Рішення № 85498665, 11.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5407/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача Ковальчук О.М. , - за ордером

від відповідача: Самокиш І.В., - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру Одеської області (код ЄДРПОУ 39765871, місцезнаходження: 65107, м. Одеса вул. Канатна 83) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 13 вересня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру Одеської області, в якій позивач просив визнати протиправною бездіяльність в порушення строків, встановлених ст. 118 ч. 7 ЗК України та не прийняття рішення (наказу) за результатами розгляду клопотань та зобов`язати розглянути клопотання ОСОБА_2 із урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні та прийняти рішення з урахуванням вимог ст. 118 ч. 7 ЗК України та пункту 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333 у виді наказу, яким вирішити питання надання або мотивованої відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

Позовна заява обґрунтована тим, що викладена у листі №К-7182/0-4194/0/37-19 від 23.07.2019 року відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області не містить мотивованих підстав відмови у наданні дозволу, а лише містить роз`яснювальну інформацію загального характеру.

Також позивач у позовній заяві зазначив, що 04 липня 2019 року повторно звернувся до відповідача з окремим клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Листом від 08.08.2019 року відповідач відмовив у наданні дозволу, з посиланням на те, що на підставі наказу від 30.07.2019 року бажана земельна ділянка входить до переліку земельних ділянок, право на оренди яких виставляються на земельні торги окремими лотами.

Позивач посилається на те, що відповідач не мав право вносити цю земельну ділянку до переліку земельних ділянок, право на оренди яких виставляються на земельні торги окремими лотами 30 липня 2019 року, оскільки до цієї дати позивачем було подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення.

Крім того, позивач посилається на те, що в порушення своїх повноважень, Головне управління Держгеокадастру не прийняло відповідного наказу за результатами розгляду клопотань позивача.

Тому, на думку позивача, відповідач не прийняв рішення, яке б відповідало вимогам ч. 7 ст. 118 ЗК України, а надіслав позивачу лист «Про надання відповіді» без прийняття будь-якого рішення.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач зобов`язаний прийняти відповідне рішення з розгляду його клопотання, з урахуванням вимог ст. 118 ч. 7 ЗК України та пункту 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333 у виді наказу.

Ухвалою суду від 17 вересня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено перше судове засідання на 18 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду 17 вересня 2019 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Головного управління Держгеокадастру в Одеській області належним чином засвідчені копії витягу з Поземельної книги щодо земельної ділянки за кадастровим номером № 5123781600: 01 :001 :0403 та витягу з наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 18.09.2014 року № 77 «Про затвердження Переліку земельних ділянок» зі змінами від 30.07.2019 року № 326 «Про доповнення Переліку земельних ділянок».

У встановлений судом строк, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вхід. №36348/19 від 04.10.2019 року) (а.с. 37-45), в якому відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши що на адресу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 24.06.2019 року надійшло клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер 5123781600:01:001:0403 на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), за наслідками розгляду якого з дотриманням вимог ст. 118 ЗК України, позивачу надано відповідь від 23.07.2019 року вих. №К-7182/0-4194/0/37-19, відповідно до якої зазначено, що на графічній частині долученій до клопотання не зазначено межу бажаної до відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га та на даний час відповідно до доручення від 08.10.2014 року №37732/0/1-14 Віце прем`єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В.Б. передбачено, що під час розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності необхідно рахувати позицію органів місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування, однак станом на теперішній час у відповідача відсутня інформація щодо позиції Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області щодо надання позивачу даної земельної ділянки у власність.

Також, представник відповідача зазначив, що вдруге відмовило позивачу, оскільки бажана до відведення земельна ділянка входить до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, а тому запропоновано позивачу придбати право на бажану земельну ділянку на земельних торгах.

Окрім того, відповідач зазначив, що суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок у постійне користування оренду, укладання чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі.

На виконання ухвали суду від 17 вересня 2019 року про витребування доказів відповідачем надано суду належним чином засвідчену копію наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30.07.2019 року № 326 «Про доповнення Переліку земельних ділянок».

