005 року –на 35300,00 грн. та по декларації за 2005 рік на 11400,00 грн.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 04.07.2006 №53/21-053(01187779), на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2006 №0000521504/0, яким визначено податкове зобов’язання на загальну суму 140100,00 грн., у т.ч. 93400,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та 46700,00 за основним платежем.

Знижено податкове зобов’язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції податковим органом було внаслідок наступного.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 №50 «Про затвердження Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році»позивачем визначено частину прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету за три квартали 2005 року в розмірі 403900,00 грн. та за 2005 рік 449400 грн.

Зазначені суми відображені позивачем по рядку 21 декларацій «дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими казенними або комунальними підприємствами».

Відповідно до підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 вказаного Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Полтавським обласним радіотелевізійним передавальним центром, відповідно до декларації з податку на прибуток за три квартали 2005 року та 2005 рік не нараховані авансові внески з податку на прибуток та відповідно не внесено до бюджету.

Позивач вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо порушення ним підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а оскаржуване податкове повідомлення-рішення неправомірним з підстав викладених у адміністративному позові та додаткових письмових поясненнях.

Відповідач у своїх запереченнях проти позову посилався на порушення позивачем при поданні адміністративного позову вимог статей 2, 48, 50, частини восьмої статті 3, частини другої статті 11, статей 104, 105 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, зазначав, що предметом оскарження є податкове рішення-повідомлення винесене відносно Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру, а позовну заяву подано Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

Також відповідач зазначає, що під час перевірки ним було вірно встановлено порушення позивачем підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки, на його думку, Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр повинен нараховувати та вносити до бюджету авансові внески з податку на прибуток виходячи з вказаних норм та вимог підпункту 1.9 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Крім того, відповідач у письмових запереченнях проти позову, наполягає на відмові у задоволенні адміністративного позову з підстав пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, що також підтвердив представник відповідача у судовому засіданні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час проведення перевірки було виявлено порушення вимог підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пов’язані з тим, що відповідно до декларації з податку на прибуток за три квартали 2005 року та 2005 рік Полтавським обласним радіотелевізійним передавальним центром не нараховане та не внесено до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 вказаного Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати , без зменшення суми такої виплати на суму такого податку.

Суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до норми, порушення якої було встановлено під час перевірки, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у встановленому розмірі.

З аналізу наведеної норми випливає, що нарахуванню та внесенню до бюджету авансового внеску повинно передувати рішення емітента корпоративних прав про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам). Але з акту перевірки, ні з пояснень представника відповідача не вбачається, що таке рішення позивачем приймалося. Представники позивача у судовому засіданні наполягали на тому, що таке рішення не приймалося й прийматися не могло, оскільки підприємство є державним унітарним й нарахування та сплата дивідендів суперечило би його статусу.

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Оскільки не можливо встановити наявність або відсутність рішення про нарахування дивідендів акціонерам (власникам) та їх виплату на підставі податкових декларацій, які були перевірені відповідачем, слід зауважити, що висновки акту камеральної перевірки щодо наявності порушень були зроблені відповідачем без дослідження всіх суттєвих обставин, тобто, зроблені на припущенні про наявність підстав для нарахування авансових внесків, а тому не можуть вважатися правомірними. Прийняте на підставі неправомірних висновків податкове повідомлення-рішення від 13.07.2006 №0000521504/0 є також неправомірним.

Обґрунтування відповідача стосовно звернення з адміністративним позовом не тієї особи, якій належить право вимоги, суд не приймає, оскільки, як вбачається з матеріалів справи ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2009, за клопотанням позивача, було замінено первинного позивача - Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення належним позивачем –Державне підприємство «Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр».

Також суд не погоджується з твердженнями відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки строк звернення платника податків з позовом до адміністративного суду щодо оскарження рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання визначається на підставі норм статей 5 та 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і становить 1095 днів з моменту отримання відповідного податкового повідомлення. Як вбачається з матеріалів справи рішення відповідача оскаржене було позивачем у грудні 2008 року, а відтак строк звернення до суду не пропущено..

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр»до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000521504/0 від 13.07.2006 – задовольнити повністю.

          Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві №0000521504/0 від 13.07.2006.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр» судові витрати в сумі 3,40 грн.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 10 березня 2010 року.

          Суддя                                                                                О.П. Огурцов