Ухвала суду № 85499758, 08.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2019 року м. Київ№826/11855/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", про скасування рішення від 19.11.2012 індексний №7626674,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення про держав-ну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №7626674 від 19.11.2012, внесений 21:13:25, щодо зміни умов обтяження нерухомого майна, а саме трикімнатної квартири загальною площею 67,70 кв.м., житловою площею 43,60 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, серед іншого, про те, що державна реєстра-ція вказаних прав та обтяжень цього нерухомого майна проведена незаконно, а саме під час укладання договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ "Сведбанк" і ПАТ "Дельта Банк" (зареєстрований за №1306 від 25.05.2012 приватним нотаріусом Шевченко Д.Г.) порушено порядок державної реєстрації даного виду правочинів, зокрема, реєстраційна дія вчинена іншим приватним нотаріусом КМНО Кондратюком B.C. 19.11.2012, тобто до набуття ним таких повноважень. Також зазначив, що договір купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ "Сведбанк" і ПАТ "Дельта Банк" №1306 від 25.05.2012 не є підставою для здійснення реєстраційної дії, оскільки підставою для цього може бути лише правочин, що підтверджує перехід права іпотеки до іншої особи. Тобто, на думку позивача, перехід права вимоги до нового кредитора автоматично не тягне за собою права вимоги за іпотечним договором, а вимагає окремої нотаріально посвідченої угоди, яку неможливо укласти без іншої сторони - іпотекодавця, тобто позивача. Позивач вважає, що документом, що підтверджує перехід речового права на нерухоме майно, має бути додатковий договір або додаткова угода про внесення змін до договору іпотеки №2606/0708/45-007-г-1 від 24.07.2008. Водночас зазначе-ний договір купівлі-продажу, на його думку, не є документом в розумінні пп. 16 п. 27 Порядку, на підставі якого можливо вчиняти реєстрацію обтяження, оскільки вказаний договір не підтверджує перехід речового права - іпотеки на спірне майно до іншої особи, а відтак, і рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.11.2012 про переоформлення права власності на іншого іпотекодержателя є незаконним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2016 відмовлено у відкритті провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі від 12.08.2016 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У зв`язку із припиненням повноважень судді, в провадженні якого перебувала дана адміністративна справа і не була ним розглянута, та згідно з протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями вищевказана адміністративна справа передана на розгляд судді Костенку Д.А.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зак-риття провадження у справі, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі №826/6337/16 приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як прави-ло, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законо-давством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

За висновком Великої Палати Верховного Суду розгляд та вирішення позовних вимог про скасування реєстраційних дій, які є лише засвідченням факту відчуження, переходу або набуття певних майнових прав, вчинених щодо об`єкту нерухомості, без надання оцінки правочинам, на підставі яких вчинені такі дії, не дасть змогу належно захистити порушене, на думку позивача, майнове право, оскільки не вплине на чинність таких правочинів.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 зазначено, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис (п. 37).

Крім цього зазначено, що скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів (п. 50).

Отже, за висновком Верховного Суду, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господар-ської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору (п. 51).

Враховуючи згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду, а також зважаючи на те, що вирішення цього спору стосується не лише майнових прав позивача, а й третьої особи, і позивач не був заявником щодо оскаржуваних реєстраційних дій, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки заявлені в рамках даного позову вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Натомість дані вимоги позивача підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, пп. 10 п. 1 Перехідних положень КАС України, суд

у х в а л и в:

Закрити провадження в адміністративній справі.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку, визначеному ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана протягом 15 днів з дня складення її повного тексту.

Дата ухвали є днем складення її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко