Постанова № 8550318, 25.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.03.10Справа №2а-2187/10/4/0170 об 11:48

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Антоновій А.В., за участі представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача Буракова М.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим

до Казенного підприємства "Південний еколого-геологічний центр"

про стягнення 297,21 грн.

Суть спору: Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (далі позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Казенного підприємства «Південний еколого-геологічний центр» про стягнення 297,21 грн. Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Ухвалами суду від 15.02.2010 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, направив на адресу суду письмові заперечення проти позову, в яких він просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що у податковому законодавстві не передбачено обов'язку сплати додаткових платежів, ніж ті, що передбачені Законом України «Про систему оподаткування». Також представник відповідача зазначає, що обовязок, передбачений п. 2 ч. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії, призначених на пільгових умовах, стосується лише осіб, які працювали на роботах, передбачених Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, в той час як ОСОБА_1 (стосовно витрат на виплату і доставку пенсії якому заявлено позовні вимоги), працював у відповідача на посаді, передбаченій Списком №2. Крім того, представник відповідача зазначив, що пунктом 2 Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 937, передбачено, що пільгові пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій, крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету. Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача вказує, що діяльність відповідача фінансується за кошти Державного бюджету, що передбачено його статутом.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, а також наявність письмових заперечень відповідача, суд вважає можливим, на підставі ч. 3 ст. 122 КАС України, розглядати справу за відсутності представника позивача.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 23450378, є платником страхових внесків і збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим за №14-01-3989.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідачем склалась заборгованість за січень 2010 року в сумі 297,21 грн. (а.с. 7).

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до пунктом 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування».

Статтею 13 Закону України від 05.11.91 N 1788-XI «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 року вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 N 1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.

Зокрема, відповідно до вимог п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розмір сум до відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на поточний рік визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду N 21-1 від 19.12.2003).

Абзацом 5 п. 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до п. п. "б" - "е" та "ж" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядку відшкодування витрат на їх виплату і доставку та не звільнено підприємства, зазначені у ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

У відповідності з вимогами ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, діє зазначений вище порядок відшкодування.

Виходячи з викладеного відповідач зобовязаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, за січень 2010 року, не погашена і складає 297,21 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 7), відповідачем доказів погашення боргу не надано.

Зазначене є належним доказом наявності заборгованості, за таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд не приймає до уваги помилкові доводи відповідача щодо відсутності і нього обов'язку сплачувати платежі, не передбачені Законом України «Про систему оподаткування», оскільки відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, є об'єктом оподаткування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування віднесено до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування».

Суд також відхиляє доводи представника відповідача щодо неврегульованості питання про відшкодування витрат на виплаті і доставку пенсії, призначених особам, які працювали на роботах, передбачених Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, оскільки п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено обовязок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». В свою чергу, пункту "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає призначення пільгової пенсії особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Посилання представника відповідача на положення п. 2 Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 937, суд відхиляє, оскільки вказаний нормативно-правовий акт спірних відносин не регулює, а встановлює лише порядок призначення пільгових пенсій.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

В судовому засіданні 25.03.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 30.03.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Казенного підприємства «Південний еколого-геологічний центр» (ідентифікаційний код 23450378, м. Сімферополь, вул. 51 Армії, буд. 55) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (р/р 25600010045701 в ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 324805, ЗКПО 20725930) заборгованість у сумі 297,21 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Циганова Г.Ю.