Рішення № 85498093, 06.11.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2019 р. справа № 300/1755/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю: секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,

представника позивача - Бакуна А.Ю.

представника відповідача - Бондара О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства "Персей-Агро" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківська митниця ДФС,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Персей-Агро» (надалі, також - позивач, ФГ «Персей Агро»), 20.08.2019 звернулося в суд з позовною заявою до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2019 №0006261404 та №0006281404.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно зроблено висновок про порушення законодавства під час здійснення розмитнення автомобіля Mercedes-Benz V-Class 639/2 VIN НОМЕР_1 , виробленого у Німеччині, який викладений у Акті про результати документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товарів за митною декларацією від 18.06.2018 №UA206010/2018/004811. Зазначений висновок, у свою чергу, слугував підставою для винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень про донарахування мита на суму 31 500,87 грн та 7 875,22 грн штрафних санкцій, ПДВ на суму 6 300,17 грн, та 1 575,04 грн штрафних санкцій. Позивач зазначає, що ним надано достатні та достовірні документи для здійснення пільгового розмитнення автомобіля, а у відповідача не було правових підстав звертатися із запитом до країни експортера для підтвердження достовірності відповідного документа - сертифіката з перевезення товару EUR.1. Також зазначив, що сукупність поданих документів для розмитнення та суду дає можливість підтвердити те, що зазначений автомобіль вироблений у країні ЄС, тому на нього поширюється правовий режим Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та його державами - членами з одного боку, і Україною - з іншого (а.с.6-10).

До позовної заяви позивачем долучено клопотання про витребування доказів судом №15/08/19-док від 15.08.2019 (а.с.40).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.08.2019, відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У задоволенні клопотання Фермерського господарства «Персей-Агро» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовлено. Призначено судовий розгляд справи на "12" вересня 2019 р. о 10:00 год. Також, ухвалою суду витребувано в Головного управління ДФС в Івано-Франківській області належним чином засвідчені копії: - звернення Івано-Франківської митниці ДФС від 30.07.2018 №1143/8/09-79-19, в тому числі, копії усіх доданих до цього звернення документів; - листа Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання від 24.04.2019 №1345/7/99-99-19-04-02-17 та копії усіх доданих до такого листа документів; - усіх наявних документів, складених при оформленні товару за митною декларацією від 18.06.2018 №UA206010/2018/004811, а також усіх інших документів, що слугували підставою проведення перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 08.06.2018 №А222298 (а.с.1-3).

До суду від позивача 11.09.2019 надійшло клопотання №11/09/19 із проханням перенести розгляд справи на іншу дату та зобов`язати відповідача виконати ухвалу суду від 23.08.2019 у справі 300/1755/19 шляхом направлення відзиву з доданими документами (а.с.48).

У судовому засіданні, призначеному на 12.09.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву №931/09-19-10-02 від 12.09.2019 (а.с.53-56), у якому останній зазначив, що обставини, викладені в позовній заяві не відповідають дійсності, а позовні вимоги не підлягають до задоволення. Обґрунтовуючи заперечення на позов, у відзиві вказав, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 08.06.2018 А222298, який став підставою звільнення позивача від митних платежів не пройшов експертизу митних органів Німеччини, натомість зазначений митний орган повідомив, що транспортний засіб, зазначений в повторно приєднаному Пільговому Сертифікаті, не є товаром походження у сенсі Протоколу І Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та його державами - членами з одного боку, і України - з іншого. Враховуючи те, що походження товару «Легковий автомобіль марка Mercedes-Benz, модель 639/2» не підтверджено, пільги надані (отримані) неправомірно і з порушенням вимог Протоколу І Угоди. У зв`язку із наведеним та на підставі проведеної перевірки відповідачем законно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а тому в задоволенні позовних вимоги фермерського господарства «Персей Агро» необхідно відмовити.

У зв`язку із заявленням клопотання позивачем, судовий розгляд даної справи відкладено на 25.09.2019 о 10:00.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.09.2019 представником головного управління ДПС в Івано-Франківській області подано письмове клопотання про заміну відповідної сторони її правонаступником (а.с.74-75). Також, представником позивача заявлено усне клопотання про залучення до справи в якості третьої особи - Івано-Франківську митницю ДФС.

