Рішення № 85499972, 07.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 листопада 2019 року № 640/13150/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., секретаря судового засідання Шуст Н.А, розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 13058»

до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві

Державної служби України з питань геодезії , картографії та кадастру

Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

пр-к позивача: Скрипниченко Юлія Олександрівна ;

пр-к відповідача (ГУ Держгеокадастру): Шевчук Олена Петрівна ;

пр-к відповідача (Державна служба з питань геодезії) Артеменко Єлізавета Ігорівна ;

пр-к відповідача (ГУ ДФС у м. Києві) Сірик Антон Олександрович

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство АТП 13058 (03022, м. Київ, вул. Кайсарова, 7/9, код ЄДРПОУ 05475147) з позовом до Головного управління Держгеокадастру (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69, код ЄДРПОУ 39802366), Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру ( 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення,3, код ЄДРПОУ 39411771)), Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить:

- встановити відсутність компетенції Державної служби України геодезії, картографії та кадастру і Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на застосування у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок міста Києва коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), що затверджені наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 року № 489 "Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" (із змінами та доповненнями), до дня втрати чинності рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 "Про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земель м. Києва";

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві щодо застосування у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з площею 7.7001 га за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Кайсарова, 7 / 9 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:286:0004, коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок (Кф) зі значенням "3.0", яке не затвердження рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 "Про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земель м. Києва";

- зобов`язати Державну службу України з питань геодезії картографії та кадастру та Головне управління Держгеокадастру у м. Києві утриматись від застосування у витягах з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 7.7001 га за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Кайсарова, 7 / 9 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:286:0004, коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), що затверджені наказом Мінагрополітики від 25.11.2014 № 489 "Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" (зі змінами та доповненнями) до дня втрати чинності рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 року № 23/23 "Про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земель м. Києва";

- визнати протиправним дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо внесення та оприлюднення в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 7,7001 га за адресою: м. Київ, Голосіївський район вул. Кайсарова,7/9 , кадастровий номер 8000000000:79:286:0004, у розмірі 206 320 669,59 грн та дату її проведення « 30.01.2019»;

- зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головне управління Держгеокадастру у м. Києві виключити з Державного земельного кадастру відомості про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 7.7001 га за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Кайсарова, 7/9 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:286:0004 у розмірі "206 320 669,59 грн" та відомості про дату проведення нормативної грошової оцінки "30.01.2019";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.04.2019 № 0293881209.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сума у 206 320 669,59 грн на підставі проведення нормативної грошової оцінки від 30.01.2019 коефіцієнту Кф-«3.0», застосовано неправомірно, оскільки такий показник не затверджувався рішенням Київської міської ради №23/23 від 03.07.2014. В зв`язку із чим, висновки ГУ ДФС у м. Києві під час проведення камеральної перевірки є невірними, що призвело до безпідставних податкових донарахувань позивачу з орендної плати за землю.

Ухвалою суду від 22 липня 2019 року відкрито провадження у справі, запропоновано відповідачам надати відзив на позовну заяву.

ГУ ДФС у м. Києві у своєму відзиві зазначило, що згідно з витягом з АС ДЗК про отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку ПАТ «АТП 13058» отримано витяг від 30.01.2019, відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивача склав 206 320 669,59 грн. В зв`язку із заниженням податкового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку, відповідачем було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.04.2019 року.

У відзиву ГУ Держгеокадастру у м. Києві зазначено, що відповідач вважає позовну заяву необґрунтованою, такою, що не підлягає задоволенню, в зв`язку із тим, що доводи позивача суперечать чинному законодавству України , є незаконним та необґрунтованими. Положення наказу №489 є обов`язковими для відповідача при формуванні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру не погодилось із доводами позивача, у відзиву на позовну заяву вказала, що питання стосовно нормативної грошової оцінки земельних ділянок врегульовані наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489. Крім того, зазначив, що відомості технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Києва, в т.ч. і щодо відомостей відносно земельної ділянки позивача, є відомостями автоматизованої системи Державного земельного кадастру.

Відповідачі вважають позовні вимоги необґрунтованими та просили відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи встановлено, що Публічне акціонерне товариство АТП13058 на підставі договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:286:0004), укладеного між Київською міською радою та ВАТ АТП 13058 від 01.09.2003 (зі строком на 25 років), є землекористувачем земельної ділянки (7,7001 га) по вул. Касарова,7/9 у Голосіївському районі м. Києва.

За результатами камеральної перевірки Головного управління ДФС у м. Києві, що відображені в акті від 13.03.2019 №71/26-15-12-09/05475147, встановлено заниження податкового зобов`язання по орендній платі за січень 2019 року на загальну суму 396 832,07 грн, що стало можливім внаслідок неврахування в податковій декларації з плати за землю даних Витягу про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки від 30.01.2019, розмір якої складає 206 320 669,59 грн.

