Ухвала суду № 85497547, 11.11.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/11507/19

категорія 112030100

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення майнової шкоди,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- стягнути з Державного бюджету України на мою користь шляхом списання з відповідного рахунку Державної Казначейської служби України 33 993 грн. (тридцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто три гривні) 81 коп. майнової шкоди, завданої законом, що визначений неконституційним.

Суддя перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам ст.ст.160,161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дійшов наступного висновку.

Статтею п`ятою КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Суд звертає увагу позивача, що позовні вимоги не відповідають змісту частини першої статті 5 КАС України та суперечать завданню адміністративного судочинства України.

Крім того, згідно матеріалів адміністративного позову позивач визначає в якості "третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору" - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, при цьому не надавши обґрунтованого клопотання про залучення вказаної особи до участі у справі.

Так, у силу частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Частиною четвертою даної норми визначено, що у заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже, як слідує із зазначених норм, позивач має подати відповідне клопотання/заяву, обґрунтувавши та вказавши підстави для залучення третіх осіб до участі у справі. При цьому вказати їх статус, оскільки треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, за приписами ст. 49 КАС України, можуть вступати у справу як на стороні позивача так і на стороні відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Приписами частин 4, 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Водночас, позивачем, на підтвердження своїх позовних вимог, не надано до суду доказів звернення позивача до Управління Державної казначейської служби України у м.Житомир Житомирської області з приводу відшкодування шкоди, доказів того, чи сам відповідач відмовляється від списання з відповідного рахунку майнової шкоди, завданої законом, що визначений неконституційним.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- уточненням позовних вимог у відповідності до частини першої статті 5 КАС України;

- за необхідності подати клопотання про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, обґрунтувавши та вказавши підстави для її залучення до участі у справі саме в якості третьої особи;

- доказів існування спору між позивачем та відповідачем;

- примірників нової уточненої позовної заяви з додатками відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі.

Суд також звертає увагу позивача, що допущення позивачем нових недоліків позовної заяви, не визначених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та відсутніх на момент первинного звернення із позовом до суду, має бути застережено позивачем при складені та підписанні уточненої позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає..

Суддя О.Г. Попова