Рішення № 85499294, 08.11.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2097/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Морської Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії з 90% на 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 р.;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії позивачу в основному розмірі 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 р. відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-XII, постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. №704, з урахуванням проведених виплат.

Ухвалою від 10.10.2019 р. у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", розмір якої з 15.05.1993 року складав 75 % відповідного грошового забезпечення, з 01.10.1997 року - 85% відповідного грошового забезпечення, а з 01.01.2003 року - 90% грошового забезпечення.01.01.2018 року ГУПФ України в Херсонській області здійснило перерахунок пенсії, в результаті чого розмір сплачуваної пенсії став складати після перерахунку 70 % від суми грошового забезпечення, замість раніше призначених 90 % суми грошового забезпечення. На запит позивача пенсійний орган надіслав лист від 09.09.2019 р. № 291/С-99-1, яким повідомив про те, що постанови КМУ №103 розмір пенсії не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Не погоджуючись з вказаною позицією пенсійного органу, позивач звернувся до суду із даним позовом. Із наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги повністю.

21.10.2019 р. відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з вимогами позивача, з огляду на наступне. Позивач перебуває на обліку в ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ. Відповідно до ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" встановлений порядок та механізм масового перерахунку пенсій відповідної категорії осіб. Зокрема, військовослужбовцям перерахунок здійснюється із урахуванням трьох складових грошового забезпечення, визначеного на 01.03.2018р.відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Отже, оскільки розмір пенсії визначається Законом, що діє на дату, з якої переглядається її розмір, то максимальний розмір пенсій за вислугою років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а не 90 %, як того вимагає позивач. Враховуючи наведене, відсутні законні підстави для перерахунку пенсії позивача. Просить повністю відмовити в задоволенні позову.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Заявами по суті справи є позов та відзив.

Таким чином, суд розглядає адміністративну справу у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років з 15 червня 1993р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"

21.03.2018 р. ГУ ПФУ в Херсонській області проведено перерахунок пенсії позивача на підставі приписів Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 р. № 103, Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. № 704 та довідки Херсонського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України від 07.03.2018 року №ТХ23428 з 01.01.2018 року у розмірі 70% грошового забезпечення замість раніше призначених 90%.

Листом від 09.09.2019 р. № 291/С-99-1 відповідачем надано відповідь на звернення позивача, згідно якої ГУПФ України в Херсонській області зазначає, що розмір пенсії визначається відповідно норм Закону, що діє на дату, з якої переглядається її розмір. Відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Також, вказано, що перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" .

Не погоджуючись із перерахунком та виплатою пенсії, виходячи із 70 % розміру грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

09.04.1992 року прийнятий Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" №2262-XII, відповідно до ч. 1 ст. 2 якого (в редакції, чинній станом на 15.06.1993 р.) військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсійня забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Пунктом "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній станом на 15.06.1993 р.) визначено право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.

Згідно із п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній станом на 15.06.1993р.) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній станом на 15.06.1993р.) передбачено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.

Згідно із ч. 4 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 25.03.1996 року № 103/96-ВР ч. 2 ст. 13 викладено в новій редакції, замінивши при цьому цифри "75", "85", "80" на цифри "85", "95", "90", відповідно, а слова і цифру "до категорій 2" замінено словами і цифрами "до категорії 2 і 3".

Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 04.07.2002 року № 51-IV у ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ цифри "85", "95" і "90" замінити відповідно цифрами "90", "100" і "95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінити словами і цифрою "до категорії 2".

Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 звільнений у відставку у званні "майор" за вислугою 45 років, відповідно протоколу від 01.04.2007 р. позивачу призначена пенсія у розмірі 90 % грошового забезпечення.

Разом із тим, згідно листа від 09.09.2019 р. ГУ ПФУ в Херсонській області перерахувало ОСОБА_1 пенсію, основний розмір якої станом на 01.01.2018 р. складав 70% грошового забезпечення.

Пунктом 8 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011 року, та п. 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 01.05.2014 року до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70", відповідно.

Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, суд вважає, що зміна розміру пенсії з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.

Внесені Законами № 3668-VІ та № 1166-VІІ зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 % та 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при первинному призначенні пенсій. Тому відповідач при перерахунку пенсії позивача повинен був застосувати норми ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90 % від розміру грошового забезпечення.

Зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення ще у 2003 році, то відповідно до статей 22, 58 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні.

За таких обставин, суд вважає протиправними дії відповідача щодо перерахунку і виплати з 01.01.2018 року позивачу пенсії в розмірі 70 % суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 07.03.2018 року № ТХ23428.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.04.2018 року, постановах у справі №686/12623/17, від 03.04.2018 року у справі № 175/1665/17 та від 04.02.2019 року у справі № 240/5401/18.

Під час розгляду справи суд також враховує, що Конституційним Судом України у рішеннях від 06.07.1999 року № 8-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 та від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 сформовано правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.

У рішенні від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. У рішенні від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття" звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третьої статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Одним із основних аспектів відповідальності держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами.

Суд зазначає, що позивач у позовній заяві та позовних вимогах посилається на постанову КМУ від 21.02.2018 р. № 103 та просить суд зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2018 р. перерахунок пенсії позивача відповідно до ст.63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у порядку і у розмірах визначених постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 103 " Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категоріям осіб", постанови КМУ №704 від 30.08.2017 р., виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

У зв`язку із цим необхідно зазначити, що п. 1,2,3 постанови КМУ від 21.02.2018 р. № 103 " Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категоріям осіб" визнані протиправними та нечинними рішеннями Окружного адміністративного суду м. Києва у справах № 826/3858/18 (рішення суду набрало законної сили 05.03.2019р.) та № 826/12704/18 (рішення суду набрало законної сили 14.06.2019 р.).

У зв`язку із наведеним, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі 70 % суми грошового забезпечення за період з 01.01.2018 р. та зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок і виплату позивачу пенсії в розмірі 90% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 р.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) щодо зменшення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) основного розміру призначення пенсії з 90% до 70 % сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії,6) здійснити перерахунок і виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в основному розмірі 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, з урахуванням проведених виплат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 112010200