Рішення № 85498365, 31.10.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/4791/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мричко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Кулик С.В.,

представника відповідача Ярової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 17.09.2018 року № 24-О «Про переведення».

Ухвалою від 19.10.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

06.11.2018 від Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву (арк. справи 29-32).

Ухвалою від 14.11.2018 зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 17.10.2019 поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 17.10.2019 суд, керуючись статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України допустив заміну відповідача у справі - Дрогобицьку ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, Відповідач).

Ухвалою суду від 17.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

При обґрунтуванні позову Позивач зазначив, що 17.09.2018 начальником Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийнятий наказ № 24-О «Про переведення». Згідно з вказаним наказом Позивача переведено з посади завідувача сектору інфраструктури на посаду завідувача сектору фінансування бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера. Позивач вважає, що не міг бути переведений з посади завідувача сектору інфраструктури на посаду завідувача сектору фінансування бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера, оскільки на дату прийняття оскаржуваного наказу не перебував з Дрогобицькою ОДПІ у трудових відносинах і не писав заяви про переведення, а тому наказ від 17.09.2018 № 24-О «Про переведення» є протиправним.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву (арк. справи 29-32), згідно з яким просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю. Зазначив, що згідно з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі №813/2634/16, зокрема, зобов`язано Дрогобицьку ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору інфраструктури Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області. При цьому вказує на те, що таке судове рішення містить зобов`язання Відповідача поновити Позивача на посаді, однак не покладає на інспекцію жодних додаткових обов`язків щодо внесення змін до штатного розпису, перевірки допуску до роботи, створення належних умов праці тощо. Стверджує, що на виконання постанови суду від 31.01.2017 у справі №813/2634/16 Відповідачем прийнятий наказ від 19.02.2018 № 9-О «Про поновлення на роботі» ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору інфраструктури з 02.07.2016. Крім того Відповідач вказав на те, що у зв`язку із структурними змінами, скороченням штатної чисельності та змінами істотних умов праці посаду завідувача сектору інфраструктури Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, яку займав Позивач було скорочено, тому Відповідачем запропоновано ОСОБА_1 посаду завідувача сектору фінансування бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера, з переведенням на яку Позивач погодився. Тому, на думку Відповідача, твердження Позивача про те, що переведення відбулось без його згоди, не відповідає фактичним обставинам справи. З огляду на наведене, Відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та безпідставними, а наказ «Про переведення» від 17.09.2018 № 24-О є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

30.10.2019 на адресу суду від представника Позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 .

У судовому засіданні представник Відповідача проти позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Згідно з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі № 813/2634/16 визнано протиправним та скасовано наказ Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 01.07.2016 № 48-О «Про звільнення» в частині звільнення ОСОБА_1 ; зобов`язано поновити ОСОБА_1 в Дрогобицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на посаді завідувача сектору інфраструктури з 02.07.2016; постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 в Дрогобицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на посаді завідувача сектору інфраструктури звернути до негайного виконання (арк. справи 16-19).

На виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду № 813/2634/16 від 31.01.2017 та у відповідності до частини другої статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» начальником Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області винесений наказ № 9-О від 19.02.2018 «Про поновлення на роботі». Згідно з таким наказом, вирішено скасувати наказ Дрогобицької ГУ ДФС у Львівській області від 01.07.2016 № 48-О «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити з 02.07.2016 ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору інфраструктури з посадовим окладом згідно штатного розпису у розмірі 1723 грн. на місяць та підтверджено раніше присвоєне звання Інспектор податкової та митної служби І рангу з надбавкою в розмірі 120 грн. на місяць; також наказано внести відповідний запис в трудову книжку ОСОБА_1 та здійснити табелювання та нарахування заробітної плати ОСОБА_1 з дня внесення запису до його трудової книжки. З вказаним наказом Позивача ознайомлено під розписку 21.06.2018, про що зроблено відповідний запис (арк. справи 15).

