Рішення № 85499476, 11.11.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2019 року Чернігів Справа № 620/2588/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у розмірі 41 556,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивача було відраховано зі складу курсантів та звільнено відповідно до Закону України «Про національну поліцію» за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність), а відтак він повинен відшкодувати заподіяну державі шкоду у розмірі 41 556,52 грн.

Ухвалою суду від 13.09.2019 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Одночасно, встановлено відповідача 15-денний термін з дня отримання ухвали суду від 13.09.2019 для подання відзиву на позов.

Відповідач протягом встановленого судом строку подав відзив на позов, в якому просить у задоволенні вимог відмовити, зазначаючи, що оскільки відбулась ліквідація органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки до Національної поліції не переходили, а тому його звільнення з Національної поліції не є підставою для стягнення з нього коштів, витрачених на його утримання. Стаття 74 Закону України «Про національну поліцію», на яку посилається позивач, має застосовуватися виключно до правовідносин, які виникли на підставі договорів, укладених до набрання чинності вказаним законом.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України з 30.08.2010 по 09.06.2016.

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - ХНУВС) від 10.08.2010 №403о/с відповідача було прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом ХНУВС з 30.08.2019 та присвоєно звання «рядовий міліції».

Наказами ХНУВС від 30.08.2011 №449о/с, від 28.08.2012 №416о/с, від 26.08.2013 №376о/с відповідача переведено на наступні курси.

28.02.2014 наказом №33о/с ОСОБА_1 відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до УМВС України в Чернігівській області для подальшого проходження служби.

Наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 07.11.2015 №1о/с відповідача, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ , призначено з присвоєнням спеціального звання слідчим Городнянського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області.

09.09.2016 відповідача звільнено зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Враховуючи факт звільнення відповідача, позивач вважає, що ОСОБА_1 має відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у розмірі 41 556,52 грн.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зважає на таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 4 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пп.2, пп.4 ч.1 ст.77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пп.2, пп.4 ч.1 ст.77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок).

Згідно п.1 Порядку, цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі, зокрема, звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до п.2 Порядку, витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалась. Типову форму контракту затверджує МВС.

Тобто підстави та порядок відшкодування визначаються саме контрактом.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2010 на виконання вимог Закону України від 20.12.1990 №565 «Про міліцію» та наказу МВС від 14.05.2007 №150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України» між відповідачем, ХНУВС та УМВС України в Чернігівській області укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно з договором від 01.09.2010 підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку є:

- дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України у зв`язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушення нею дисципліни;

- відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

З системного аналізу наведеного вище вбачається, що підставою для відшкодування витрат є волевиявлення особи про залишення служби з підстав наведених у договорі. Таким чином, звільнення відповідача з підстав службової невідповідності, що не передбачено умовами контракту, не є підставою для відшкодування ним витрат на його утримання в Харківському національному університеті внутрішніх справ.

При цьому виключення, визначене п.1 Порядку в частині проведенням організаційних заходів, не містить чіткого тлумачення, а тому проведення атестації слід розуміти саме як проведення організаційних заходів.

Крім цього, п.4.4.контракту від 01.09.2010 передбачено порядок відшкодування особою фактичних витрат на підготовку, а саме відшкодування витрат та їх стягнення здійснюється в судовому порядку у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати. Однак матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з вимогою добровільного відшкодування витрат і доказів його відмови від цієї вимоги, що є самостійною підставою відмови у позові, за передчасністю.

У відповідності до вимог ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що у позові Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Харківський національний університет внутрішніх справ (проспект Льва Ландау, 27, м.Харків, 61080, код ЄДРПОУ 08571096).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення суду складено 11.11.2019.

Суддя Л.О. Житняк