Ухвала суду № 85503054, 08.11.2019, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1962/19

№ провадження 1-кс/738/732/2019

УХВАЛА

08 листопада 2019 року місто Мена Чернігівської області

Слідчий суддя Менського районного суду Чернігівської області Волошина Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Менського відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області Костюченка Дмитрія Миколайовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Високопілля Херсонської області, громадянина Республіки Молдови, молдованина, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , без освіти, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючого, раніше судимого вироком Менського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2010 року за ч.3 ст.27, ч.3 ст.149 КК України до 8 років позбавлення волі,

за участю учасників судового розгляду:

секретаря судового засідання - Донець Г.В.,

слідчого - Костюченка Д.М.

прокурора -Коваля В.М.,

захисника - Синявського О.М.

підозрюваного - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого Менського відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області Костюченка Д.М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення особливо тяжкого злочину вироком Менського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2010 року до 8 років позбавлення волі, 16 вересня 2016 року звільнився з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став і в період непогашеної та не знятої судимості, повторно, вчинив новий, умисний, тяжкий злочин.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме в тому, що 07 листопада 2019 року близько 02.00 години ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись біля сховища, що являє собою металеву конструкцію, розташованого по АДРЕСА_3 , що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , шляхом зламу навісного замка, відчинив металеві двері конструкції та розбивши скляні двері холодильника, проник до його середини, звідки умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав: 1 пляшку об`ємом 0,5 л пива Славутич «ІСЕ МІХ лимон», вартістю 21 грн. 50 коп.; 1 пляшку об`ємом 0,5 л пива «GARADGE hard lemon», вартістю 23 грн. 50 коп.; 1 пляшку об`ємом 0,5 л пива «GARADGE аnti-compote», вартістю 23 грн. 50 коп.; 2 пляшки об`ємом 0,5 л пива «GARADGE radja», вартістю 23 грн. 50 коп. кожна, на загальну суму 47 грн.; 1 пляшку об`ємом 0,5 л пива «Tuborg», вартістю 23 грн.; 2 пляшки об`ємом 0,5 л пива «Балтика 7», вартістю 21 грн. 25 коп. кожна, на загальну суму 42 грн. 50 коп.; 2 пляшки об`ємом 0,5 л пива «Балтика 0», вартістю 23 грн. 40 коп. кожна, на загальну суму 46 грн. 80 коп.; 4 пляшки об`ємом 0,4 л пива «Львівське 1715», вартістю 17 грн. 00 коп. кожна, на загальну суму 68 грн.; 1 пляшку об`ємом 0,5 л пива «Львівське світле», вартістю 15 грн.70 коп.; 5 пляшок об`ємом 0,5 л пива «Арсенал міцне», вартістю 18 грн. 25 коп. кожна, на загальну суму 91 грн. 25 коп.; 4 пляшки об`ємом 1,25 л пива «Арсенал міцне», вартістю 33 грн. 65 коп. кожна, на загальну суму 134 грн. 60 коп.; 1 пляшку об`ємом 1,2 л пива «Львівське 1715», вартістю 31 грн.; 1 пляшку об`ємом 2,4 л пива «Львівське 1715», вартістю 46 грн.; 1 пляшку об`ємом 2 л пива «Львівське світле», вартістю 46 грн.; 1 пляшку об`ємом 2,5 л пива «Запорізьке», вартістю 56 грн. 25 коп.; 1 пляшку об`ємом 2,5 л пива «Жигулівське», вартістю 56 грн. 65 коп., що належать ОСОБА_2 , заподіявши останньому майнову шкоду на загальну суму 773 грн. 25 коп..

У клопотанні зазначено про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний не має законного джерела доходу для існування, оскільки не працює, сталих соціальних зв`язків, усвідомлює невідворотність реального покарання за вчинений злочин у разі доведеності його вини, раніше засуджувався за вчинення тяжких, в тому числі і майнових злочинів, а також те, що він є громадянином Республіки Молдови, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, а саме залишення території України (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може впливати на свідків, то даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний погрожував фізичною розправою свідкам в кримінальному провадженні, якщо вони повідомлять про вчинений ним злочин правоохоронним органам.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, на думку слідчого, полягає в тому, що ОСОБА_1 раніше судимий до покарання у виді позбавлення волі, вчинив новий тяжкий майновий злочин, офіційно не працює, не має постійного джерела прибутку, а вчинення ним злочинів майнового характеру є єдиним джерелом існування останнього.

Крім того, на час звернення з відповідним клопотанням в Чернігівському апеляційному суді знаходиться на розгляді апеляційна скарга ОСОБА_1 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 23 серпня 2019 року, яким він визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та засуджений до 3 років позбавлення волі, а також стосовно нього скеровано до суду два кримінальні провадження про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125 КК України.

