Рішення № 85497348, 04.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

04 листопада 2019 року Справа № 160/7445/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

при секретарі судового засідання Рубані А.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Радіновського Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а саме: № 0022231304 від 09.07.2019 року про нарахування штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 95 044, 26 грн., з яких 76 035, 41 грн. сума основного платежу 19 008,85 грн. сума штрафної санкції; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 7 920, 35 грн., з яких 6336,28 грн. сума основного платежу, 1584,07 грн. сума штрафної санкції, -

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а саме: № 0022231304 від 09.07.2019 року про нарахування штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 95 044, 26 грн., з яких 76 035, 41 грн. сума основного платежу 19 008,85 грн. сума штрафної санкції; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 7 920, 35 грн., з яких 6336,28 грн. сума основного платежу, 1584,07 грн. сума штрафної санкції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 р. провадження у справі № 160/7445/19, після залишення ухвалою суду від 05.08.2019 р. даної позовної заяви без руху, було відкрито, та призначено до справу до розгляду у порядку підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Головним управлінням Державної фіскльної служби у Дніпроптеровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти, нарахуваненя та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р., за результатами якого складено акт перевірки від 14.06.2019 р. №32871/04-36-13-04-3076114989.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 14.06.2019 р. №32871/04-36-13-04-3076114989, контролюючим органом були сформовані податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0022231304 від 09.07.2019 року про нарахування штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 95 044, 26 грн., з яких 76 035, 41 грн. сума основного платежу 19 008,85 грн. сума штрафної санкції; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 7 920, 35 грн., з яких 6336,28 грн. сума основного платежу, 1584,07 грн. сума штрафної санкції.

Позивач висновки вищевказаного акта перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і зазначені вище податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0022231304 від 09.07.2019 року про нарахування штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 95 044, 26 грн., з яких 76 035, 41 грн. сума основного платежу 19 008,85 грн. сума штрафної санкції; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 7 920, 35 грн., з яких 6336,28 грн. сума основного платежу, 1584,07 грн. сума штрафної санкції., такими, що підлягають скасуванню.

В судове засідання, призначене на 04.11.2019 р., з`явились всі сторони у справі.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі за викладених у ньому підстав, та з урахуванням пояснень, наданих під час судовго розгляду даної справи.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовної заяви та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відзив від 07.10.2019 р. вх.№56561/19, в якому зазначено наступне.

Під час проведення перевірки, контролюючим органом було використанно такі бази даних, як: ІС „Податковий блок", ЦБД ДРФО Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно.

Представник відповідача зазначає, що відповідно до наявної податкової інформації фізична особа - платник податків ОСОБА_1 (4 кв. 2016 ) отримала дохід, який відповідно до ПК України підлягає включенню до загального

місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річні декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) за 2015 рік.

Відповідно до інформації отриманої від ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ

37825968) від 07.11.2018 р. №07/11-18/7 наданої на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській від 02.11.2018 р. № 66925/04-36-54-50 в період з 01.10.2016 р. по 31.12.2016 р. фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 отримано дохід з ознакою доходу «126» (додаткове благо) у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості.

У поданому відзиві від 07.10.2019 р. вх.№56561/19 повноважним представником відповідача зазначено, що між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» був укладений договір про надання споживчого кредиту від 24.04.2008 року № 11339144000, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов`язувалась повернути кредит, сплатити проценти за користуванням кредиту та вносити свої зобов`язання у повному обсязі у строки передбачені даним договором.

При цьому зазначено, що за договором факторингу, укладеним між AT «УкрСиббанк» в якості клієнта та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» у якості фактора, останньому були відступлені права вимоги по кредитним договорам. Так як кредитна заборгованість була забезпечена заставним майном, товариство отримало права за іпотечними договорами на підставі договорів факторингу та договорів про відступлення прав за іпотечними договорами, укладеними з Акціонерним товариством «УкрСиббанк».

Товариством в якості нового кредитора, самостійно було прийнято рішення про анулювання (прощення) частини кредитної заборгованості, та повідомлено боржника (фізичну особу) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) листом від 06.04.2016 р. вих. №135-21378 щодо прощення частини боргу в сумі 27664,20 (дол. США, що по курсу НБУ складає 731418.54. Дана сума була відображена в уточнюючому розрахунку ф1 - ДФ №1 за 1 квартал 2016 р.

