Рішення № 85498855, 16.10.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2019 року м. Рівне №460/1326/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Мороза Д.Ю., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: представники Ткачук О.М., Цимбалюк М.Л.,

відповідача: представник Довгалюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод "Ісполін" доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод "Ісполін" (далі - ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін", позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0015605112 про зобов`язання сплатити штраф у сумі 544091,62грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно застосував до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, оскільки борг сплачувався відповідно до графіку розстрочення, визначеного рішенням суду.

Ухвалою від 10.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Головним управління ДФС у Рівненській області у межах встановленого строку подано відзив на адміністративний позов. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено, що судове рішення про стягнення податкового боргу, яким встановлено порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від відповідальності у виді застосування штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 06.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та пояснили суду, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки розрахунки визначеного ним податкового зобов`язання зроблені з порушенням норм чинного законодавства.

Зокрема, контролюючий орган посилається на борг товариства, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 28.01.2016 №0000152200.

Проте, сплату такого боргу було розстрочено рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 у справі №817/823/16. Тобто, було узгоджено нові терміни сплати боргу.

Зважаючи на ці обставини, контролюючий орган зобов`язаний був відкоригувати в інформаційній системі суму недоїмки з податку на додану вартість з врахуванням графіку розстрочення.

Відповідно штрафні санкції повинні нараховуватися лише за умови порушення термінів сплати, визначених таким графіком.

Всупереч нормам чинного законодавства, відповідач коригування недоїмки позивача не здійснив.

Не зважаючи на дотримання позивачем графіку розстрочення, встановленого рішенням суду, відповідач протиправно нарахував штрафні санкції за первісним строком сплати, беручи за основу узгодження податкового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 28.01.2016 №0000152200.

Крім того, відповідач протиправно змінював призначення платежів, які були самостійно визначені позивачем у платіжних дорученнях під час виконання ним обов`язку щодо сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила позовні вимоги з підстав, викладених у відзиві, та пояснила суду, що існування податкової заборгованості не заперечується позивачем та підтверджується даними інтегрованої картки платника податків.

Відтак, контролюючим органом відповідно до вимог чинного законодавства зараховувалися кошти, сплачені позивачем, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Зазначила, що розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись в тому числі і до процедури примусового стягнення податкового боргу.

Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.

Постановлення зазначеного рішення суду не спростовує факту вчинення боржником податкового правопорушення у виді несплати узгодженого податкового зобов`язання, яке тривало до моменту погашення боргу.

Вважаючи застосування штрафних санкцій правомірним, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" (код ЄДРПОУ 33522271, місцезнаходження: 35604, Рівненська обл., м.Дубно, вул.Грушевського, буд.134) зареєстроване як юридична особа 29.06.2005, взяте на облік у контролюючому органі як платник податків 29.06.2005, як платник податку на додану вартість - 30.06.2005.

14.02.2019 Головним управлінням ДФС у Рівненській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання до бюджету ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін", за наслідками якої складено акт від 14.02.2019 №13/17-00-51-12/33522271 (т.1 - а.а.с.14-17).

Згідно з висновками зазначеного акта, проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57, п.57.3 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме: порушено термін сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

На підставі акта від 14.02.2019 №13/17-00-51-12/33522271 Головним управління ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0015605112 форми "Ш", яким ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" зобов`язано сплатити шраф у сумі 544091,62грн (т.1 - а.с.9).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку (а.а.с.18-20).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 24.05.2019 №23881/6/99-99-11-06-01-25 скаргу ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0015605112 - без змін (а.а.с.30-32).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0015605112 протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Спірним податковим повідомленням-рішенням відповідачем застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з акта перевірки, такі санкції застосовано за затримку на 300, 298, 296, 273, 272, 271, 271, 269, 268, 268, 267, 267, 243, 241, 240, 240, 239, 239, 238, 237, 210, 209, 209, 208, 207, 206, 206, 205, 196, 196, 196, 195, 186, 182, 181, 181, 181, 181, 180, 180, 179, 179, 179, 178, 178, 178, 177, 177, 177, 177, 175, 175, 175, 173, 165, 153, 152, 150, 150, 150, 149, 147, 139, 138, 122, 120, 119, 118, 118, 117, 116, 112, 107, 107, 107, 106, 105, 103, 101, 101, 97, 94, 92, 92, 92, 91, 90, 90, 89, 88, 88, 87, 87, 85, 76, 76, 75, 74 календарних днів сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 2720458,10грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність податкового повідомлення-рішення з таких підстав:

1) у зв`язку з рішенням суду про розстрочення сплати податкового боргу змінилися строки сплати узгодженого податкового зобов`язання, що виключає відповідальність за несвоєчасну сплату відповідно до первісно встановлених строків;

2) відповідач безпідставно змінював призначення платежу, самостійно визначене позивачем під час сплати узгоджених податкових зобов`язань за податковими деклараціями з податку на додану вартість, що потягнуло існування заборгованості.

Як встановлено судом, Дубенською об`єднаною державною податковою інспекцією на підставі акта позапланової документальної виїзної перевірки від 03.09.2010 №154/23/33522271 прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.09.2010 №0000532340/0, яким ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1608615,00грн, у т.ч.: 1072410,00грн - за основним платежем, 536205,00грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

У зв`язку з адміністративним оскарженням результатів зазначеної перевірки, контролюючим органом також було прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.10.2010 №0000532340/1, від 29.12.2010 №0000532340/2.