Щодо надання витягу з Поземельної книги щодо земельної ділянки за кадастровим номером № 5123781600:01:001:0403 представником відповідача надані письмові пояснення про те, що відповідно до інформації, отриманої від міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою станом на 31.12.2012 року з вказаним кадастровим номером, не зареєстровано. Також відповідач повідомив, що відомості про вказану земельну ділянку помилково перенесені з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру та повідомлено, що станом на сьогоднішній день державним кадастровим реєстратором Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області здійснено заходи щодо виправлення технічної помилки. На підтвердження цих пояснень, відповідачем не надані докази.

Через канцелярію суду 15 жовтня 2019 року електронною поштою надійшло від позивача уточнення позовних вимог (№ ЕП/7705/19), згідно з якими позивач збільшив позовні вимоги ще однією позовною вимогою: про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 18.09.2014 року № 77 «Про затвердження Переліку земельних ділянок» зі змінами від 30.07.2019 року № 326 «Про доповнення Переліку земельних ділянок» згідно з Додатком № 1 в частині включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, земельної ділянки кадастровий номер № 5123781600:01:001:0403.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 47 КАС України, у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

З огляду на те, що уточнення позовних вимог надійшло до суду менш ніж за п`ять до першого судового засідання, судом. Керуючись ч. 7 ст. 47 КАС України, постановлена ухвала, яка занесена до протоколу судового засідання від 18 жовтня 2019 року про не прийняття до розгляду та повернення заявнику вказаної заяви, про що зазначено у судовому рішенні.

Ухвалою від 18 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про накладення штрафу на Головне управління Держгеокадастру Одеської області за невиконання процесуальних обов`язків.

Представник позивача на відкритому судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в частині зобов`язання розглянути клопотання ОСОБА_2 від 20.06.2019 року із урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні та прийняти рішення з урахуванням вимог ст. 118 ч. 7 ЗК України та пункту 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333 у виді наказу, яким вирішити питання надання або мотивованої відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної форми власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача просив суд визнати протиправними бездіяльність, яка була допущена відповідачем вперше при подачі позивачем на розгляд йому клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення від 20.06.2019 року.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 (а.с.10).

ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із клопотанням від 20.06.2019 року (вхід. К-7182/0136-19 від 24.06.2019 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, державної форми власності, з метою подальшої передачі безоплатно у власність, яка має кадастровий номер 5123781600:01:001:0403, яка розташована на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, до якої додано: копію паспорту, копію ідентифікаційного номеру, графічний матеріал на бажану земельну ділянку із позначенням місця її розташування (а.с.11).

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області листом вих. №К-7182/0-4194/0/37-19 від 23.07.2019 року «Про надання відповіді» повідомлено позивача, що на графічній частині долученій до клопотання не зазначено межу бажаної до відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, та на даний час відповідно до доручення від 08.10.2014 року №37732/0/1-14 Віце прем`єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В.Б. передбачено, що під час розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності необхідно рахувати позицію органів місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування, однак станом на теперішній час у головного управління відсутня інформація щодо позиції Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області щодо надання позивачу даної земельної ділянки у власність, а тому позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки (а.с.12).

Також, матеріалами справи підтверджено, що 04.07.2019 року позивач через свого представника вдруге звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, державної форми власності, з метою подальшої передачі безоплатно у власність за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу. До клопотання додано: копію паспорту; копію ідентифікаційного коду; графічний матеріал на бажану земельну ділянку із позначенням місця її розташування (а.с.11).

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області листом від 08.08.2019 року вих. №К-7940/0-4572/0/037-19 «Про надання відповіді» повідомило позивача про те, що відповідно до наказу головного управління від 18.09.2014 року № 77 зі змінами від 30.07.2019 року №326, бажана до відведення земельна ділянка входить до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, а тому відмовлено у наданні дозволу (а.с.13).

Також, суд встановив, що 24.06.2019 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із запитом про доступ до публічної інформації, в якому просив надати інформацію про земельну ділянку за кадастровим номером 5123781600:01:001:0403 (а.с.15).

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області листом «Про розгляд запиту» від 01.07.2019 року вих. №ПІ-323/0-301/0/63-19 повідомило представника позивача про те, що відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 4123781600:01:001:0403 не є складовою Державного реєстру земель та не підлягали перенесенню до державного земельного кадастру на вимогу пункту 4 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державний земельний кадастр» (а.с.16).

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, надані учасниками справи пояснення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України.