17.09.2018 головою комісії з проведення реорганізації Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, начальником Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Корж Р.Д. винесений наказ № 24-О «Про переведення». Вирішено перевести з 17.09.2018 ОСОБА_1 завідувача сектору інфраструктури на посаду завідувача сектору фінансування бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області. Підставою для видачі такого наказу зазначено: пропозиція ОСОБА_1 від 17.09.2018. З цим наказом ОСОБА_1 ознайомився під розписку 17.09.2018, про що зроблено відповідний запис «з наказом ознайомлений, але не погоджуюсь» (арк. справи 8).

Позивач, вважаючи наказ Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 17.08.2018 № 24-О «Про переведення» протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.

За приписами частини 1 статті 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Разом з тим, з матеріалів справи видно, що Позивач на момент видання оскаржуваного наказу був державним службовцем, у зв`язку з чим у спірних правовідносинах, окрім загальних норм, необхідно звернутися й до спеціального законодавства.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Частинами 1-2 статті 41 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу:

1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби;

2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України «Про державну службу» підставами для зміни істотних умов державної служби є:

1) ліквідація або реорганізація державного органу;

2) зменшення фонду оплати праці державного органу;

3) скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.

Частиною 4 статті 43 Закону України «Про державну службу» встановлено, що про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати. У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби. Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

Згідно з частиною 5 статті 43 Закону України «Про державну службу» у разі незгоди державного службовця із зміною істотних умов державної служби він має право оскаржити відповідне рішення в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Відповідно до визначення, що міститься в пункті 6 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну службу» «рівнозначна посада» - це посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

У відповідності до статті 51 цього Закону посади державної служби з метою встановлення розмірів посадових окладів поділяються на 9 груп оплати праці.

Прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, погодженим із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Суд встановив, що на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі № 813/2634/16 Відповідач видав наказ № 9-О від 19.02.2018 «Про поновлення на роботі». Відповідно до вказаного наказу, начальник Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області скасував наказ Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 01.07.2016 № 48-О «Про звільнення ОСОБА_1 », поновив з 02.07.2016 ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору інфраструктури з посадовим окладом згідно штатного розпису в розмірі 1723 грн. на місяць та підтвердив раніше присвоєне звання Інспектор податкової та митної служби І рангу з надбавкою в розмірі 120 грн. на місяць; також розпорядився внести відповідний запис в трудову книжку ОСОБА_1 та здійснити табелювання та нарахування заробітної плати ОСОБА_1 з дня внесення запису до його трудової книжки. З наказом № 9-О від 19.02.2018 «Про поновлення на роботі» Позивач ознайомився під розписку 21.06.2018, про що зроблено відповідний запис.

Згідно з штатним розписом на 2018 рік Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області начальником ГУ ДФС у Львівській області затверджено штат у кількості 62 штатних одиниць в якому відсутня посада завідувача сектору інфраструктури.

У зв`язку із структурними змінами, скороченням штатної чисельності та змінами істотних умов праці Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області в порядку п. 2 статті 49 КЗпП України запропонувала ОСОБА_1 посаду завідувача сектору фінансування бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області. З цією пропозицією ОСОБА_1 ознайомився під розписку 17.09.2018 та дав згоду про переведення на запропоновану посаду, про що зроблено відповідний запис.

Відповідно до наказу Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 17.09.2018 № 24-О «Про переведення» переведено з 17.09.2018 ОСОБА_1 завідувача сектору інфраструктури на посаду завідувача сектору фінансування бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Зі змісту оскаржуваного наказу видно, що підставою видання такого наказу була пропозиція ОСОБА_1 від 17.09.2018.

