Рішення № 85498260, 05.11.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 листопада 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4196/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання Кравцовій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі також - відповідач, УПФУ в м. Лисичанську), в якому позивач просить:

- визнати бездіяльність УПФУ в м. Лисичанську з надання позивачу розписки-повідомлення (аркуш 2) про реєстрацію заяви позивача від 14.06.2019 протиправною;

- визнати бездіяльність УПФУ в м. Лисичанську з надання відповіді на заяви позивача від 26.04.2019, від 14.06.2019, від 15.06.2019 протиправною та зобов`язати УПФУ в м. Лисичанську надати відповіді на заяви до суду;

- визнати бездіяльність УПФУ в м. Лисичанську щодо не проведення позивачу перерахунку та виплаті з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за заявою від 14.06.2019 протиправною;

- зобов`язати УПФУ м Лисичанську здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум за заявою від 14.06.2019;

- стягнути з УПФУ м Лисичанську шкоду в розмірі 53582,89 гривень, заподіяної бездіяльністю суб`єкта владних повноважень по перерахунку і виплаті пенсії позивачу за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.

Також просить зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, позивач є учасником ліквідації ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи, перебуває на обліку в УПФУ в м. Лисичанську та отримує пенсію на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Алчевського міського суду від 12.09.2011 № 2а-1746/2011 був виконаний перерахунок пенсії по 2 гр. інвалідності з 24.02.2010 згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну ушкодженням здоров`я у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності II групи у розмірі восьми мінімальних пенсій, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 , виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати.

Довідкою від 15.03.2019 управління ПФУ м. Рубіжне та довідкою від 24.03.2014 № 02/1-618 управління ПФУ м. Алчевська встановлено, що виплачена ОСОБА_1 сума пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 значно менша, ніж та, що передбачена по 2 групі інвалідності Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 09.07.2007) згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008) становить 49822,50грн + 9072,34 грн = 58894,84 грн.

З 1 січня по 1 липня (949 грн х 8,75) х 6 = 49822,50 грн.

З 1 липня по 2 серпня (974 грн х 8,75) + (974 грн х 8,75) : 31/ х 2 = 8522,50 грн +549,84 грн = 9072,34 грн.

Фактично управління ПФУ м. Алчевська та м. Рубіжне за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 нарахували та виплатили ОСОБА_1 пенсію в сумі 2569,89 грн + 2569,89 грн + (2668,59 грн : 31) х 2 = 5139,78грн + 172,17 грн = 5311,95 грн.

Сума боргу по виплаті пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 становить 58894,84 грн. - 5311,95 грн. = 53582,89 грн.

26.04.2019 позивач звернувся до УПФУ в м. Лисичанську з заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"» (в редакції від 09.07.2007) згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю з 01.01.2014 по 02.08.2014 року у відповідності до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із .мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум, сплатити 53582,89 гривень боргу по виплаті пенсії.

Листом від 07.05.2019 № 165/1-7 УПФУ в м. Лисичанську відмовило у задоволенні заяви позивача.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 № 360/1984/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 до УПФУ в м. Лисичанську про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості відмовлено повністю. Мотивовано тим, що «Станом на час розгляду справи по суті позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про звернення до відповідача з заявою про перерахунок пенсії встановленого зразку, визначеного Порядком № 22-1.».

14.06.2019 та 15.06.2019 позивач звертався до УПФУ в м. Лисичанську із різними заявами, а саме: перша заява у відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 Справа №3-14/2019, друга заява про виплату пенсії у період з 01.01.2014 до 02.09.2014 про перерахунок пенсії (додаток 3), форма заяв затверджена постановою правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1 (Порядок № 22-1) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Однак, 26.06.2019 позивач отримав пам`ятку пенсіонеру, але відповіді на свої заяви від УПФУ м. Лисичанськ позивач не отримав.

Позивач вважає відмову УПФУ в м. Лисичанську здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2014 по 02.08.2014 протиправною, такою, що порушує його права та законні інтереси.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав (а. с. 62-63).

Щодо вимог визнати протиправною бездіяльність Відповідача з надання позивачу розписки-повідомлення про реєстрацію заяви Позивача від 14.06.2019, то такі твердження позивача є безпідставними.

Заява Позивача про перерахунок пенсії від 14.09.2019 УПФУ в м. Лисичанську була прийнята та розглянута. Рішенням Відповідача від 04.07.2019 Позивачеві відмовлено у перерахунку пенсії. Листом від 18.09.2019 № 262/1-7 Позивача повідомлено про результати розгляду його заяви.

Щодо вимог визнати протиправною бездіяльність Відповідача з надання відповідей на заяву Позивача від 26.04.2019 - такі твердження позивача теж є безпідставними. Відповідь на вказану заяву була надана Позивачу листом від 07.05.2019 № 165/1-7. У своїй скарзі від 03.09.2019 Позивач сам вказує на даний факт. На заяви від 14.06.2019 та 15.06.2019 Позивачеві були надані відповіді листами від 18.09.2019 № 262/1-7 й 263/1-7 відповідно.

Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.

Сторони у судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 83, 183).

По справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 відкрито провадження у справі, справи вирішено розглядати за правилами спрощеного провадження з повідомлення (викликом сторін) та судове засідання призначено на 16.10.2019 (а.с. 1-3).

Ухвалою від 16.10.2019 зобов`язати УПФУ в м. Лисичанську у строк до 04.11.2019 року надати для приєднання до справи належним чином завірені копії документів: пенсійної справи ОСОБА_1 ; рішення УПФУ в м. Лисичанську від 04.07.2019 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у строк до 04.11.2019 надати: довідку про наявність або відсутність заборгованості у ОСОБА_1 з виплати пенсії за період березень-липень включно 2014 року. Розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 05.11.2019 (а.с. 57-58).

Ухвалою від 05.11.2019 у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про закриття провадження в адміністративній справі № 360/4196/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - відмовлено.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності, є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України, довідки від 13.05.2015 № 1445011132 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (а.с. 8, 10, 11).

28.04.2016 позивач звернувся до УПФУ в м. Лисичанську про запит пенсійної справи з УПФУ в м. Слов`янську Донецької області (а.с. 87).

Позивача взято на облік до УПФУ в м. Лисичанську з 01.06.2016 (а.с. 85).

26.04.2019 позивач звернувся до УПФУ в м. Лисичанську Луганської області з заявою довільної форми, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 9 липня 2007 року, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008), у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум, сплатити 53582,89 грн боргу по виплаті пенсії (а.с. 18).

Листом від 07.05.2019 № 165/І-7 УПФУ в м. Лисичанську повідомило позивача про те, що він з 01.06.2016 перебуває на обліку в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області та отримує пенсію, призначену відповідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виплата провадиться по електронній пенсійній справі як внутрішньо переміщеній особі. З 01.02.2015 по 01.06.2016 ОСОБА_1 перебував на обліку в УПФУ м. Слов`янська Донецької області. Паперова пенсійна справа ОСОБА_1 знаходиться в місті Алчевську Луганської області на тимчасово непідконтрольній державній владі України території, тому визначити можливість проведення перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 згідно рішення Алчевського міського суду від 12.09.2011 № 2а-1746\3011 не є можливим у зв`язку з тим, що макет пенсійної справи внутрішньо переміщеної особи не містить будь-яких копій рішень суду, а також атестатів щодо заборгованості виплати пенсій та компенсацій за зазначений позивачем у зверненні період з 01.01.2014 по 02.08.2014 (а.с. 19).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 № 360/1984/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 до УПФУ в м. Лисичанську про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості відмовлено повністю (а. с. 20-23).

14.06.2019 позивач звертався до УПФУ в м. Лисичанську із заявою про перерахунок пенсії у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та її обчислення у відповідності до постанови Алчевського міського суду від 12.09.2011 № 2а-1746/2011, положень статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796- XII (в редакції від 09.07.2007, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10- рп/2008), Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719-VІІІ. Провести нарахування та виплату суми недоотриманої пенсії за період 01.01.2014 по 02.08.2014. З 01.01.2014 Законом України від 16.01.2014 № 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями Закону № 796- ХІІ, дата заяви 13.06.2014 (а. с. 24-25, 162-163).

26.06.2019 позивач звертався до УПФУ в м. Лисичанську із заявою про перерахунок пенсії у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та її обчислення у відповідності до постанови Алчевського міського суду від 12.09.2011 № 2а-1746/2011, положень статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796- XII (в редакції від 09.07.2007 (а. с. 160-162).

Рішенням УПФУ в м. Лисичанську від 04.07.2019 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, оскільки позивач внесений до реєстру судових рішень згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 за 2018 рік (а.с. 158-159).

У листі від 18.09.2019 № 262/І-7 УПФУ в м. Лисичанську зазначило, що звернення позивача стосовно перерахунку пенсії згідно особистої заяви від 14.06.2019 розглянуто. З порушеного питання повідомило наступне: рішенням УПФУ в м. Лисичанську від 04.07.2019 по пенсійній справі № 853079 вирішено, враховуючи вимоги законодавства та надані документи, відмовити у перерахунку пенсії, оскільки позивач внесений до реєстру судових рішень згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 за 2018 рік (а.с. 40).

15.06.2019 позивач звертався до УПФУ в м. Лисичанську із заявою про виплату пенсії у період з 01.01.2014 до 02.09.2014 про перерахунок пенсії (додаток 3), форма заяв затверджена постановою правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1 (Порядок № 22-1) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», третя про кримінальну відповідальність по статті 367 службова недбалість на протиправні дії державних службовців ПФУ (арк. спр. 26).