Ухвалою суду від 25.09.2019 залучено до участі в адміністративній справі №300/1755/19 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківську митницю ДФС. Витребувано в Івано-Франківської митниці ДФС належним чином засвідчені копії: - звернення Івано-Франківської митниці ДФС від 30.07.2018 №1143/8/09-79-19, в тому числі, копії усіх доданих до цього звернення документів; - листа Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання від 24.04.2019 №1345/7/99-99-19-04-02-17 та копії усіх доданих до такого листа документів; - усіх наявних документів, складених при оформленні товару за митною декларацією від 18.06.2018 №UA206010/2018/004811; - усіх наявних документів, що слугували підставою проведення перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 08.06.2018 №А 222298; - належним чином оформлене документальне підтвердження подання Івано-Франківською митницею ДФС запиту (листа) від 16.10.2018 318763/5/99-99-19-04-02-16 до Головного митного управління Льоеррах, а також, копії документів, що містять відомості стосовно підстав подання такого запиту (листа); - належним чином оформлені та засвідчені переклади усіх документів, складених іноземною мовою (а.с.81-83).

Також, ухвалою від 25.09.2019 (повний текст ухвали складений 27.05.2019) замінено відповідача - Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 39394463) його правонаступником - Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43142559, надалі, також - відповідач) (а.с.90, 91-93).

Враховуючи вищезазначене, у судовому засіданні оголошено перерву до 15.10.2019, 13:30 год.

На електронну адресу суду, 15.10.2019, від Івано-Франківської митниці ДФС надійшло клопотання №1114/09-10-10-24 від 11.10.2019 у якому третя особа повідомила, що проти задоволення позову заперечує в повному обсязі, просить розгляд справи проводити без її участі (а.с.101).

Представником відповідача, 15.10.2019, надано додаткові письмові пояснення по суті спору та стосовно подання витребуваних судом документів (а.с.103-104).

Судовий розгляд справи, призначений на 15.10.2019 відкладено на 30.10.2019 о 15:00 год у зв`язку з першою неявкою представника позивача.

Представником позивача, 29.10.2019, долучено додаткові пояснення у яких зазначено, що під час розмитнення автомобіля, поданий сертифікат EUR.1 № А 222298 не містив будь яких дефектів та неточностей, що давали б підстави митниці мати сумніви в його достовірності. Таким чином, у Івано-Франківської митниці ДФС відсутні правові підстави для здійснення перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 № А 222298, оскільки обґрунтовані сумніви щодо достовірності цього документу про походження об`єктивно відсутні.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.10.2019 оголошено перерву до 06.11.2019 о 11:00 год у зв`язку з витребуванням у відповідача додаткових доказів.

До суду 05.11.2019 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення щодо суті спору №1159/09-19-08-02 від 05.11.2019 (а.с.135-137). У зазначеному документі представник відповідача надав пояснення щодо сум застосованих штрафних санкцій відповідно до оскаржених податкових повідомлень-рішень та правове обґрунтування їх застосування.

У судовому засіданні, що відбулося 06.11.2019 представник позивача вимоги, викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов та додаткових поясненнях. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання в черговий раз не з`явився, раніше подавши клопотання про розгляд даної справи без його участі (а.с.101).

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Зважаючи на вказані приписи КАС України, на думку суду відсутні перешкоди щодо розгляду даної адміністративної справи.

Розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши усі заяви по суті справи та письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення, суд встановив такі обставини.

На підставі наказу №1164 від 10.07.2019 (а.с.119-120), керуючись пп.2 п. 3 ст. 345, пп.2 п.2 ст. 351 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, зі змінами та доповненнями, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну невиїзну перевірку фермерського господарства «Персей Агро» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оформлення товарів за митною декларацією від 18.06.2018 №UA 206010/2018/004811, результати якої оформленні актом №17/09-19-14-04/34217403 від 22.07.2019 (а.с.22-25).

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ФГ «Персей Агро»:

- вимог пунктів 3 та 4 статті 17 «Процедура видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1» Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII;

- статті 257 Митного кодексу України від 13 березня 2012 №4495-VI зі змінами в частині достовірності декларування відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для їх митного контролю та митного оформлення;

- статті 281 Митного кодексу України в частині правильності, обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг, застосування звільнення від оподаткування ввізним митом, у результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 31500,87 грн;

- вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 01.12.2010 №2755-VI зі змінами, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 6300,17 грн.

Не погоджуючись із актом перевірки, позивач направив до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області заперечення на Акт перевірки №26/07/19-1 від 26.07.2019 (а.с.27-28).