Позивачем виявлено, що в Державному земельному кадастрі оприлюднено відомості про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки, з датою її проведення 30.01.2019, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.02.2019 НВ-8000901342019.

Позивач стверджує про недостовірність вказаних даних, що призвело до невірних висновків ГУ ДФС у м. Києві під час камеральної перевірки та безпідставних податкових донарахувань.

В зв`язку із чим, позивач звернувся до суду для захисту своїх права та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно статті 18 цього ж Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Положеннями частини 1 статті 20 та частини 1 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

Нормативна грошова оцінка у місті Києві проведена, а Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Києва затверджена рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», яке введено в дію 1 липня 2015 року.

Статтею 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено склад відомостей про земельну ділянку, які містяться в Поземельній книзі, серед яких відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Положеннями статей 1, 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пунктом 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 встановлено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Разом з тим, статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Позивач зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві під час формування за допомогою автоматизованої системи Державного земельного кадастру витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, було неправомірно застосовано Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489 та недостовірність відомостей в Державному земельному кадастрі відносно ділянки позивача.

Дослідивши обставини справи, суд встановив, що вказані твердження позивача є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, в зв`язку з чим суд зазначає наступне.

У 2017 році вступив в дію новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, який є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок.

Зазначеним Порядком визначено процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, змінено розрахунок нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.

Відомості, які містяться в Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва, що затверджена рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 є відомостями автоматизованої системи Державного земельного кадастру.

Тобто, формування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично, на підставі наявних на дату його видачі в автоматизованій системі Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, тому твердження позивача про те, що Головне управління Держгеокадастру у м. Києві до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Києва та Київської області має змогу вносити самостійно будь-які зміни, є необґрунтованим і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Суд зазначає, що відповідно до положень Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №489, який дозволив за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру автоматизувати процес видачі витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, тим самим зробив неможливим втручання та внесення змін у розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Аналіз змісту вказаного наказу свідчить про те, що Головне управління Держгеокадастру у м. Києві не проводить розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а лише формує та роздруковує витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, які на момент видачі витягу вже внесені до Державного земельного кадастру.

Щодо правомірності застосування відповідачем Порядку нормативної грошової оцінки земель №489, суд погоджується із доводами відповідачів, висловлених у відзивах на позовну заяву та звертає увагу на наступне.

Згідно п. 2 Положення про Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 Головне управління у своїй діяльності керується, зокрема Конституцією України та Законами України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Відповідно пунктів 1 та 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1119 Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Накази Мінагрополітики, видані у межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489, набрав чинності з 01.01.2017 року.

Таким чином, в даному випадку Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 є чинним нормативно- правовим актом, застосування якого є необхідним для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.

Аналогічна правова позиція щодо обов`язковості застосування з 01.01.2017 року Порядку №489 при формуванні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки викладена у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 по справі №826/2254/18, постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 по справі № 826/11270/18, рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 по справі № 826/7265/17.

Тому твердження позивача про відсутність у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві правових підстав (компетенції) для застосування Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів під час формування оскаржуваного витягу з технічної документації та про те, що зазначений Порядок застосовується лише юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою, є незаконними та необґрунтованими.

Таким чином, позовна вимога щодо встановлення відсутності компетенції Державної служби України з геодезії, картографії та кадастру і Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на застосування у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок м. Києва коефіцієнтів, що затверджені Наказом №489 до дня втрати чинності рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23, є законодавчо необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає, що позивач помилково, без урахування положень зазначає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.02.2019 №НВ-8000901342019 витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.01.2019 року, а вказану дату - датою проведення нормативної грошової оцінки земель м. Києва.

Фактично, 30.01.2019 року був сформований витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а не проведена нормативна грошова оцінка земель м. Києва.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр». Забороняється здійснення дій, прямо передбачених цим Законом.

Враховуючи те, що з 01.01.2017 витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються автоматично за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, тому ані програмним забезпечення, ані чинним законодавством України не передбачено можливості та порядку скасування в автоматизованій системі Державного земельного кадастру відомостей про дату видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Київ, Голосіївській р-н, вул. Кайсарова , 7/9, кадастровий номер земельної ділянки :8000000000:79:286:0004 у розмірі « 206 320 669,59» « 30.01.2019».

В зв`язку із наведеним, позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо внесення та оприлюднення в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 7,7001 га за адресою: м. Київ, Голосіївський район вул. Кайсарова,7/9, кадастровий номер 8000000000:79:286:0004, у розмірі 206 320 669,59 грн та дату її проведення « 30.01.2019», є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо правомірності дій Головного управління Держгеокадастру у м. Києві під час формування за допомогою автоматизованої системи Державного земельного кадастру витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту 3.0 , суд зазначає наступне.