Зазначені податкові повідомлення-рішення ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" оскаржило в судовому порядку.

За наслідками судового розгляду постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2015 у справі №2а/1770/1219/2011 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.09.2010 №0000532340/0 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1125939,00грн, з яких: 750626,00грн - за основним платежем, 375313,00грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 12.10.2010 №0000532340/1, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1125939,00грн, з яких: 750626,00грн - за основним платежем, 375313,00грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 29.12.2010 №0000532340/2, згідно з яким податковим органом визначено позивачу грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1125939,00грн, з яких: 750626,00грн - за основним платежем, 375313,00грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Дубенською об`єднаною державною податковою інспекцією на підставі акта перевірки від 03.09.2010 №154/23/33522271 та постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2015 у справі №2а/1770/1219/2011 винесено податкове повідомлення-рішення від 28.01.2016 №0000152200, яким ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 482676,00грн, з яких: 321784,00грн - за основним платежем, 160892,00грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.167).

Граничний строк сплати узгодженого податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 28.01.2016 №0000152200, - 12.02.2016.

Дубенська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області звернулася до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" узгодженої суми податкового боргу.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 у справі №817/823/17 позовні вимоги контролюючого органу задоволено: стягнуто з ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" заборгованість перед бюджетом в сумі 1237093,29грн (а.а.с.26-29).

Зазначена постанова набрала законної сили 22.08.2017.

За змістом постанови, сума 1237093,29грн включає грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 482676,00грн, визначене податковим повідомленням-рішенням від 28.01.2016.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 у справі №817/823/17 ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" розстрочено виконання постанови суду від 07.08.2017 згідно з графіком сплати податкового боргу (а.а.с.21-25).

Відповідно до приписів п.32.1 ст.32 Податкового кодексу України, зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно з п.32.2 ст.32 Податкового кодексу України, зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки.

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку (п.32.3 ст.32 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання протягом установленого строку.

Наявність податкового боргу у ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 28.01.2016 №0000152200 є встановленим фактом, у тому числі і судовим рішенням, та визнається позивачем.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів (п.87.1).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (87.2).

Частиною 1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017), було визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Аналізуючи положення ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації (статті 105 та 162 Кодексу), суд приходить до висновку, що в контексті спірних правовідносин процедура виконання судового рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами Податкового кодексу України (порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України).

Зі змісту наведених законодавчих норм можна зробити висновок, що відстрочення застосовується як у процедурі примусового стягнення податкового боргу, так і під час добровільного погашення платником грошових зобов`язань. Відтак, розстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу; розстрочення не можна розцінювати як окремий спосіб погашення податкового боргу, що виключає можливість застосування інших заходів з примусового стягнення податкового боргу; використання інституту розстрочення не виключається і на стадії виконання судового рішення про примусове стягнення податкового боргу.

Суд звертає увагу, що розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись в тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.

Постановлення такого рішення не змінює статусу такої заборгованості як податкового боргу, що є несплаченою сумою узгодженого (самостійно задекларованого) грошового зобов`язання, та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.

Судове рішення про стягнення податкового боргу, яким встановлено порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій, передбачених 126.1 ст.126 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, розстрочення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу приймалось судом за заявою платника податків, який усвідомлював, що ним було допущено податкове правопорушення - несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобов`язань.

Тобто, позивач був обізнаний, що несплата податкових зобов`язань заподіює шкоду суспільним інтересам у вигляді несвоєчасного надходження до бюджету узгоджених сум податкових зобов`язань, і така шкода є наслідком протиправної бездіяльності саме позивача. Отже, втручання держави шляхом нарахування штрафних санкцій на такі суми податкового боргу є правомірним та передбачуваним для позивача з огляду на встанвлену відповідальність за несвоєчасне перерахування податкових зобов`язань, та не є надмірним з огляду на визначеність розміру такої відповідальності й правовідносин, що склалися.

Викладені вище висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №812/8730/13-а, які суд, вирішуючи спірні правовідносини, врахував згідно з вимогами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, досліджуючи інтегровану картку платника податків ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" (а.а.с.136-166), суд встановив факти зміни призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних дорученнях щодо сплати податку на додану вартість.

Ці обставини визнані представником відповідача.

Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Таким чином, здійснюючи зарахування сплачених ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" коштів в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, контролюючий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством - виконував покладений на нього п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України обов`язок.

Вказуючи на протиправність дій відповідача щодо зміни призначення платежу, представники позивача посилалися на Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджену постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/89/76. Зазначали, що право визначати призначення платежу належить виключно платнику.

Суд критично оцінює такі посилання та твердження з огляду на принцип пріоритетності норм податкового законодавства, встановлений ст.5 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, обґрунтував обставини щодо правомірності прийнятого ним рішення, а позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

У силу вимог ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод "Ісполін" (вул.Грушевського, 134, м.Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35604, код ЄДРПОУ 33522271) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 жовтня 2019 року.

Суддя Дудар О.М.