У листі від 18.09.2019 № 263/І-7 УПФУ в м. Лисичанську зазначило, що звернення позивача стосовно правильності перерахунку пенсії розглянуто. Позивачу з 01.07.2019 проведено перерахунок пенсії: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 8823,91 грн, підвищення інв війни 2трп (40% від 1638грн) - 655,20 грн, додаткова пенсія інв 2 грп ЧАЕС - 379,60 грн. Загальний розмір пенсії після перерахунку склав 9858,71 грн (а.с. 48-49.

26.06.2019 позивач отримав пам`ятку пенсіонеру (арк. спр. 25 зворот. бік)

Рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 12.09.2011 у справі № 2а-1746/2011 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про перерахунок пенсії постраждалого на ліквідації аварії на ЧАЕС, інваліда війни 2 групи - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області у зв`язку з не нарахуванням пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50, ст. 54 ч.4, ст. 67 п.3 Закону України. Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та забезпечити виплату по 2 групі інвалідності відповідно до вимог ст. 50, ст. 54 ч.4, ст. 67 п.3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 24.02.2010 (а.с. 166-170).

У довідці Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області від 24.03.2014 № 02/1-618 зазначено, що ОСОБА_1 отримав пенсію за січень 2014 року в сумі 2569,89 грн, за лютий 2014 року - 2569,89 грн (а.с. 171-172).

У довідці Рубіжанського ОУПФУ від 15.03.2019 зазначено, що ОСОБА_1 отримав пенсію за період з серпня 2014 року по грудень 2014 року в сумі 13508,06 грн (а.с. 173).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною п`ятою статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.5. Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Пунктом 2.7. Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Згідно з п. 4.1. Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2. Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до положень пункту 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Згідно з пунктом 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18 липня 2018 року у справі № 461/4328/16-а.

Стосовно права позивача на перерахунок пенсії суд зазначає, що за даних обставин слід застосувати висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 11 вересня 2018 року по справі № 522/6810/17, провадження № К/9901/24102/18, відповідно до яких з 1 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набрав чинності 3 серпня 2014 року, розділ Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.

Тобто, враховуючи принцип пріоритетності Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 1 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинно було здійснюватись у розмірі та на підставі ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відтак, з 3 серпня 2014 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, в період з 1 січня по 2 серпня 2014 року пенсійний орган повинен був нараховувати та виплачувати пенсію позивачу в розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21 лютого 2018 року у справі № 619/2262/17, від 19 червня 2018 року у справі № 344/14522/17.

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідача в матеріалах пенсійної справи була наявна довідка про отримання позивачем пенсії у січні-лютому 2014 року, розмір якої становив 2569,89 грн. за кожний місяць, та довідка про нарахування пенсії за серпень 2014 року.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду, розмір пенсії за повний місяць повинен був складати: 949 грн. х 8,75 = 8303,75 грн, за повних два місяці повинен був складати: 949 грн. х 8,75 х 2 = 16607,5 грн.

Як встановлено матеріалами пенсійної справи позивача, він отримав за січень-лютий 2014 року - 5139,78 грн, а за 1 та 2 серпня 2014 року йому також не нараховували пенсію з урахуванням розміру, визначеного статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто позивач за вказані періоди отримав суму пенсії, меншу за визначену діючим на той момент законодавством.

За період з 01.03.2014 по 31.07.2014 позивачем не надано та не заначено, а судом не виявлено належних доказів тому, що за цей період позивач зовсім не отримував пенсію.

Судом враховуються обставини, що станом на дату вирішення даної адміністративної справи пенсійна справа позивача за 2014 рік знаходиться у м. Алчевську - на тимчасово не підконтрольній українській владі території.

Як наслідок, за встановлених обставин заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення позивачу перерахунку за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 та з 01.08.2014 по 02.08.2014 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за заявою від 14.06.2019, та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії за вказані періоди у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум, за заявою від 14.06.2019.

Решта позовних вимог не підлягає задоволенню, оскільки не потягли за собою порушення прав позивача стосовно отримання ним належних сум пенсії. Позивач скористався своїм правом на судовий захист стосовно недоотриманих сум пенсії, що і було встановлено при розгляді даної адміністративної справи.

Позовні вимоги в частині стягнення коштів у розмірі 53582,89 грн. у відшкодування шкоди не підлягають задоволенню, оскільки позивачем зовсім не надано доказів на підтвердження розрахунку суми на відшкодування такої шкоди.

Що стосується вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зауважує на таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивача звільнено від їх сплати в установленому законом порядку.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 та з 01.08.2014 по 02.08.2014 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за заявою від 14.06.2019, протиправною.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 та з 01.08.2014 по 02.08.2014 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум, за заявою від 14.06.2019.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 11 листопада 2019 року.

Суддя С.В. Борзаниця