Згідно пункту 5 розділу 11 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306.

Крім цього, згідно примітки № 2 до Додатку № 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, яким передбачено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.

Тобто, законодавством чітко регламентовано питання застосування з 01.01.2017 року при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0 (а з 17.07.2018 Кф із значенням - 3,0) у випадках, коли з будь-яких причин у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), затверджений наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306.

Станом на 30.01.2019, тобто на момент формування витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки (вих від 31.01.2019 №1156/70-19), у Головному управління Держгеокадастру у м. Києві була відсутня інформація щодо коду Класифікації видів цільового призначення земельної ділянки позивача.

З огляду на відсутність у відомостях Державного земельного кадастру даних щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель (Кф) щодо земельної ділянки позивача, відповідачем, у передбачений законодавством спосіб, був виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання Кф - 3,0, що відповідає вимогам статей 18, 20 вищезазначеного Закону № 1378-IV, пунктів 3 та 5 розділу ІІ, п. 2 примітки до додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489.

Окрім того, суд зазначає, що зі змісту пунктів 117, 118, 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, статтею 23 Закону України «Про державний земельний кадастр», слідує, що внесення змін до відомостей про земельну ділянку щодо кодів цільового призначення можливе при надходженні до Державного кадастрового реєстратора від власника чи користувача земельної ділянки заяви про внесення змін до відомостей про неї за формою згідно з додатком 12 до Порядку, електронного документа з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель.

Такі ж твердження підтримали у судовому засіданні 07.11.2019 року представники відповідачів 1,2.

Однак, така заява про внесення змін до відомостей про земельні ділянки та електронний документ з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки до Державного кадастрового реєстратора від користувача земельної ділянки не надходила. Вказані обставини не заперечувались представником позивача під час слухання справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, оскільки при визначенні нормативної грошової оцінки земель застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) із значенням 3,0, відбувається за тих умов, коли у відомостях Державного земельного кадастру відсутні дані про код цільового призначення земельної ділянки, визначений у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

Відповідач позбавлений правом самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового використання землі або відсутності коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, тому дії відповідачів щодо застосування у витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивача коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 3,0 є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про встановлення розміру грошової оцінки земельної ділянки відповідно до довідки про розмір нормативної грошової оцінки №Ю-23549/2016, виданої Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київради від 03.11.2016 №470, оскільки такий орган не відноситься до територіальних органів Держгеокадастру, не уповноважений, відповідно до закону України «Про оцінку землі», «Про Державний земельний кадастр» видавати витяги з технічної документації про нормативу грошову оцінку земельних ділянок, а законодавством чітко визначено, що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є дані Державного земельного кадастру.

Перелік адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг» , серед яких, зокрема і видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно п. 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється за заявою зацікавленої особи, як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а не тільки за заявою представника ПАТ АТП 13058, як про це зазначає позивач.

В зв`язку із чим, суд вважає, що вказана дія є одним із видів надання адміністративних послуг, тому державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві було правомірно, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру у режимі «реального часу», в автоматичному режимі 30.01.2019 сформовано витяг вих. від 31.01.2019 №1156/70-19 із коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки Кф-3. Такий витяг відповідає вимогам п.2,201 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України 23.03.1995 року №213, пункту 5 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 25.11.2016 №489.

Отже, позовні вимоги про зобов`язання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру утриматися від застосування у витягах коефіцієнтів, що затверджені наказом №489 до дня втрати чинності рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 є законодавчо необґрунтованими та не підлягають застосуванню.

Щодо правомірності дій Головного управління ДФС у м. Києві щодо оформлення на ПАТ АТП 13058 податкового повідомлення-рішення від 05.04.2019 року, суд зазначає наступне.

Враховуючи те, що згідно ч.2 ст. 20, ч.3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», та пункту 2-1 розділу І Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель оформлюються, як витяг з технічної документації, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення було винесено правомірно, із застосуванням показників такого витягу, які діяли на час проведення перевірки, з урахуванням чинного законодавства України у сфері формування та видачі витягів, а також норм, які регулюють порядок справляння та нарахування податку на землю і орендної плати.

Тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.04.2019 року є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам позивачем не надано достатньо належних доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Натомість, відповідачі, як суб`єкти владних повноважень довели суду правомірність вчинення ними дій та винесення спірного рішення.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства АТП 13058 (03022, м. Київ, вул. Кайсарова, 7/9, код ЄДРПОУ 05475147) відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

Повний текст рішення складено і підписано 11.листопада 2019 року

Суддя Н.Г. Вєкуа