Рішення № 85497645, 08.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2019 року м. Київ Справа № 320/3229/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській областіпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 10.05.2019 № 2350/05, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком; зобов`язання відповідача врахувати під час розрахунку пенсії за віком довідку про заробітну плату від 26.11.2018 № 07/097-11888 за періоди роботи позивача з 1995 по 1999 рік, видану Філією № 12 Алчевського металургічного комбінату Закритого акціонерного товариства "Внешторгсервіс" (колишній Алчевський (Коммунарский) металургічний комбінат); зобов`язання відповідача з 17.10.2018 призначити та виплачувати позивачу на визначений ним банківський рахунок пенсію за віком як не працюючому пенсіонеру не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058, з урахуванням довідки про заробітну плату від 26.11.2018 № 07/097-11888, виданої Філією № 12 Закритого акціонерного товариства "Внешторгсервіс", підвищення до пенсії в розмірі 25% за 5 років більш пізнього виходу на пенсію, надбавки 12% за понаднормовий стаж 12 років, з проведенням перерахунку, індексації пенсії, а також компенсації втрати частини доходів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є громадянкою України, має страховий стаж не менше 32 років, а отже відповідно до положень статей 26, 28, частини третьої статті 29 та статей 42, 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV має право на призначення пенсії за віком, з урахуванням даних наведеної вище довідки, підвищень, надбавок та індексації, а також з компенсацією втрати частини доходів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 відкрито провадження у даній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 провадження у даній справі зупинено до вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 (суддя Дудін С.О.) у задоволенні заяви позивача про відвід судді Харченко С.В. відмовлено.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 поновлено провадження в адміністративній справі № 320/3229/19 та здійснено заміну відповідача - Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення відповідачу та повідомлення про отримання позивачем судового рішення електронною поштою.

Представник Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком у зв`язку з неподанням ним документів, визначених Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Так, представник відповідача посилається на неподання позивачем документів на підтвердження: місця реєстрації в України; наявності у нього необхідного страхового стажу.

Представник Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області також звертає увагу на розбіжності в анкетних даних позивача у поданих ним для призначення пенсії документах, а саме: трудова книжка видана не ОСОБА_1 , а іншій особі - ОСОБА_2 .

Крім того, представник Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області зазначає, що приєднані позивачем до заяви про призначення пенсії копії довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 26.11.2018 № 07/097-11888 та 10.08.2018 № 07/097-8784 видані тимчасово непідконтрольною уряду територією та оформлені з порушенням положень чинного законодавства, а саме: не містять підпису посадових осіб, які їх видали, та печатки підприємства.

За наведених обставин представник Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду України та його посадові особи, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується даними, наведеними у паспорті громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 та свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 23, 24).

Зі змісту довідки від 25.02.2013 № 233 (а.с. 38) вбачається, що до виїзду на постійне проживання в Ізраїль позивач був зареєстрований та проживав в Україні за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що загальний трудовий стаж позивача, набутий на території України, складає 32 роки 5 місяців.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями трудової книжки позивача від 02.08.1973 та диплому Комунарського гірничометалургійного інституту від 30.06.1973 серії НОМЕР_4.

19.08.2001 ОСОБА_1 виїхала з України на постійне проживання до Ізраїлю, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль, про що свідчать належним чином засвідчені копії свідоцтва першого секретаря з консульських питань посольства України в державі Ізраїль, зареєстрованого в реєстрі 07.09.2018 за № 570/1031, та довідки Управління Державної міграційної служби України в Луганській області від 25.03.2013 № 12/2-5402.

У жовтні 2018 року позивач звернувся до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення їй пенсії за віком як громадянці України, яка досягла пенсійного віку - 60 років - та має страховий стаж не менше 15 років.

Рішенням від 25.10.2018 № 6822/05 Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком.

Не погоджуючись з наведеним вище рішенням позивач звернувся до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 в адміністративній справі № 320/6213/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 25.10.2018 № 6822/05 "Про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1"; зобов`язано Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплачувати на банківський рахунок ОСОБА_1 пенсію за віком, як не працюючому пенсіонеру, на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058, не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, передбаченого Законом, з урахуванням поданих документів, із встановленням підвищення до пенсії в розмірі 25% за 5 років більш пізнього виходу на пенсію, надбавки 12% за понаднормативний стаж роботи 12 років, з проведенням перерозрахунку, індексації пенсії, починаючи з 17.10.2018.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 в адміністративній справі № 320/6213/18 вказане вище судове рішення в частині зобов`язання Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплачувати на банківський рахунок ОСОБА_1 пенсію за віком, як не працюючому пенсіонеру, на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058, не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, передбаченого Законом, з урахуванням поданих документів, із встановленням підвищення до пенсії в розмірі 25% за 5 років більш пізнього виходу на пенсію, надбавки 12% за понаднормативний стаж роботи 12 років, з проведенням перерозрахунку, індексації пенсії, починаючи з 17 жовтня 2018 року, скасовано; ухвалено в цій частині нову постанову, якою зобов`язано Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні. В частині визнання протиправним та скасування рішення Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 25.10.2018 № 6822/05 "Про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 " рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 залишено без змін.