Оцінюючи твердження Позивача про те, що переведення ОСОБА_1 з посади завідувача сектору інфраструктури на посаду завідувача сектору фінансування бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області є протиправним, оскільки на дату прийняття оскаржуваного наказу Позивач не перебував з Дрогобицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області у трудових відносинах, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі №813/2634/16, якою Позивача поновлено на роботі на посаді завідувача сектору інфраструктури Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області виконана не була, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, питання щодо поновлення працівника на посаді повинно вирішуватися шляхом видання розпорядження (наказу) про поновлення працівника на посаді з дати його звільнення на підставі рішення суду та внесення відповідних змін до трудової книжки поновлюваного працівника.

В свою чергу, порядок ведення трудових книжок працівників визначений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція).

Відповідно до положень пункту 2.10. Інструкції у разі визнання недійсним запису про звільнення і переведення особи на іншу постійну роботу у разі незаконного її звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення такої особи на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення у трудову книжку вноситься такий запис: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним» звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

Отже, рішення суду, яким поновлено незаконно звільненого працівника вважається виконаним з моменту видання відповідного акта органом, що прийняв незаконне рішення про звільнення працівника та внесення відповідного запису до трудової книжки працівника.

Вказані висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.05.2019 у справі №161/10774/17.

Як встановлено судом, на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі № 813/2634/16 Відповідач видав наказ № 9-О від 19.02.2018 «Про поновлення на роботі», відповідно до якого начальник Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області скасував наказ Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 01.07.2016 № 48-О «Про звільнення ОСОБА_1 », поновив з 02.07.2016 ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору інфраструктури з посадовим окладом згідно штатного розпису в розмірі 1723 грн. на місяць та підтвердив раніше присвоєне звання Інспектор податкової та митної служби І рангу з надбавкою в розмірі 120 грн. на місяць; також розпорядився внести відповідний запис в трудову книжку ОСОБА_1 та здійснити табелювання та нарахування заробітної плати ОСОБА_1 з дня внесення запису до його трудової книжки. З наказом № 9-О від 19.02.2018 «Про поновлення на роботі» Позивач ознайомився під розписку 21.06.2018. Працівники кадрової служби здійснили відповідний запис в трудовій книжці Позивача про поновлення його на роботі, роботодавець включив ОСОБА_1 в табель обліку робочого часу та з 22.06.2018 здійснив табелювання Позивача за посадою завідувач сектору інфраструктури.

Отже, фактично рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору інфраструктури Відповідачем виконано.

Таким чином, твердження Позивача про те, що на дату прийняття оскаржуваного наказу ОСОБА_1 не перебував з Дрогобицькою ОДПІ у трудових відносинах, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі №813/2634/16, якою Позивача поновлено на роботі на посаді завідувача сектору інфраструктури Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області виконана не була, є помилковими та безпідставними.

Щодо твердження Позивача про те, що він не писав заяви про переведення, а відтак не міг бути переведеним з посади завідувача сектору інфраструктури на посаду завідувача сектору фінансування бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, суд зазначає таке.

Так, частиною 2 статті 41 Закону України «Про державну службу» дійсно встановлено пряму заборону переведення державного службовця на іншу посаду за відсутності його згоди.

Як вже зазначалося раніше, у зв`язку із структурними змінами, скороченням штатної чисельності та змінами істотних умов праці Відповідач, враховуючи кваліфікаційно-освітній рівень та досвід роботи Позивача в порядку п. 2 статті 49 КЗпП України запропонував ОСОБА_1 посаду завідувача сектору фінансування бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

З такою пропозицією ОСОБА_1 ознайомився під розписку 17.09.2018 та дав згоду про переведення на запропоновану посаду.

Разом з тим, Позивач, ознайомлюючись з наказом Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 17.09.2018 № 24-О «Про переведення» зазначив «з наказом ознайомлений, але не погоджуюсь».

Однак суд зазначає, що частиною 4 статті 43 Закону України «Про державну службу» визначений спеціальний порядок висловлення державним службовцем незгоди на його переведення на іншу посаду в разі зміни істотних умов державної служби, а саме: незгода повинна бути висловлена шляхом подання заяви про звільнення з підстав, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 83 цього Закону, або заяви про переведення його на іншу посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з відповідним повідомленням. У випадку неподання перелічених заяв державний службовець в силу приписів норми цієї статті вважається таким, що погодився на переведення на іншу посаду.

