Ухвала суду № 85500171, 04.11.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/12623/19

Провадження № 1-кс/219/3341/2019

УХВАЛА

Іменем України

04 листопада 2019 року м. Бахмут

Слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Любчик О.В., за участю секретаря судового засідання Наумової А.І., прокурора Білика О.В., слідчого Гончарова С.В.., представника ФГ «Максімус-1» – адвоката Мінаєва Д.Д., Пластуна А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого СВ Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Друпп А.І. погодженого з прокурором Артемівської місцевої прокуратури Донецької області Біликом О.В. про арешт майна,

встановив:

у провадженні Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12019050150002107 від 28 жовтня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

01 листопада 2019 року о 15 годині 58 хвилин до Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання слідчого, погоджене прокурором, у якому слідчий просить накласти арешт на вилучене 28 жовтня 2019 року в ході огляду майно, а саме на: автомобілі марки МАЗ жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки МАЗ жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 власником яких є ТОВ «Агрофірма «Слав-Агро», юридична адреса Донецька область, Словянський район, с. Рай-Олександрівка, вул. Шкільна, 2а; автомобіль марки ЗИЛ синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ФГ «Крамаренко» (СДРПОУ 34502188); автомобіль марки FAV жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходився у користуванні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки ЗИЛ синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , який знаходиться у розпорядженні, відповіднодо довіреності, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 ; носіння соняшника, власник якого не встановлений, яким заповнені кузова автомобілів марки МАЗ жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіля марки FAV жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , автомобіля марки ЗИЛ синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_5 , тобто тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, заборонивши відчужувати, користуватись та розпоряджатись цим майном.

Клопотання вмотивоване тим, що дана техніка та носіння є доказами вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, оскільки за допомогою вищеперерахованої техніки відбувалося можливе незаконне зайняття земельної ділянки, розташованої поблизу с. Серебрянка Бахмутського району Донецької області та незаконний збір сільськогосподарської культури соняшника, яка зростала на вказаній ділянці.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили його задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Адвокат Мінаєв Д.Д., в судовому засіданні заперечував проти клопотання та просив відмовити у його задоволенні з наступних підстав. Зазначені у клопотанні автомобілі належать ТОВ «Агрофірма «Слав-Агро» та ФГ «Максімус-1». Останнє є користувачем відповідно до договорів оренди. Так, 28.10.2019 та 29.10.2019 вказане майно було вилучене слідчим Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області поблизу розташування земельної ділянки, площею 66,2957 га, кадастровий номер 142989200:01:156:0002. На вказаній земельний ділянці 28.10.2019 працівниками ФГ «Максімус-1» проводився збір насіння соняшника. Приблизно о 17.00 годині 14 озброєних працівників Служби Безпеки України зупинили збір насіння та повідомили, що земельна ділянка є власністю держави та представники ФГ «Максімус-1» незаконно заволоділи нею. Працівники поліції, які прибули до місця події не відреагували на незаконні дії працівників СБ України та вилучили автомобілі в яких знаходилось насіння соняшника. Земельну ділянку ніхто самовільно не захоплював, ФГ «Максімус-1» на законних підставах проводить господарську діяльність, щодо оброблення спірної земельної ділянки та збору врожаю. Так, орендар земельної ділянки ОСОБА_5 , відповідно до договору про спільну діяльність, передав право ведення сільськогосподарської діяльності ФГ «Максімус-1» на вказаній земельній ділянці. Орендар ОСОБА_5 сплачує орендну плату за земельну ділянку. Договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_5 та Артемівською РДА є чинним. Тому, ніякої шкоди нікому не завдано. Просив відмовити у задоволенні клопотання із вказаних підстав.

ОСОБА_4 підтримав думку адвоката Мінаєва Д.Д. та просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вислухавши сторін, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до таких висновків.

Як вбачається з клопотання, 28 жовтня 2019 року надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 28 жовтня 2019 року на відкритій ділянці місцевості поблизу с. Серебрянка Бахмутського району Донецької області невстановлені особи незаконно захопили ділянку землі.

З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, 28 жовтня 2019 року проведений огляд ділянки місцевості, яка розташована вздовж дороги Сіверськ - Серебрянка. В ході проведення огляду виявлено та вилучено вищезазначене майно.

Постановою слідчого Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Мороз К.О. від 28 жовтня 2019 року вказані речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

За версією органу досудового слідства земельна ділянка, з якої невідомі особи збирали врожай соняшника належить державі та самовільне захоплення її спричинило певні збитки державі.

В обґрунтування таких доводів слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні посилались на договір оренди земельної ділянки від 17.09.2007 року, укладений між Артемівською районною державною адміністрацією та СПД – фізичною особою ОСОБА_5 строком на 15 років, той факт, що ОСОБА_5 припинив свою діяльність як фізична особа-підпиємець та дані з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, відповідно до яких відсутні відомості про користувача спірної земельної ділянки.

На спростування доводів прокурора та необґрунтованості клопотання представник ФГ «Максімус-1» надав суду вищезгаданий договір оренди землі, інформацію Міськрайонного управління Держгеокадастру у Бахмутському районі та м. Бахмуті ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, відповідно до якого у зазначеного органу наявна інформація про реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 19.09.2007 року площею, 66, 2957 га, розташованої на території Серебрянської сільської ради Артемівського району Донецької області між Артемівською районною державною адміністрацією та суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 строком на 15 років, реєстраційний номер НОМЕР_6 . Дані про його дострокове розірвання відсутні.

Крім того, відповідно до договору №1/02012019 від 02.01.2019 року ОСОБА_5 та ФГ «Максімус-1» домовились про співпрацю, спрямовану на вирощування сільськогосподарських культур на землях, розташованих на території Серебрянської сільської ради Донецької області. Серед земельних ділянок, в договорі зазначено також і спірну земельну ділянку.

Крім того, із наданих копій платіжних документів, встановлено, що ОСОБА_5 сплачує орендну плату за земельні ділянки, які перебувають у його користування.

Також, в судовому засіданні стороною захисту надано копії правовстановлюючих документів на спірні транспортні засоби.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову (ч. 3 ст. 170 КПК України).

При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання надання накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Надані органом досудового розслідування докази не утворюють достатню сукупність для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з огляду на наступне.

Суб`єктивна сторона злочину, за яким кваліфіковано кримінальне провадження № 12019050150002107 - ч. 1 ст. 197-1 КК України характеризується умисною виною: особа усвідомлює, що самовільно, з порушенням встановленого порядку займає (захоплює) чужу для неї земельну ділянку, передбачає, що власнику чи законному володільцю буде спричинена її діями значна шкода, і бажає цього. Мотив і мета злочину - корисливі та інші.

Як встановлено слідчим суддею спірна земельна ділянка перебуває в оренді ОСОБА_5 на підставі договору оренди землі, строк якої не закінчився та який сплачує за користування земельної ділянки орендну плату. Разом з тим, право проведення діяльності на спірній земельній ділянці передано ФГ «Максімус-1», відповідно до договору про спільну діяльність від 02.01.2019 року.

Слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування не доведено належними та допустимим доказами, що діями невстановлених осіб вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 197-1 КК України.

За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи вказану у клопотанні правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки органом досудового розслідування та прокурором не надано достатніх доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, не обґрунтовано розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та не доведено наявність обставин, які підтверджують, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження призведе до нівелювання доказового значення предмету клопотання, тобто відсутнє обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

Отже, підстави для задоволення клопотання слідчого відсутні.

Керуючись ст. 131-132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні ЄРДР №12019050150002107.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя О.В.Любчик