Рішення № 85499142, 06.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"06" листопада 2019 р. № 520/8519/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Ліпчанська Я.В.

представника позивача - Магамедрасулов А .М . ,

представника відповідача - Саєнко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

1. Визнати дії Головного управління ДФС у Харківській області, які були проведенні на підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 28.01.2019 р. №542 та за результатом яких було складено акт "Про результати документальної позапланової в`їздної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_3 , податковий номер НОМЕР_1 від 04.02.2019 року № 313/20-40-13-06- 08/2479308126 - незаконними.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003571306 від 11.03.2019 р. Головного управління ДФС у Харківській області.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003551306 від 11.03.2019 р. Головного управління ДФС у Харківській області.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003581306 від 11.03.2019 р. Головного управління ДФС у Харківській області.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003561306 від 11.03.2019 р. Головного управління ДФС у Харківській області.

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003591306 від 11.03.2019 р. Головного управління ДФС у Харківській області.

7. Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №00000311306 від 11.03.2019 р. Головного управління ДФС у Харківській області.

8. Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що дії Головного управління ДФС у Харківській області, які були проведенні на підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 28.01.2019 р. №542 та за результатом яких було складено акт "Про результати документальної позапланової в`їздної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_3 , податковий номер НОМЕР_1 від 04.02.2019 року № 313/20-40-13-06- 08/2479308126 є незаконними та такими, що порушують права позивача, а також зазначено, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00003571306 від 11.03.2019 р.; №00003551306 від 11.03.2019 р.; №00003581306 від 11.03.2019 р.; №00003561306 від 11.03.2019 р.; №00003591306 від 11.03.2019 р.; №00000311306 від 11.03.2019 р. є такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі зазначивши, що дії Головного управління ДФС у Харківській області, які були проведенні на підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 28.01.2019 р. №542 та за результатом яких було складено акт "Про результати документальної позапланової в`їздної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_3 , податковий номер НОМЕР_1 від 04.02.2019 року № 313/20-40-13-06- 08/2479308126 є законними та такими, що вчинені в межах чинного законодавства України, а тому податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00003571306 від 11.03.2019 р.; №00003551306 від 11.03.2019 р.; №00003581306 від 11.03.2019 р.; №00003561306 від 11.03.2019 р.; №00003591306 від 11.03.2019 р.; №00000311306 від 11.03.2019 р. є такими, що винесені в межах чинного законодавства України, та не підлягають скасуванню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що працівниками відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка само зайнятої особи ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 18.02.2016 року, повноти та своєчасності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 18.02.2016 року.

За наслідками перевірки було складено акт від 04.02.2019 року за № 313/20-40-13-06-08/2479308126 яким було встановлено порушення позивачем :

- п. 294.6 ст. 294 ПК України, не подання звіту платника єдиного податку за 1 кв. 2016 року;

- пп..2 п. 293.4 ст. 293, абз. 7 п.п. 298.2.3. п. 298.2 ст. 298 ПК України, а саме заниження податкового зобов`язання по єдиному податку на 1170,00 грн. за 1 півріччя 2015 року;

- п. 295.1 ст. 295 ПК України, а саме порушення строків сплати єдиного внеску по строку 20.04.2015 року.;

- п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ст. 177 ПК України, а саме декларацію про майновий стан та доходи за 2015 р. не надано;

- пп.. 177.5.2, п. 177.5 ст. 17 ПК України. А саме неподання декларації про майновий стан та доходи за 9 місяців 2015 року;

- п. 177.1, 177.2 ст. 177 ПК України, а саме заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 4 693114,51 грн., а саме заниження за 2015 рік на 4693114,51 грн;

- ст. 168,176, п.1.2, 1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, а саме заниження податкових зобов`язань по військовому збору у перевіряємо му періоді в сумі 352126,61 грн.;

- п. 4 ч. 2 с. 6 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме надання звіту за 2015 рік не за встановленою формою;

- п.1 ч.1 ст.4, п.1 ч.2 ст. 6, п.2 ч.1 ст. 7, ч. 2 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» а саме заниження ЄСВ за 2015 рік на загальну суму 19134,48 (22498,78-3364,30) грн..;

- п.181.1 ст. 181, п. 183.4 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, а саме заниження податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 2563339,20 грн., в тому числі за липень 2015 року - 1216965,50 грн., за серпень 2015 - 1196081,50 грн., за вересень 2015 - 150292,20 грн;

- п. 44.1 та 44.3 ст. 44 ПК України .

На підставі вище зазначеного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення: №00003571306 від 11.03.2019 p., №00003551306 від 11.03.2019 p., №00003581306 від 11.03.2019 p., №00003561306 від 11.03.2019 p., №00003591306 від 11.03.2019 p., а також вимогу про сплату боргу (недоїмки) №00000311306 від 11.03.2019 р.