Проте, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області надано відповідь №3723/10/09-19-14-04-16 від 02.08.2019 (а.с.33-34), у якій контролюючий орган вказав, що викладені в запереченні пояснення та наведені факти не спростовують змісту правопорушення, які викладені в акті перевірки від 22.07.2019 № 17/09-19-14-04/34217403.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі висновків акта від 22.07.2019 № 17/09-19-14-04/34217403 відповідачем винесено два податкових повідомлення-рішення:

№0006261404 від 02.08.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності в розмірі 39 476,09 грн, у тому числі 31500,87 за основним платежем та 7875,22 грн за штрафними санкціями (а.с.37);

№0006281404 від 02.08.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів у розмірі 7875,21 грн, у тому числі 6300,17 грн за основним платежем та 1575,04 грн за штрафними санкціями (а.с.38).

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом визнання їх протиправними та скасування.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд вказує, що при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення події, обставин чи відповідних відносин або вчинення конкретної дії у спірних правовідносинах.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Суд зазначає, що аргументами позивача в обґрунтування протиправності винесених податкових повідомлень-рішень є відсутність правових підстав у здійсненні перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1, який дає право на здійснення розмитнення транспортного засобу по пільговому тарифу та те, що на момент здійснення ввезення та розмитнення автомобіля, зауважень у контролюючого органу щодо належності зазначеного документа не було. Водночас зазначав про наявність документального підтвердження вироблення вказаного транспортного засобу на території Європейського союзу, що надавало можливість його пільгового розмитнення.

Суд зазначає, що процедура проведення перевірки відповідачем, донарахування сум митних платежів та винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень позивачем не оспорюється. Позивачем поставлена під сумнів законність нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо законності проведення перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 Закону України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16.09.2014 № 1678-VII, Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) 21 березня 2014 року в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27 червня 2014 року в м. Брюсселі, яка набирає чинності в перший день другого місяця, що настає після дати здачі на зберігання до Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу останньої ратифікаційної грамоти або останнього документа про затвердження Угоди, ратифіковано (надалі, також - Угода).

Відповідно до статті 26 «Сфера застосування» Глави 1 «Національний режим та доступ товарів на ринки» розділу IV «Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею» Угоди, положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва»).

Відповідно до статті 29 «Скасування ввізного мита» Угоди, кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди (далі - Графіки). Без шкоди для першого підпункту для одягу та інших виробів, що були у використанні та які класифікуються за кодом УКТЗЕД 6309 00 00, Україна скасує ввізне мито відповідно до умов, встановлених у Додатку I-B до цієї Угоди. Для кожного товару базова ставка ввізного мита, стосовно якої повинно застосовуватися поступове зменшення відповідно до пункту 1 цієї статті, зазначається у Додатку І до цієї Угоди.

Відповідно до приписів статті 16 Протоколу І Угоди, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання, зокрема, сертифікату з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу.

Так, позивач, на підставі сертифіката з перевезення товару EUR. 1 № А 222298 (а.с. 19, 65-66) здійснив пільгове розмитнення автомобіля Mercedes-Benz V-Class 639/2 VIN НОМЕР_1 , виробник: "DAIMLER AG" Німеччина, що підтверджується митною декларацією № UA 206010/2018/004811 (а.с.21).

Згідно з частинами 1, 4, 5 статті 17 Протоколу І Угоди, Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу. Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Відповідно до частини 1, 2, 3, 5 статті 33 Угоди, подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку.

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.

Суд зазначає, що статтею 33 протоколу І Угоди не визначено певних критеріїв щодо строку та підстав проведення перевірок відповідних сертифікатів, поклавши це на вільний розсуд контролюючого органу.

В даному контексті, суд зазначає про необґрунтованість посилання позивача на Лист ДФС від 03.03.2017 №5466/7/99-99-19-03-17, яким визначено перелік підстав, що можуть вважатися обґрунтованим сумнівом щодо достовірності документів про походження товару, оскільки цим же листом вказано, що перевірка підтверджень походження може також здійснюватися у довільному порядку (вибірково) за наявності відповідного доручення ДФС.

Згідно з частиною 3 Порядку направлення до Держмитслужби звернень митних органів щодо проведення перевірки сертифікатів про походження товару затвердженого Наказом Державної митної служби України 13.09.2010 № 1050, звернення щодо проведення перевірки направляються митними органами до Держмитслужби лише у таких випадках: якщо є достатні підстави для сумнівів стосовно дійсності сертифікатів; якщо є достатні підстави для сумнівів у вірогідності даних, наведених у сертифікатах; за дорученням Держмитслужби, для проведення вибіркової перевірки.