На виконання вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 в адміністративній справі № 320/6213/18 Вишгородським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області повторно розглянуто заяву позивача та прийнято рішення від 10.05.2019 № 2350/05, яким вдруге відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком.

Так, відповідач посилається на наявність розбіжностей в анкетних даних позивача у поданих ним для призначення пенсії документах.

Крім того, у наведеному вище рішенні відповідач зазначає, що пенсію за віком буде призначено лише за умови надання позивачем паспорта громадянина України та доказів на підтвердження наявності у нього страхового стажу не менше 15 років.

Обставини, на які посилається відповідач у своєму рішенні від 10.05.2019 № 2350/05 як на підставу для відмови у призначенні пенсії за віком, позивач вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В силу приписів частини третьої статті 25 Конституція України гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з пунктом 2.9 цього Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування (пункт 2.22 Порядку № 22-1).

У свою чергу відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство» від 18.01.2001 № 2235-III документами, які підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Таким чином, документами на підтвердження місця проживання особи та її громадянство є паспорт громадянина України для виїзду за кордон та довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі іноземних.

Пунктом 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Як вже зазначалось судом вище, у рішенні від 10.05.2019 № 2350/05, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, відповідач посилається на наявність розбіжностей у поданих позивачем документах в анкетних даних позивача.

Крім того, територіальний орган Пенсійного фонду України звертає увагу позивача на те, що він буде мати право на призначення пенсії за віком за наступних умов: надання паспорта громадянина України та документального підтвердження страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, вирішення публічно - правового спору пов`язується з оцінкою судом законності підстав, на які посилається суб`єкт владних повноважень в оскаржуваному рішенні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові 17.04.2019 в адміністративній справі № 820/11641/15, 31.07.2018 в адміністративній справі № 809/719/17, 24.01.2019 в адміністративній справі № 821/1697/17, 12.02.2019 в адміністративній справі № 815/6731/17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.05.2018 в адміністративній справі № П/9901/101/18.

Судом встановлено, що оцінку усім вказаним вище доводам відповідача, які стали підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком, надано судом в рамках адміністративної справи № 320/6213/18.

Так, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 в адміністративній справі № 320/6213/18 зазначено, що позивач досягла пенсійного віку та має достатній страховий стаж - 32 роки 5 місяців - для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

В цьому ж судовому рішенні суд апеляційної інстанції наголосив, що позивачем подано усі визначені Порядком № 22-1 документи, необхідні для призначення пенсії за віком, окрім документа, який підтверджує місце реєстрації в Україні. Водночас право громадянина на отримання пенсії не може пов`язуватись з такою умовою як постійне місце проживання в Україні або наявністю відмітки про реєстрацію місця проживання в Україні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем дотримано всіх обов`язкових умов, визначених чинним пенсійним законодавством, за наявності яких у особи виникає право на призначення пенсії за віком не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на викладене суд, враховуючи, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 в адміністративній справі № 320/6213/18 підтверджено право позивача на призначення пенсії за віком як громадянці України, а відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено жодних інших належних обставин, які б перешкоджали призначенню такої пенсії, дійшов висновку, що рішення Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 10.05.2019 № 2350/05 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У свою чергу частиною першою статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

При цьому в силу приписів частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Судом встановлено, що із заявою про призначення пенсії позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України 17.10.2018.

Таким чином, беручи до уваги наведені вище положення законодавства, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача з 17.10.2018 призначити позивачу пенсію за віком не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію за віком не підлягають задоволенню з огляду на положення частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки право на звернення до суду виникає у позивача у разі порушення його прав, свобод чи інтересів, у зв`язку з чим вимоги на майбутнє не можуть бути предметом розгляду у суді.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача: врахувати під час розрахунку пенсії за віком довідку про заробітну плату за періоди роботи позивача з 1995 по 1999 рік, видану Філією № 12 Алчевського металургічного комбінату Закритого акціонерного товариства "Внешторгсервіс" (колишній Алчевський (Коммунарский) металургічний комбінат); призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, з урахуванням довідки про заробітну плату від 26.11.2018 № 07/097-11888, виданої Філією № 12 Закритого акціонерного товариства "Внешторгсервіс", підвищення до пенсії в розмірі 25% за 5 років більш пізнього виходу на пенсію, надбавки 12% за понаднормовий стаж 12 років, з проведенням перерахунку, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом вище, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 в адміністративній справі № 320/6213/18 частково задоволено апеляційну скаргу Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області; скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 в частині зобов`язання Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплачувати на банківський рахунок ОСОБА_1 пенсію за віком, як не працюючому пенсіонеру, на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, передбаченого Законом, з урахуванням поданих документів, із встановленням підвищення до пенсії в розмірі 25% за 5 років більш пізнього виходу на пенсію, надбавки 12% за понаднормативний стаж роботи 12 років, з проведенням перерозрахунку, індексації пенсії, починаючи з 17.10.2018; ухвалено в цій частині нову постанову, якою зобов`язано Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, з урахуванням висновків суду; рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 залишено без змін в частині визнання протиправним та скасування рішення Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 25.10.2018 № 6822/05 "Про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ".

