Рішення № 85499019, 11.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

11 листопада 2019 р. Справа № 520/8111/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська обл., місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх; ідентифікаційний код юридичної особи: 14099344) сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова (61001, м. Харків, вул. Юр`ївська, будинок 7; ідентифікаційний код юридичної особи: 37999607) подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_1 виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 01.12.1997 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків 1ПН: НОМЕР_2 ) безпідставно стягненої суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8370 (Вісім тисяч триста сімдесят) гривень 00 копійок, сплаченого згідно квитанції від 06.03.2018 року № 0.0.98506965.2. (Реквізити рахунку для зарахування коштів: Отримувач: ОСОБА_1 ; Ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; Банк отримувача: АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299; Рахунок отримувача № НОМЕР_3 ; Призначення платежу: Повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування).

- стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська обл., місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх; ідентифікаційний код юридичної особи: 14099344) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що придбав нерухоме майно - квартиру та сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування. Оскільки, позивач придбав житло вперше, то він не мав сплачувати відповідний збір, у зв`язку з чим 15.04.2019 року звернувся до відповідача із заявою про повернення позивачу суми сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8370,00 грн., згідно квитанції № 0.0.98506965.2 від 06.03.2018 року. Листом відповідача від 25.04.2019 року за № 1703/Н-14 позивачу відмовлено у зв`язку з тим, що органи пенсійного фонду не наділені повноваженнями щодо визначення прав власності громадян на нерухоме майно та звільнення від сплати збору осіб, що придбавають майно вперше, а також повернення зазначеного платежу можливо після рішення суду, яким буде встановлена первинність придбання нерухомого майна. Позивач вважає, що має право на повернення сплаченого ним збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами позивача та надав відзив на позов від 23.09.2019 року, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на даний час не існує правових механізмів щодо звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування осіб, які придбали житло вперше або повернення (відшкодування) їм сплаченого збору, зокрема порядку підтвердження факту первинного придбання житла.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

6.03.2018р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі- продажу квартири, який було посвідчено нотаріусом Поляком Д.В. та зареєстровано в реєстрі за № 116340967, згідно якого позивач придбав квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (надалі - житло).

Під час нотаріального оформлення зазначеного договору купівлі-продажу позивачем було сплачено збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 8370,00 грн., згідно квитанції № 0.0.98506965.2 від 06.03.2018 року, та не заперечується відповідачем.

Як вбачається з адміністративного позову, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 8370,00 грн., обґрунтованим тим, що позивач вперше придбав житло, та відповідно до п.9 ст. 1 Закону України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не мав сплачувати його.

Листом від 25.04.2019 року за № 1703/Н-14 відповідач повідомив, що згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями щодо визначення прав власності громадян на нерухоме майно та звільнення від сплати збору осіб, що придбавають майно вперше. Первинність придбавання нерухомого майна встановлюється органами суду. Таким чином повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, яке придбавається вперше можливе лише за наявності позитивного судового рішення.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано також Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).

Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Судом встановлено, що факт придбання позивачем нерухомого майна вперше підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 06.03.2018 року, згідно якої позивач є власником (підстава виникнення прав власності - договір купівлі-продажу від 06.03.2018 року) квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, посилання на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі № 819/1498/17, від 31 січня 2018 року по справі № 819/1667/17, від 20.03.2018 по справі № 819/1249/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та з урахуванням встановленого в державі механізму повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача звернутися з відповідним поданням до органів Державної казначейської служби України щодо повернення помилково сплаченого позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 8370,00 грн..

Враховуючи, що органом, який контролює справляння відповідних надходжень до бюджету у сфері обов`язкового пенсійного страхування є відповідач, суд зазначає, що саме останній наділений обов`язком щодо формування та подачі до органів казначейства подання про повернення коштів.

За висновком суду єдиним за своєю суттю способом відновлення порушених прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права є зобов`язання Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України подання про повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8370,00 грн.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 257, 258 , 263, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська обл., місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх; ідентифікаційний код юридичної особи: 14099344) сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова (61001, м. Харків, вул. Юр`ївська, будинок 7; ідентифікаційний код юридичної особи: 37999607) подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_1 виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 01.12.1997 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків 1ПН: НОМЕР_2 ) безпідставно стягненої суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8370 (Вісім тисяч триста сімдесят) гривень 00 копійок, сплаченого згідно квитанції від 06.03.2018 року № 0.0.98506965.2. (Реквізити рахунку для зарахування коштів: Отримувач: ОСОБА_1 ; Ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; Банк отримувача: АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299; Рахунок отримувача № НОМЕР_3 ; Призначення платежу: Повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування).

Сягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська обл., місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх; ідентифікаційний код юридичної особи: 14099344) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Кухар М.Д.