Отже, ОСОБА_1 , у випадку незгоди на переведення на посаду завідувача сектору фінансування бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, повинен був впродовж 60 днів після 17.09.2018, тобто до 16.11.2018 включно, подати до Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області одну із заяв, передбачених статтею 43 Закону України «Про державну службу».

Запис про незгоду з наказом, зазначений Позивачем при ознайомленні з наказом Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 17.09.2018 № 24-О «Про переведення», не є заявою в розумінні статті 43 Закону України «Про державну службу», а тому суд не бере до уваги такі твердження Позивача, оскільки Позивач відповідної заяви не подав, тому на підставі частини 4 статті 43 Закону України «Про державну службу» вважається таким, що погодився на переведення на іншу посаду.

Вказані висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.03.2018 у справі №805/4333/16-а.

При цьому, суд звертає увагу Позивачу на те, що подана ним 17.09.2018 заява до Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області не містить незгоди таким на переведення з посади завідувача сектору інфраструктури на посаду завідувача сектору фінансування бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Також Позивач впродовж 60 днів від дати ознайомлення із пропозицією про зміну істотних умов праці не звертався до Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області із заявою щодо бажання бути переведеним на будь-яку іншу посаду.

Таким чином, суд зазначає, що Позивач, відповідно до частини 4 статті 43 Закону України «Про державну службу», вважався таким, що дав згоду про переведення на запропоновану посаду.

Наведене в сукупності свідчить про факт обізнаності та згоди Позивача щодо переведення, а також спростовує твердження Позивача про зворотне.

Отже, в ході судового розгляду справи, Позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправності прийнятого Відповідачем наказу від 17.09.2018 № 24-О «Про переведення», з огляду на що, правові підстави для його скасування у суду відсутні.

Окрім наведеного, суд вважає за необхідне також вказати таке.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі 813/2837/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі 857/7908/19, відмовлено в задоволенні інших позовних вимог, зокрема, визнання протиправним та скасування наказу Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області № 9-О від 19.02.2018 «Про поновлення на роботі»; визнання протиправними дій начальника Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Корж Р.Д. пов`язані з невиконанням ним постанови Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі № 813/2634/16 про поновлення ОСОБА_1 на роботі в Дрогобицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на посаді завідувача сектору інфраструктури, а саме щодо: неподання ним в ГУ ДФС у Львівській області та в ДФС України клопотання (пояснювальної записки) щодо введення в штатний розпис Дрогобицької ОДПІ посади завідувача сектору інфраструктури; видання ним наказу від 19.02.2018 № 9-О «Про поновлення на роботі» про поновлення ОСОБА_1 в Дрогобицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на посаді завідувача сектору інфраструктури за відсутності в штатному розписі Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області посади завідувача сектору інфраструктури з посадовим окладом у розмірі 1723 грн. на місяць та за відсутності посади завідувача сектору інфраструктури поза штатом; здійснення ним запису в трудовій книжці ОСОБА_1 щодо поновлення його на роботі на підставі судового рішення, та постановлення окремої ухвали.

Вказане рішення набрало законної сили 25.09.2019.

До предмету доказування у вказаній справі входили, зокрема, ті ж самі обставини, що і у цій справі.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши позовні вимоги на предмет дотримання Відповідачем положень статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що видаючи оскаржуваний наказ від 17.09.2018 № 24-О «Про переведення», Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Разом з тим, суд вважає, що у цій справі Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного наказу від 17.09.2018 № 24-О «Про переведення», а твердження Позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає про безпідставність позовних вимог Позивача, у зв`язку з чим дійшов висновку відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати з Відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу від 17.09.2018 № 24-О «Про переведення», - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 11.11.2019.

Суддя Мричко Н.І.