Враховуючи наявність достатніх ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий просить обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та не знаходить підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини, просили обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що він дійсно перебував у вказаний у клопотанні час в кафе «Добриня», тобто неподалік місця вчинення злочину, проте до вчинення даного злочину не причетний.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти застосування до його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, вважає, що стосовно нього можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт та послався на те, що ОСОБА_1 одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, за якими здійснює догляд, оскільки його дружина працює в місті Києві, його підзахисний не може офіційно працевлаштуватись, оскільки він не має паспорта громадянина України та є неосвіченим. На думку захисника, сумнівними є показання свідків, оскільки вони показують на обставини вчинення злочину, можливо вони його і вчинили; також зазначає про те, що свідки вже допитані, з їх участю проведені слідчі експерименти, що зафіксовано документально, вони не побоялися і дали показання, а тому будь-який вплив на них неможливий.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання, матеріали, додані до клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам статей 183, 184 КПК України, погоджено з прокурором.

Під час розгляду клопотання у судовому засіданні встановлено, що відомості про дане кримінальне провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_2 07 листопада 2019 року за № 12019270170000543.

07 листопада 2019 року о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_1 затримано в порядку статті 208 КПК України, про що складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

З Повідомлення про підозру від 08 листопада 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Положеннями Глави 18 КПК України регламентовано порядок застосування запобіжних заходів, в томі числі і запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який відповідно до ст.12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Аналізуючи ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, необхідно зазначити наступне, що підозрюваний хоч і зареєстрований на території України та має місце постійного проживання, проте є громадянином Республіки Молдова, що суттєво збільшує ризики переховування від правосуддя поза територією України. Крім того, ОСОБА_1 не має постійного та законного джерела доходів для існування, а тому має можливість вільно змінити місце проживання.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Наявні підстави вважати, що існують ризики незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_1 на свідків, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, знайомий з останніми, свідку висловлював погрози фізичної розправи за повідомлення про вчинений злочин, а тому, перебуваючи на волі, матиме реальну можливість шляхом погроз, вмовляння чи переконання, в тому числі застосування фізичної сили впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни їх показань, тим самим перешкоджати встановленню істини по справі, перешкоджати кримінальному провадженню, а тому перебування останнього в слідчому ізоляторі унеможливить їх спілкування.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 , у разі застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків у кримінальному провадженні.

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків.

Зокрема, підозрюваний в судовому засіданні підтвердив, що, окрім дружини та дітей, він не має інших родичів на території України, з якими підтримував би стосунки, за місцем його постійного проживання у місті Мена також не має друзів та знайомих.

Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2010 року ОСОБА_1 був засуджений за ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 149 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна. 16 вересня 2016 року звільнився з Арбузинської виправної колонії №83, де відбував покарання за вказаним вироком, про що свідчить довідка про звільнення серії МИК № 012214. За місцем відбування покарання характеризувався негативно.

Матеріалами справи підтверджено наявність повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України та ч.1 ст. 125 КК України.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 схильний до вчинення кримінальних правопорушень.

Посилання захисника про те, що його підзахисний не може офіційно працевлаштуватись спростовуються показаннями самого підозрюваного, який в судовому засіданні підтвердив, що був офіційно працевлаштований в філії «Менський сир» ПП КФ «Прометей», пропрацював два місяці та звільнився за власним бажанням, оскільки була затримка у виплаті заробітної плати, на даний час заробляє тимчасовими заробітками.

Посилання захисника на те, що тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом для ОСОБА_1 , оскільки заявлені свідчим ризики нічим не підтверджені, та застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не свідчать про зменшення заявлених ризиків при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.0.1994 року).

Сукупність вказаних обставин свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків та можливість застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків.

Згідно з ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з визначенням застави у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка, на думку суду, буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, які будуть покладені на нього у разі внесення застави.

Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193-194, 196, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Менського відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області Костюченка Дмитрія Миколайовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк - до 12 години 30 хвилин 31 грудня 2019 року.

Строк тримання під вартою обчислювати з часу затримання з 07 листопада 2019 року 12 години 30 хвилин.

Визначити 31 грудня 2019 року датою закінчення строку дії ухвали про тримання під вартою ОСОБА_1 .

Розмір застави визначити в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 57630,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (ЄДРПОУ) 26295412, рахунок 37313032005960, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, (У призначенні платежу необхідно зазначити інформацію про назву суду, номер справи, дату справи, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка вносить кошти, та прізвище, ім`я, по-батькові особи, на користь якої внесено кошти (за яку внесено заставу)).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - з міста Мена Чернігівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

3) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон,інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Менського районного суду Чернігівської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвалу щодо застосування запобіжного заходу направити для виконання начальнику Менського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області та уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному, прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Чернiгiвського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення.

Слідчий суддя Н.В.Волошина