Частиною 2 статті 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення сільського господарства відповідно приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з п. а) ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться зокрема у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Такий порядок визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, з урахуванням частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, за наявності відповідних підстав відповідач приймає мотивоване рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

У той же час, за результатами розгляду заяви позивача Головним управлінням всупереч наведеним нормам направлено лист, однак не прийняте будь-яке мотивоване рішення.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 в справі №545/808/17, відмова у вирішенні заяви на будь-яких інших підставах, які не передбачені частини 7 статті 118 ЗК України, суперечить вимогам закону.

Оскільки отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ще не гарантує подальшого позитивного рішення про надання її у власність, відповідач безпідставно відмовив позивачу на початковій стадії процедури відведення, порушивши гарантоване законом право звернутись до уповноваженого органу для отримання можливості набути земельну ділянку у власність.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року по справі №545/808/17, від 08.05.2018 року по справі №815/3799/17.

Крім того, суд звертає увагу на те, що суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За змістом пунктів 8, 10 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру, а начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Відтак, рішення за результатами розгляду заяв, поданих в порядку статті 118 ЗК України, повинні викладатись у формі розпорядчих індивідуальних правових актів, а не листами.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на те, що відповідач не розглянув заяву позивача у порядку визначеному законом та відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність листом, що суперечить вимогам пунктів 8, 10 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, керуючись приписами п.10 ч. 2 ст. 245 КАС України, з метою забезпечення ефективного захисту таких прав позивача, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо не прийняття рішення (наказу) за результатами розгляду клопотань належать задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування листа (відмову) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №К-7182/0-4194/0/37-19 від 23 липня 2019 року «Про надання відповіді», яким вперше позивачу відмовлено у задоволенні його клопотання.

Також, враховуючи зазначені встановлені та з`ясовані обставини, з огляду на те, що відповідач не прийняв по суті будь-яке обґрунтоване рішення за заявою ОСОБА_2 , суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути клопотання від 20.06.2019 року ОСОБА_2 в порядку та у спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України та Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333.

В той же час, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність в порушення строків, встановлених ст. 118 ч. 7 ЗК України є необґрунтованими та не належать задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідач надав відповідь на клопотання позивача з дотриманням встановленого ст. 118 Земельного кодексу України місячного строку, але без дотримання форми, що послугувало підставою для задоволення решт позовних вимог.

Посиланням позивача на те, що відповідач не мав право вносити цю земельну ділянку до переліку земельних ділянок, право на оренди яких виставляються на земельні торги окремими лотами 30 липня 2019 року, оскільки до цієї дати позивачем було подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення, суд не надає правову оцінку, оскільки суд не бере їх до розгляду, як такі, що не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у цій справі є правовідносини, які виникли внаслідок не розгляду клопотання позивача в порядку та у спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України та Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333.

Судом встановлені факти та обставини, які підтверджують, що відповідачем взагалі не було прийнято будь-яке рішення за клопотанням позивача по суті.

Між тим, суд зазначає, що відповідачем не надані належні та допустимі докази на підтвердження тому, що відомості, які стали позивачу відомі з відкритих джерел про наявність земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, площа 17,9836, широта 46.40409553345262, довгота 30.366723422284473, яка має кадастровий номер 5123781600:01:001:0403 (а.с. 30), що передували подачі клопотання від 20.06.2019 року (вхід. №К-7182/1036-19 від 24.06.2019 року), є недостовірними або помилковими та позивач не мав права на подачу клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення саме цієї земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що відповідачем не виконано свого обов`язку щодо доказування правомірності своїх дій у спірних правовідносинах щодо не розгляду клопотання позивача по суті заявлених вимог.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач, заперечуючи проти позову з посиланням на відповідні докази не довів правомірності своїх дій та прийнятого рішення, в зв`язку з чим позовні вимоги належать задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру Одеської області (код ЄДРПОУ 39765871, місцезнаходження: 65107, м. Одеса вул. Канатна 83) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати лист (відмову) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) №К-7182/0-4194/0/37-19 від 23 липня 2019 року «Про надання відповіді».

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області(код ЄДРПОУ 39765871, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) розглянути клопотання від 20.06.2019 року (вхід. №К-7182/1036-19 від 24.06.2019 року) ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в порядку та у спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України та Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, 13-й поверх) на користь ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 11» листопада 2019 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.