У свою чергу скасовуючи рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 у наведеній вище частині апеляційний суд зазначив, що питання призначення пенсії, її розміру та надбавок (підвищень) територіальним органом Пенсійного фонду України не розглядалось, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача призначити та виплачувати на банківський рахунок ОСОБА_1 пенсію за віком, з урахуванням поданих документів, із встановленням підвищення до пенсії в розмірі 25% за 5 років більш пізнього виходу на пенсію, надбавки 12% за понаднормативний стаж роботи 12 років, з проведенням перерозрахунку, індексації пенсії, задоволенню не підлягають.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції ухвалив в цій частині нову постанову, якою зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, з урахуванням висновків суду.

При цьому суд звертає увагу відповідача на покладений на нього пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), обов`язок перевіряти при прийнятті документів правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, зміст і належне оформлення наданих документів, а також копії відповідних документів, фіксувати й засвідчувати виявлені розбіжності (невідповідності).

Крім того, за змістом цієї ж норми орган, що призначає пенсію, наділений правом вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, територіальний орган Пенсійного фонду України, будучи наділеним повноваженнями перевірки обґрунтованості видачі первинних документів, у тому числі довідок про отриману заробітну плату, має право на вчинення однієї з наступних юридичних дій: 1) призначення особі, яка звертається, пенсії на підставі поданих документів; 2) звернення до підприємств, установ та організацій, що їх видали, фізичних осіб для подання ними додаткових документів, а у разі встановлення факту необґрунтованості їх видачі - відмови особі у призначенні пенсії з урахуванням даних, що містять у документах.

Відтак, у разі відмови територіальних органів Пенсійного фонду України у врахуванні поданих особою документів при призначенні пенсії з підстав їх недостовірності та/або недостатності, останні повинні встановлювати всі фактичні обставини, що перешкоджають їх врахуванню.

Водночас, приймаючи оскаржуване рішення на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 в адміністративній справі № 320/6213/18, відповідачем будь-яких рішень з приводу відсутності підстав для врахування надбавок, підвищень, первинних документів - довідок - при призначенні пенсії, про які просить позивач, не прийнято, жодних дій, визначених пунктом 4.2 Порядку № 22-1, не вчинено.

Таким чином, відповідачем не взято до уваги висновки апеляційного суду та, як наслідок, не розглянуто по суті питання розміру пенсії, у тому числі розміру надбавок та підвищень, про які просить позивач, а також необхідності врахування усіх поданих ним документів - довідок.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що право на визначення розміру пенсійних виплат є компетенцією територіальних органів Пенсійного фонду України, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів, суд зазначає наступне.

В силу приписів статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що компенсація втрати частини пенсії може виплачуватись лише у разі нарахування пенсії за минулий час, однак не виплаченої з вини пенсійного органу або своєчасно не отриманої пенсіонером, на виплату якої він мав право, з власної вини.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 18.04.2019 в адміністративній справі № 199/154/17-а.

За наведених обставин, з огляду на те, що відповідачем нарахування пенсійних виплат позивачу не здійснювалось, право на отримання компенсації втрати частини пенсії у позивача відсутнє.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При вирішенні питання стосовно розподілу судових витрат, суд також враховує положення частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, якими передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивачем фактично заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а відтак розмір судового збору складає 1536,80 грн.

Разом з тим під час подання даного адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 1921,00 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI передбачено, що у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (частина друга статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ).

За таких обставин суд, зважаючи на приписи статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ, дійшов висновку про повернення позивачу надміру сплаченого судового збору у розмірі 384,20 грн.

При цьому суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовних вимог немайнового характеру не застосовується.

З огляду на викладене, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 1536,80 грн, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 41249250, місцезнаходження: вул. Межигірського Спасу, буд. 6, м. Вишгород, Київська область, 07300) від 10.05.2019 № 2350/05, яким ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) відмовлено у призначенні пенсії за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071) призначити з 17.10.2018 ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) пенсію за віком не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

6. Повернути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.