Рішення № 85506848, 29.10.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/5028/18

Провадження №2/359/459/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Коробові О.П.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дітей, заборгованості по сплаті аліментів на їх утримання та пені,

встановив:

В червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та посилалась на те, що 14 липня 2007 року вона уклала шлюб зі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_3 . Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 6 лютого 2017 року шлюб між сторонами був розірваний, діти залишились проживати з матір`ю. Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 10 березня 2017 року зі ОСОБА_3 на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_4 та дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 6 лютого 2017 року до досягнення старшою дитиною повноліття. У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 ухиляється від сплати призначених аліментів, у нього виникла пеня в розмірі 13855 гривень. Крім того, ОСОБА_1 витратила грошові кошти в розмірі 5094 гривень на розвиток здібностей сина ОСОБА_4 та лікування дочки ОСОБА_3 Відповідач ухиляється від добровільного відшкодування половини додаткових витрат на дітей. Тому ОСОБА_1 просила суд стягнути зі ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 13855 гривень, додаткові витрати на дітей в розмірі 2547 гривень та 10000 гривень, які позивач зазнає в майбутньому.

В ході розгляду цивільної справи ОСОБА_1 подала заяву про часткову зміну позову (а.с.38): вона просила додатково стягнути з відповідача заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 44830 гривень. Крім того, позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с.56-58): просить суд стягнути зі ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 39282 гривень 44 копійок.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримує позов в зміненій редакції та наполягає на його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 визнає позов в частині вимоги про стягнення з його довірителя додаткових витрат на дітей в розмірі 2547 гривень. Однак він заперечує проти задоволення позову в частині інших вимог про стягнення зі ОСОБА_3 пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 39282 гривень 44 копійок, додаткових витрат на дітей в розмірі 10000 гривень та заборгованості по сплаті аліментів в розмірі 44830 гривень. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача ОСОБА_2 посилається на те, що додаткове стягнення заборгованості по сплаті аліментів призведе до того, що зі ОСОБА_3 будуть стягнуті аліменти на утримання дітей в подвійному розмірі. Тому представник відповідача ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні позову в частині вказаних вимог.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 14 липня 2007 року ОСОБА_1 уклала з відповідачем шлюб, зареєстрований Гірською сільською радою Бориспільського району, про що в Книзі реєстрації шлюбів був зроблений актовий запис за №9.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_3 Ці обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 15 липня 2008 року та серії НОМЕР_2 від 19 березня 2015 року (а.с.6, 7).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 6 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2017 року (а.с.8-10) шлюб між сторонами був розірваний.

Крім того, заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 10 березня 2017 року (а.с.11-13) зі ОСОБА_3 на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_4 та дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 6 лютого 2017 року до досягнення старшою дитиною повноліття.

Ці обставини свідчать про те, що спірні правовідносини регулюються главою 15 «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання» СК України.

Відповідно до ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Згідно з ч.2 цієї ж статті розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватись наперед або покриватись після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до ч.4 ст.194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому ст.199 цього Кодексу, - навіть до досягнення нею двадцяти трьох років.

Згідно з ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Встановлено, що ОСОБА_1 витратила грошові кошти в розмірі 3750 гривень на розвиток здібностей сина ОСОБА_4 . Крім того, вона витратила грошові кошти в розмірі 1334 гривень 99 копійок (220 + 120 + 774,99 + 220). Це підтверджуються копією путівки на екскурсійну подорож (а.с.18) та копіями актів про надання медичних послуг пацієнта (а.с.14-17). Загальний розмір додаткових витрат на дітей становить 5084 гривні 99 копійок (3750 + 1334,99). Участь обох батьків у вказаних витратах є однаковою.

З огляду на це суд вважає, що зі ОСОБА_3 на користь позивача належить стягнути додаткові витрати на дітей в розмірі 2542 гривень 49 копійок (5084,99 : 2). Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_1 не подала жодного доказу на підтвердження того, що в майбутньому виникне потреба в додаткових витратах на дітей в розмірі 10000 гривень. Вимога про стягнення з відповідача вказаних грошових коштів є передчасною. Тому підстави для задоволення позову в частині стягнення додаткових витрат на утримання дітей в розмірі, що перевищує 2542 гривні 49 копійок, відсутні.

Крім того, з розрахунку заборгованості по аліментах (а.с.67) вбачається, що ОСОБА_3 неналежним чином виконує обов`язок по сплаті присуджених аліментів. Тому у нього виникла заборгованість в розмірі 39014 гривень 99 копійок. Крім того, у відповідача виникла пеня за прострочення сплати аліментів в розмірі 39282 гривень 44 копійок. Ця обставина підтверджується письмовим розрахунком позивача (а.с.57-58), викладеним в заяві про збільшення розміру позовних вимог. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України представник відповідача ОСОБА_2 також не подав жодного доказу на спростування достовірності вказаного розрахунку. Водночас, правилами ч.1 ст.196 ЦПК України не допускається стягнення пені в розмірі, що перевищує 100 відсотків заборгованості.

З огляду на це суд вважає, що зі ОСОБА_3 на користь позивача належить стягнути заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей в розмірі 39014 гривень 99 копійок та пеню в такому ж самому розмірі.

Беззаперечно, погашення відповідачем заборгованості по сплаті аліментів на утримання дітей буде підставою для припинення примусового стягнення вказаної заборгованості. Тому суд критично оцінює посилання представника відповідача ОСОБА_2 на те, що стягнення вказаної заборгованості призведе до подвійного стягнення аліментів на утримання дітей. Такий довід є недостовірним та спрямований виключно на незаконне звільнення ОСОБА_3 від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання по сплаті присуджених аліментів.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дітей, заборгованості по сплаті аліментів на їх утримання та пені задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дітей в розмірі 2542 гривень 49 копійок, заборгованість по сплаті аліментів на їх утримання в розмірі 39014 гривень 99 копійок та пеню в розмірі 39014 гривень 99 копійок.

У задоволенні позову в частині стягнення додаткових витрат на дітей та пені в більшому розмірі ОСОБА_1 відмовити.

Повний текст рішення суду складений 8 листопада 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець