Ухвала суду № 85506782, 11.11.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12071/19

2/357/4608/19

У Х В А Л А

11.11.2019 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом 15.10.2019 року, шляхом направлення поштою, який зареєстрований судом 23.10.2019 року та просив в судовому порядку стягнути з відповідача на свою користь завдані збитки в порядку регресу в розмірі 4500,00 грн. та судові витрати в розмірі 1921,00 грн..

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України 07.11.2019 року отримано відповідь на запит з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, яка передана судді 08.11.2019 року.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Встановлено, що позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» не відповідає вимогам встановленим ЦПК України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу, встановлено, що сплачений позивачем згідно квитанції №33593 від 04.09.2019 року, судовий збір в розмірі 1921,00 грн. не зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України, відсутній в комп`ютерній програмі «Д3» та неможливо поєднати записи про оплату судового збору із записами в обліково-статичних картках із записами підтверджень про оплату судового збору, які надійшли з Казначейства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» ч. 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому місце розгляду справи судом визначається відповідно до вимог закону. Встановивши, що судовий збір сплачено не за місцем розгляду справи, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та пропонує сплатити судовий збір до бюджету за місцем розгляду справи.

В п. 26 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)). Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу Державної казначейської служби України за місцем знаходження суду, який розглядає справу. Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Отже, позивачу необхідно надати до суду квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1921 грн. 00 коп. з відповідними реквізитами: отримувач коштів: БЦ УК/м. Біла Церква/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009832, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA568999980000031213206010043, код класифікації доходів бюджету: 22030101, або надати до суду документ, який звільняє від сплати судового збору.

Відповідно до п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в разі неподання до суду заяви, скарги чи неотримання копій документів заявник може вирішувати згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 та відповідно до п. 5 розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, платник надсилає до суду заяву про повернення з бюджету коштів судового збору (як помилково зарахованих). За результатами розгляду відповідної заяви і документів, що підтверджують сплату судового збору, а також після підтвердження наявності інформації про відповідний платіж у виписці з аналітичного рахунку, що відкритий в Державній Казначейській службі України для зарахування надходжень від сплати судового збору, суд відповідно до вимог п.5 розділу І зазначеного Порядку направляє платнику Подання про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету для подальшого звернення до органів Державної казначейської служби України разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, позивачу надається строк для усунення зазначених вище недоліків, в іншому випадку вона буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у зазначений вище строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Бондаренко