Суд зазначає, що позивач суми зазначені в вище зазначених податкових повідомленнях-рішеннях та вимозі не оскаржує також не оскаржує і фактичні порушення, а вважає їх протизаконними лише з тих підстав того, що на його думку відповідачем було порушено порядок проведення документальної виїзної перевірки та строки її проведення, а також відповідні порушення були виявлені відповідачем поза межами 1095 днів.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що відповідачем було порушено порядок проведення перевірки, а саме, що наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 28.01.2019 р. №542 було вручено представнику Татаркіну О.Л. з порушенням п. 78.4. ст. 78 Кодексу, тобто не до початку проведення перевірки 28.01.2019 p., а підчас проведення перевірки 30.01.2019 р. в приміщенні відповідача.

Вказане посилання суд вважає не обґрунтованим, оскільки як було встановлено судом та не заперечувалось позивачем по справі, що документальною перевіркою за приписами п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.7 пунктом 78.1 статті 78 ПКУ передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Пунктом 79.1 ст.79 ПКУ визначено , що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки . (п.78.4 ст.78 ПКУ)

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п.78.5 ст.78 ПКУ).

Підпунктом 81. 1 статті 81 ПКУ передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення

Так, ФО-П ОСОБА_3 перебуває на обліку в ГУ ДФС у Харківській області з 05.11.2015., податкова адреса: Харківська область,Вовчанський район, с. Огірцеве, вул.. Центральна, буд.24. ГУ ДФС у Харківській області було отримано податкову інформацію, що свідчить про розпочату ФО-П Прищепою І.С. процедуру припинення фізичної особи -підприємця.

У зв`язку з отриманням вказаної інформації ГУ ДФС у Харківській області було прийнято рішення, оформлене наказом від 28.01.2019 р. №542.

Відповідно до вищезазначеного наказу позапланова документальна перевірка ФО- П ОСОБА_3 повинна була розпочатися з 28.01.2019р., тривалістю 5 робочих днів.

Відповідачем було запрошено представника Позивача - Татаркіна О.Л. (довіреність від 29.09.2015, від 22.01.2019р.) на 28.01.2019р. до ГУ ДФС у Харківській області: за адресою м.Харків, вул. Петра Болбочана, 25, для вручення наказу на проведення перевірки та пред`явлення направлення. Однак, впродовж 28.01.2019р. представник Позивача до контролюючого органу не з`явився для отримання наказу та направлення, внаслідок чого перевірку розпочато не було та складено акт від 28.01.2019р. №625/20-40-13-04-08/2479308126 про неможливості вручення наказу від 28.01.2019р.

30.01.2019р. об 9-20 години представнику Позивача Татаркіну О.Л. у приміщенні ГУ ДФС у Харківській області за адресою м. Харків, вул. Петра Болбочана, 25 було вручено копію наказу від 28.01.2019р. № 542 та направлення на проведення перевірки від 28.01.2019р. №174 , про що свідчить підпис Татаркіна О.Л ..

В акті перевірки на стор.2 зазначено, що перевірка проводилась в період з 30.01.2019р. по 01.02.2019р. Отже, суд приходить до висновку, що контролюючий орган приступив до проведення перевірки лише після вручення представнику позивача Татаркіну О.Л. документів, визначених у ст. 81 ПКУ, а отже суд зазначає, що твердження позивача, що контролюючим органом порушені вимоги п.81.1 ст.81 ПКУ та не вручені наказ та направлення на проведення перевірки є необґрунтованими, доказів, що перевірка була розпочата з порушенням вимог п.81.1 ст.81 ПКУ, представником позивача ні до позовної зави, ні до відповіді на відзив не надано.

Щодо посилання на ту обставину, що в супереч наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 28.01.2019 р. №542 відповідачем фактично була проведена невиїзна перевірка, оскільки вона проводилась у приміщенні відповідача, при цьому відповідний наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки позивачу не були вручені або надіслані поштою то вказане посилання суд вважає необґрунтованим, оскільки як було встановлено судом 30.01.2019р. після отримання представником позивача - Татаркіним О.Л наказу та направлення на проведення перевірки фахівцями ГУ ДФС у Харківській області з метою проведення перевірки було зроблено виїзд на податкову адресу платника податків : АДРЕСА_2 .

За вказаною адресою знаходиться житловий будинок, в якому відсутні будь-які ознаки мешкання ФО- П ОСОБА_3 , що підтверджується фотодокументами (а.с 86-90) , про що зазначено на сторінці 2 акту перевірки. Заяв платника податків щодо місця проведення перевірки до контролюючого органу не надходило.

У постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 806/2127/16, від 13.03.2018 у справі № 806/2127/16 та від 20.02.2018 у справі № 826/1205/16 зазначено, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскільки після вручення документів, визначених п.81.1 ст.81 ПКУ, 30.01.2019р. відповідачем було зроблено виїзд на податкову адресу платника податків : АДРЕСА_2 , матеріали справи не містять данних щодо не допуску контролюючого органу до перевірки, позивач не оскаржив наказ ГУ ДФС у Харківській області про проведення перевірки, а отже контролюючий був позбавлений можливості провести перевірку за місцезнаходженням платка податків, внаслідок чого останнім було правомірно проведено перевірку в приміщенні ГУ ДФС у Харківській області.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що позивач не отримував від відповідача жодного запиту під час проведення перевірки, а отже висновки відповідача про те позивачем не було надано жодних документів під час перевірки є хибним то зазначене посилання суд вважає безпідставним, оскільки як було встановлено судом 30.01.2019р. представник позивача Татаркін О.Л. відмовився від отримання запиту ГУ ДФС у Харківській області від 28.01.2019р. № 2061/ФОП/20-40-13-06-16 про надання пояснення та документального підтвердження, про що було складено акт від 30.01.2019р. № 687/20-4013-06-08/2479308126. Запит від 28.01.2019 р. був направлений на податкову адресу позивача поштою з повідомленням про вручення №6130104158865 та повернутий до контролюючого органу з відміткою «не проживає».

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

При цьому абзацом 6 пункту 42.4 статті 42 ПК України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З аналізу вищенаведеного слідує, що чинним ПК України передбачено альтернативні шляхи направлення документів платнику податків податковим органом, а саме: засобами поштового зв`язку, або шляхом вручення особисто платнику чи його представнику. При цьому наведені вище правові норми не містять обов`язку для контролюючого органу щодо послідовного використання наведених засобів надіслання документів платнику з метою використання усіх можливих, з огляду на що доводи позивача щодо не направлення запиту безпідставними та необґрунтованими.

Щодо твердження позивача про порушення відповідачем положень п. 102.1. ст. 102 ПК України яка визначає, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня то зазначене посилання суд вважає також безпідставним, оскільки підпунктом 102.1 статті 102 ПКУ передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

В період з 01.04.2015р. по 30.06.2015р. перебувала на спрощеній системі оподаткування , платник податку ІІ групи., граничний термін подання декларації платником єдиного податку -01.03.2016 року.

Протягом періоду з 01.07.2015р. по 18.02.2016р. перебувала на спрощеній системі оподаткування, платник податку ІІІ групи, (4,5%), граничний термін подання податкової декларації платника податків - 09.02.2016р.

Протягом періоду з 01.01.2015 року по 31.03.2015р. Позивач знаходилась на загальній системі оподаткування, податкову декларацію про майновий стан та доходи, граничним терміном подання 09.02.2016р., до контролюючого органу не надавала.

Суд зазначає, що позивачем доказів зворотного надано не було.

Наказ на проведення перевірки відповідачем був виданий 28.01.2019р., перевірка проводилась в період з 30.01.2019р. 01.02.2019р.

Отже, доводи позивача про порушення контролюючим органом приписів п.102.1 ст.102 ПКУ є такими, що не відповідають дійсності.

Щодо фактичних порушень судом встановлено, що в період з 01.04.2015р. по 30.06.2015р. перебувала на спрощеній системі оподаткування , платник податку ІІ групи., граничний термін подання декларації платником єдиного податку -01.03.2016 року.

За результатами діяльності у 2 кварталі 2015 року платником було отримано дохід у сумі 1 500 120,00 грн., та перевищено суму доходу для платника єдиного податку на другій групі, внаслідок чого платником податків було прийнято рішення щодо переходу на 3 групу платника єдиного податку та 20.07.2015р. подано до контролюючого органу.

Водночас, в ході перевірки було встановлено, що згідно з реєстраційними даними позивач має наступні види діяльності :

- 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;

- 47.11- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

- 46.31- оптова торгівля фруктами й овочами.

Також судом встановлено та зазначена обставина не заперечувалась позивачем, що відповідно до п.1.1 Контракту №15-15 від 08.06.2015р., укладеному між ФО-П ОСОБА_3.(Постачальник) та ТОВ «Управління будівництва в Криму» (Покупець) «Постачальник» постачає, а «Продавець» придбаває на умовах FCA Херсон продукцію пісок кварцовий сухий (марка 1К1О1025 ГОСТ 2138-91) в МКРП-1.ОС (Биг-БЕГ). Пісок формовочний кварцовий сухий марки 1К1О1025 (в упаковці БІГ-БЕГ) було поставлено на адресу ТОВ «Управління будівництва в Криму», відповідно до ВМД №22681 від 09.06.2015р. сума товару - 7800,00 грн. та ВМД від 09.06.2015р. №22683 сума товару 7800,00 грн.

Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 ст.298 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Але, ФО-П ОСОБА_3. після 01.07.2015р. до контролюючого органу заяву про перехід із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування не подано і декларацію про майновий стан та доходи за 2015 рік також не подано.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що висновки відповідача викладені відповідачем в акті перевірки від 04.02.2019 року за № 313/20-40-13-06-08/2479308126 є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а отже і податкові повідомлення-рішення: №00003571306 від 11.03.2019 p., №00003551306 від 11.03.2019 p., №00003581306 від 11.03.2019 p., №00003561306 від 11.03.2019 p., №00003591306 від 11.03.2019 p., а також вимога про сплату боргу (недоїмки) №00000311306 від 11.03.2019 р. є такими, що винесено відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 11 листопада 2019 року.

Суддя Спірідонов М.О.