
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2019 р. № 400/2720/19 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 про:визнання протиправним та скасування рішення від 27.06.2019 р. № 60/03.19-р, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами: визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначені пенсії за віком від 27.06.2019 року за №60/03.19-к та зобов`язати відповідача зарахувати до трудового стажу період роботи в КП «Первомайський міський водоканал» з 30.05.2012 року по 31.05.2019 року.
Ухвалою суду від 04.09.2019р. справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що відмова в призначенні пенсії за віком є протиправною, оскільки особа не несе відповідальності за підприємство на якому вона працювала та яке не сплатило страхові внески за відповідний період до пенсійного фонду. Згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник. Така позиція підтримана Верховним Судом, тому рішення відповідача протирічить чинному законодавству України та має бути скасоване в судовому порядку.
Відповідач заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Відповідач вважає, що оскаржуване позивачем рішення є правомірним та відповідає вимогам чинного пенсійного законодавства. Згідно ч.1 ст.26 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Відповідач вважає, що записи у трудовій книжці про трудову діяльність працівника, що підтверджують трудовий стаж, не завжди відповідають його фактичному страховому стажу. Відтак, лише до 01.01.2004 трудовий стаж зараховується як страховий. 19.06.2019 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком, на момент звернення йому виповнилось 60 років, страховий стале склав 23 роки 03 місяці 06 днів. Таким чином, позивач не має відповідного страхового стажу, тому прийняте відповідачем рішення від 27.06.2019 № 60/03.19-р є правомірним, а вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд встановив наступне.
19.06.2019 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням відповідача від 27.06.2019 року за № 60/03.19-р ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком. При цьому в оскаржуваному Рішенні відповідачем було зроблено висновок про те, що згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 з 30.05.2012 року працював на КП «Первомайський міський водоканал». Період роботи з 30.05.2012 року по 31.05.2019 року на КП «Первомайський міській водоканал» не враховано до страхового стажу, оскільки підприємством за цей період не сплачено єдиний соціальний внесок.
Позивач таку відмову вважає протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Підпунктами 4, 23 частини 1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» № 137-V 14 вересня 2006 року визначено, що всі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - па підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 27.06.2019 року за № 60/03.19-р відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком в зв`язку з відсутністю страхового стажу для призначення пенсії за віком - не менше 26 років.
Рішення мотивовано тим, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.11.2005 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та 14.04.2011 року зареєстровано припинення підприємницької діяльності ФОП за власним бажанням. Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу на ім`я заявника внески за цей період сплачено не в повному обсязі та лише за 2006 рік. Інформація щодо системи оподаткування відсутня, тому у відповідача не має підстав врахувати вищезазначений період до страхового стажу для визначення права на пенсію з урахуванням п.3.1 Прикінцевих положень Закону № 1058. Згідно з записами трудової книжки позивача з 30.05.2012 року ОСОБА_1 працював на КП «Первомайський міський водоканал». Період роботи з 30.05.2012 року по 31.05.2019 року на КП «Первомайський міський водоканал» не враховано відповідачем до страхового стажу, оскільки підприємством за цей період не сплачено єдиний соціальний внесок. Тому страховий стаж за період роботи з вересня 1976 року по травень 2012 року за наявними документами склав 23 роки 03 місяці 06 днів, що є підставою для відмови в призначенні пенсії за віком.
Проте, на думку суду, період роботи позивача з 30.05.2012 року по 31.05.2019 року на КП «Первомайський міський водоканал» з підстав несплати підприємством страхових внесків, хоча відповідні відомості щодо роботи позивача за вказаний період містяться у трудовій книжці та підтверджуються Довідкою КП «Первомайський міський водоканал». (а.с.19), незарахований відповідачем всупереч чинному законодавству.
Дослідив детально записи трудової книжки позивача, суд приходить до того, що на момент звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області ОСОБА_1 . достиг віку 60 років, мав загальний стаж роботи понад 30 років. Однак вказана обставина відповідачем не визнається, оскільки відповідачем залишився не зарахований до страхового стажу позивача період роботи з 30.05.2012 року по 31.05.2019 року на КП «Первомайський міський водоканал»., хоча про це свідчить відповідний запис в трудовій книжці позивача.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.п. 1, 2. 27 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
У тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.
Судом встановлено, що позивач на момент зверненя до відповідача з відповідною заявою мала загальний страховий понад 30 років.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, а головне - записами трудової книжки позивача.
Виходячи з вищевикладеного, суд наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.
Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала позивачка у той чи інший період її роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивачки, що дає їй право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивачки її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У відповідності до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів суду, що діяв правомірно, тому позов належить задовольнити.
Судові витрати по справі розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком від 27.06.2019 року за № 60/03.19-р.
3. Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) період роботи в КП «Первомайський міський водоканал» з 30.05.2012 року по 31.05.2019 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768,40грн., сплачений квитанцією від 16.08.2019р.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов
Судове рішення № 85498554, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 11.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/2720/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: