Рішення № 85497563, 30.10.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2019 року м. Ужгород№ 260/1078/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Поп Н.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,- не зявилася

відповідача: Головне управління ДФС у Закарпатській області - представник Майор А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління ДФС у Закарпатській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області , яким просить:

1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Управлінні в місті Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1737-50 від 04.03.2019.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Закарпатській області Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1737-50 від 04.03.2019 на суму 13 495.93 грн.

3.Стягунти з Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, КОД ЄДРПОУ 39393632) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн.

1. Позиції сторін

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що Головне управління ДФС у Закарпатській області надіслало їй вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1737-50 від 04.03.2019 згідно якої ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на суму 13 495,93 грн. станом на 28.02.2019 року. З вказаною вимогою позивач не погоджується, оскільки відповідачем не здійснювалася перевірка позивача, ГУ ДФС у Закарпатській області порушило строк обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску. Крім того, зазначає, що оскаржувану вимогу про сплату боргу було надіслано з пропуском триденного строку.

Також зазначає, що в період з 2014 року по кінець 2018 року ОСОБА_1 підприємницьку діяльність не здійснювала, ніяких доходів не отримувала та не подавала звітності до податкових органів, і у період з 2014 по 2018 проживала на території АР Крим.

23 серпня 219 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача про заперечення щодо позову, де зокрема, зазначає, що Головне управління ДФС у Закарпатській області вважає, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2019 №Ф-1737-50 у розмірі 13495,93 грн. ГУ ДФС у Закарпатської області законною та відповідно про відсутність підстав для її скасування. Зазначено, що з 01 січня 2018р., платники ЄСВ, зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов`язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня та 19 січня відповідно) (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). Зауважує, що законодавством не передбачено особливих умов щодо виконання зобов`язань платниками ЄВ, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО.

Отже, станом на 28.02.2019р. згідно інтегрованої картки платника (код класифікації доходів бюджету 71040000 (для фіз.осіб - підпр., у т.ч. які обрали спрощ. сист. оподатк. та осіб, які проводять незалежну проф. діяльність)), заборгованість по сплаті єдиного внеску становить 13495,93 грн. (16153,93 грн.- 2658,00грн.), нарахована із дотриманням норм діючого законодавства та підлягає обов`язковій сплаті.

24 жовтня 2019 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких зазначено, що у відповідності до інформаційних даних контролюючого органу та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань, Позивачем 22.04.2019 прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, тобто вимога від 04.03.2019 сформована за період, протягом якого Позивач була фізичною особою-підприємцем. Крім того, зазначено, що Позивач припинила свою підприємницьку діяльність 26.10.2018 року та після цього знову була зареєстрована фізичною особою-підприємцем в Ужгородській районній державній адміністрації - 05.11.2018, а припинила таку діяльність - 22.04.2019. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», позивач була платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки була зареєстрована фізичною особою підприємцем та перебувала на облікув Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з 04.06.1997 по 26.10.2018 та опісля чого була взята на облік ДФС у Закарпатській області з 05.11.2018 по 23.04.2019.

Підсумовуючи вищевикладене, зазначає, що платник перебувала в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець та відповідно - на обліку в податковому органі до 22.04.2019 року, отже була платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та повинна сплатити суму єдиного внеску та не підпадає під категорію звільнених від сплати осіб. Головне управління ДФС у Закарпатській області, виносячи вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1737-50 від 04.03.2019, діяло у межах закону дана вимога є законною та не підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не зявилася, однак 09 жовтня 2019 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного адміністративного позову з підстав зазначених у відзиві на позов та додаткових поясненнях.

Заслухавши представника відповідача, встановивши обставини справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу сторін та мотиви суду, з яких суд дійшов до висновків у справі, констатує наступне.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з 06.06.1997 по 26.10.2018, опісля чого була взята на облік ДФС у Закарпатській області, Управління у м.Ужгороді, як фізична особа- підприємець та відповідно - як платник єдиного соціального внеску, про що свідчать дані податкового обліку та реєстрів, що відображені у єдиній інформаційній системі контролюючого органу, дані до якої переносяться автоматично з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (а.с.74-75,78-80).

У відповідності до інформаційних даних контролюючого органу та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань, Позивачем 22.04.2019 прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності. Станом на 23.04.2019р. стан платника податків - припинено, але не знято з обліку. (а.с.74-75,78-80).

Враховуючи вищенаведене, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування нарахований ОСОБА_1 в сумі 16153,93 грн., в тому числі за 21.07.2014 р. - 334,39 грн., за 2017р. - 8448,0 грн., за 2018р. - 1 кв. - 2457,18 грн., 2 кв. - 2457,18 грн., 3 кв. - 2457,18 грн.

Платником ЄВ сплачено такі суми: 20.12.2018 року - 820,00 грн.; 18.01.2019 року - 919,00 грн., 19.02.2019 року - 919,00 грн. Всього станом на 28.02.2019 року було сплачено 2658,00 грн.

Отже, станом на 28.02.2019р., згідно інтегрованої картки платника (код класифікації доходів бюджету 71040000 (для фіз.осіб - підпр., у т.ч. які обрали спрощ. сист. оподатк. та осіб, які проводять незалежну проф. діяльність)), заборгованість по сплаті єдиного внеску становить 13495,93 грн. (16153,93 грн.- 2658,00грн.), нарахована із дотриманням норм діючого законодавства та підлягає обов`язковій сплаті.

Головне управління ДФС у Закарпатській області сформовано та направлено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1737-50 від 04.03.2019 згідно якої, ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на суму 13 495, 93 грн. станом на 28.02.2019 року (а.с.20). Вказана вимога надіслана належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу платника, вручена 29.03.2019 року.

Позивач звернулася до Управління в місті Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області листом від 01.04.2019 року, в якому просила розглянути ситуацію стосовно своєї заборгованості спираючись на обставини того, що вона закрила підприємницьку діяльність ще в 2013 році в м. Макіївка Донецької області та не здійснювала її з того часу, а також через те, що вона є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованих територій (а.с.23).

У відповідь листом №5453/К/07-16-50-13 від 25.04.2019 ГУ ДФС у Закарпатській області зазначило, що станом на 23.04.2019 року згідно інтегрованої картки платника заборгованість ОСОБА_1 по сплаті єдиного внеску становить 16869, 29 грн., та нарахована із дотриманням норм діючого законодавства та підлягає обов`язковій сплаті.(а.с.24-26).

На підставі наведеного, ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», було подано скаргу до Державної фіскальної служби України.(а.с.28-30)

Рішення ДФС України від 11.06.2019 року в задоволенні скарги позивача було відмовлено з підстав порушення нею строку для подання такої (а.с.31-32).

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Платники ЄВ зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ є ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до зазначеної норми, Позивач була платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки була зареєстрована фізичною особою підприємцем та перебувала на обліку у контролюючому органі з 04.06.1997 по 26.10.2018 та з 05.11.2018 по 23.04.2019.

Для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, ЄВ нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону №2464).

Єдиний внесок для ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.2 частини першої статті 7 Закону №2464).

Отже, з 01 січня 2017р. Законом № 2464 обов`язок визначення бази нарахування єдиного внеску покладено на платників, вказаних у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, як тих, що отримують, так і тих, які не отримують дохід від провадження діяльності.

З 01 січня 2018р. Законом України від 03.10.2017р. №2148-УПІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" до п.2 частини першої ст.7 Закону № 2464 внесено зміни, а саме, для бази нарахування єдиного внеску змінено період (рік на квартал).

Таким чином, з 01 січня 2018р., платники ЄВ, зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов`язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня та 19 січня відповідно) (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-У11 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1669), зокрема, вилучено п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 та, відповідно, скасовано п. 9 прим. 4 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 щодо звільнення від виконання обов`язків, передбачених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, платників ЄВ, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція (далі - АТО).

Законодавством не передбачено, особливих умов щодо виконання зобов`язань платниками ЄВ, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО.

Крім того, судом відхиляються міркування Позивача, що контролюючий орган порушив строк обчислення боргу зі сплати єдиного внеску, адже з 2017 року Позивачеві було нараховано єдиний соціальний внесок, однак строк сплати за 2017 рік настав 09.02.2018, отже і перша вимога про сплату боргу (недоїмки) могла бути сформована податковим органом у 2018 році. Однак у ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_1 перебувала лише з 05.11.2018, та оскільки сума єдиного внеску змінилась у січні 2019, а саме Позивачем було сплачено 919,00 грн., то контролюючий орган сформував вимогу станом на 28.02.2019.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 1 Закону недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 вказаного Закону збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, обов`язковості сплати та відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Відповідно до абзацу 3 ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абзац. 9 ч. 4 цієї статті).

Розділом VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 врегульований порядок стягнення заборгованості з платників.

Відповідно до п. 1 вказаного розділу до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску застосовуються заходи впливу та стягнення.

Згідно п. 2 розділу VI Інструкції у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку та розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначен розділом VII цієї Інструкції.

Згідно з п. 3 розділу VI Інструкції у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або борги зі сплати фінансових санкцій органи доходів і зборів надсилають (вручають) платника вимогу про сплату боргу (недоїмки). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Відповідно до п. 4 вказаного розділу вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Таким чином, підставою для формування вимоги стали відомості з облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а підставою для нарахування єдиного внеску є імперативні норми закону.

Оскільки на Позивача, як на суб`єкта підприємницької діяльності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» покладено обов`язок сплачувати єдиний внесок у розмірі не нижче мінімального, і Позивачем не забезпечено сплату мінімальної суми єдиного внеску у встановлені строки, то Відповідачем правомірно обчислено та на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника сформовано вимогу про необхідність сплати позивачем боргу (недоїмки) від 04.03.2019.

Надіслання відповідачем оскаржуваної вимоги з пропуском триденного строку не порушує прав позивача.

Окрім того, думка щодо оскарження форми вимоги чи інших певних недоліків такої, сформована Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 11.09.2018 по справі №826/11623/16 К/9901/50453/18), де зазначено:

«Посилання позивача на окремі недоліки оформлення оскаржуваної вимоги, колегія суддів не бере до уваги та погоджується з судами апеляційної інстанції, що кремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення, і як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не отримано окремих елементів спірного рішення.

Вказані позивачем недоліки оскаржуваної вимоги не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманнням якого покладено на контролюючий орган. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.»

Аналогічна позиція сформована у Постанові Верховного суду від 3.02.2018 по справі №820/1975/17, у якій сказано, що сам факт затримки контролюючим органом строків направлення податкового рішення не може бути підставою для звільнення платника від обов`язку щодо своєчасної податку. У будь-якому випадку порушення строку направлення рішення жодним чином не впливає на його законність.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи де влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані дія на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції законами України.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 142-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. В позові ОСОБА_1 до Головне управління ДФС у Закарпатській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)№ Ф-1737-50 від 04.03.2019 - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11 листопада 2019 ( з врахуванням перебування судді на лікарняному)