Так, Івано-Франківською митницею ДФС листом №1143/8/09-70-19 від 30.07.2018 направлено до Державної фіскальної служби України в тому числі відомості щодо сертифіката форми EUR.1 від 08.06.2018 № А 222298 щодо проведення його верифікації (а.с.105, 106, 107).

Державна фіскальна служба України листом №18763/5/99-99-19-04-02-19 від 16.10.2018 звернулася до Головного митного управління Мюнстер, Бюро перевірки сертифікатів походження Хоєр Хекенверг (Німеччина) із дорученням провести експертизу сертифіката форми EUR.1 від 08.06.2018 № А 222298.

За дорученням Головного митного управління Мюнсер (а.с.109, переклад а.с.115), Головним митним управлінням Льоеррах (Німеччина) проведено експертизу сертифіката форми EUR.1 від 08.06.2018 № А 222298, та повідомлено, що транспортний засіб, зазначений в повторно приєднаному Пільговому Сертифікаті, не є товаром походження у сенсі Протоколу І Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та його державами-членами з одного боку, і України з іншого (а.с.111, переклад а.с.116).

Таким чином, транспортний засіб Mercedes-Benz V-Class 639/2 VIN НОМЕР_1 не відноситься до товару, який може бути розмитнений по пільговому тарифу на підставі Угоди.

Державною фіскальною службою України листом №13545/7/99-99-19-04-02-17 від 24.04.2019 направлено до Івано-Франківської митниці інформацію, отриману від Головного митного управління Мюнсер для вжиття відповідних заходів (а.с.108).

В свою чергу Івано-Франківська митниця ДФС листом від 08.05.2019 (а.с.118) запропонувала Головному управлінню ДФС в Івано-Франківській області провести документальну перевірку повноти сплати податків при здійсненні митного оформлення ФГ «Персей-Агро» за митною декларацією від 18.06.2018 № UA206010/2018/004811 (а.с.118), результати якої викладені в акті перевірки №17/09-19-14-04/34217403 від 22.07.2019.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 345 Митного кодексу України, органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування.

Згідно з частиною 1 статті 351 Митного кодексу України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Пунктом 2 частини 1 статті 351 Митного кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до частин 11, 12 статті 351 Митного кодексу України, рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). Керівник підприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутні під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

Виходячи із аналізу зазначених вище норм законодавства, на переконання суду, відповідач діяв в межах правового поля.

Окрім цього, суд зазначає, що аргументи позивача стосовно неправомірності здійснення перевірки сертифіката форми EUR.1 від 08.06.2018 № А 222298 є необґрунтованими, оскільки такі функції покладені на Івано-Франківську митницю ДФС, яка не є стороною в даній адміністративній справі, а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Таким чином, враховуючи те, що до Івано-Франківської митниці ДФС позовних вимог не заявлялося, суд констатує, що позивачем, в тому числі, обрано хибний спосіб захисту свого порушеного права.

Суд також звертає увагу, що інформація виробника транспортного засобу Mercedes-Benz V-Class 639/2 VIN НОМЕР_1 про його виготовлення в Іспанії (місто Віторія) (а.с.31, переклад а.с.32) не є належним документом, підтверджуючим походження товару у сенсі Протоколу І Угоди.

Стосовно правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктами 54.3.2 та 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Таким чином, відповідачем правомірно визначено суми штрафних (фінансових) санкцій у оскаржених податкових повідомленнях-рішеннях у розмірах, передбачених п. 1 ст. 123 ПК України, на підставі п. 3 ст. 54 ПК України, ППР №0006261404 від 02.08.2019 - 31500,87 грн * 25%=7875,22 грн, ППР №0006281404 від 02.08.2019 - 6300,17 грн * 25% = 1575,04 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з`ясування усіх обставин справи, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

З урахуванням встановлених вище обставин, суд вважає, що відповідач обґрунтував правомірність своїх податкових повідомлень-рішень від 02.08.2019 №0006261404 та №0006281404.

Як свідчать встановлені в суді обставини, відповідач, приймаючи оскаржені податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі закону, обґрунтовано, із урахування усіх обставин, які маю значення для правильного вирішення питання у спірних відносинах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовну заяву необґрунтованою, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Зважаючи на висновок суду про безпідставність позовних вимог, в силу норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 255, 295, 297 підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Фермерське господарство "Персей-Агро", адреса: вул. Калуське Шосе, буд. 2-А, с. Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77423, код ЄДРПОУ - 34217403;

відповідач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 43142559;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківська митниця ДФС, адреса: вул. Короля Данила, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76010, код ЄДРПОУ - 39640261.

Рішення складене в повному обсязі 11 листопада 2019 р.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.