В доповнення до листа ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» надав Повідомлення про анулювання боргу р порядку пп. «д» пп.164.2.17 ст.64 та 161 підрозд.10 розд. XX П.К України) від 06.04.2016 р. №135-21378, в якому зазначено, мовою оригіналу: «Товариство з обмежено відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» ( далі ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ») нагадує, що на підставі Договору щодо надання споживчого кредиту №11339144000 від 24.04.2008 року станом на 06.04.2016 року за Вами, ОСОБА_1 (надалі - Боржник) обліковується кредитна заборгованість у сумі 27664,20 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят чотири, 20) доларів США, що за Курсом НБУ станом на 30.03.2016 року складає 731418,54 9 (сімсот тридцять одна тисяча чотириста вісімнадцять гривень, 54) гривні, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 16003,07 (шістнадцять тисяч три. 07) Доларів США, що за Курсом НБУ станом на 30.03.2016 року складає 423107,92 чотиристдвадцять три тисячі сто сім ,92) гривні; - заборгованість по процентам - 11661,13 (одинадцять тисяч шістсот шістдесяті, один, 13) доларів США, що за Курсом НБУ станом на 30.03.2016 року складає 308310,62 (триста вісім тисяч триста десять, 62) гривні.

Також звертаємо Вашу увагу, що відповідно до пп. 164.2.17 ст. 164.2 ст.164 ПК України анульована сума заборгованості є Вашим доходом, отриманим як додаткове благо, та Вам необхідно самостійно відобразити зазначену суму у річній податковій декларації та відповідно сплатити наступні податки та податкові платежі: податок з доходів фізичних осіб на підставі абз.2 ст. 167.1 Розділу 4 Податкового кодексу України; військовий збір на підставі пп.1.3 п. підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України...» додатково повідомляємо, що відповідно до пп. 165.1.55 ст. 165 Податкового кодекс України з 01.01.2016 року не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором (Банком) за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня 2016 року в розмірі 609,00 гривень.

Згідно з відомостями ЦБД ДРФО у періоді з 01.01.2016 р. по 31.03.2016 р. ОСОБА_1 отримано дохід за ознакою доходу 126 (додаткове благо) в розмірі 731418,54 грн.

Виходячи з вищевикладеного, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» здійснило списання кредитної заборгованості у сумі 731418,54 грн. у 1 кв. 2016 року, шляхом укладання договору про анулювання (прощення) боргу відповідно до підпункту 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Представник відповідача також зазначає, що Західно-Донбаською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу фізичної особи ОСОБА_1 надіслано лист від 27.08.2018 р. № 2406/04-36-13-16 щодо надання пояснень та копій документів за 2016 рік. Лист повернуто за закінченням терміну зберігання.

Водночас представник відповідача зазначає, що відповідно до службової записки, в тексті якої зазначено, що відповідно до баз даних ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік не надала.

Перевіркою дотримання встановленого порядку подання до органів ДФС податкових декларацій (у випадках коли згідно з нормами Кодексу таке подання є обов`язковим) встановлено, що платником податків ОСОБА_1 за період, що перевірявся податкова декларація за 2016 рік Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області не подана.

Перевіркою встановлено, що сума доходу, у вигляді прощеної (анульованої) основної суми кредитної заборгованості, отриманої ОСОБА_1 у результаті укладання договору з ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» у розмірі 731418,54 грн. було включено ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку сум утриманого з них доходу (форма №1-ДФ) за 1 квартал 2016 року за ознакою доходу «126».

Відповідно до відомостей ЦБД ДРФО із сум доходу, отриманого платником податків Курковою ТВ. у розмірі 731418,54 грн., податок з доходів фізичних осіб та військовий збір не нараховувався та до бюджету не сплачувався.

Згідно отриманої податкової інформації платник податків ОСОБА_1 отримала у періоді з 01.01.2016 р. по 31.03.2016 р. дохід у вигляді прощеної (анульованої) основної суми кредитної заборгованості у розмірі 423107,92 грн.

Представник відповідача зазначає, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними згідно з ПК України.

На підставі викладеного вище, та з посиланням на порушені позивачем норми, а саме: п.п. 164.2.17 (д) п. 164.2 ст.164 ПК України, враховуючи п.п. 165.1.55 п.165.1 ст. 165 ПК України, п.167.1 ст. 167 ПК України за наслідками перевірки платника податків ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням у 1 кв. 2016 р. - 422418,92 грн. (423107,92 грн. - 689,0 грн.), як додаткове благо у вигляді основної суми прощеної (анульованої) заборгованості за кредитом, донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік у сумі 76035,4) грн., а саме: 422418,92 x 18% = 76035,41 грн.

Щодо військового збору, повноважний представник відповідача у поданому відзиві від 07.10.2019 р.вх.№56561/19 зокрема зазначає, що відповідно до пп. 164.2.17 «д» п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

На підставі викладеного вище, представник відповідача зазначає, що військовий збір, донарахований за результатами перевірки за 2016 рік становить 6336, 28 грн., а саме: 422418,92 грн. х 1,5% = 6336,28 грн.

Перевіркою дотримання строків сплати (перерахування) суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які підлягають сплаті платником податків самостійно, встановлено, що платником податків ОСОБА_1 за 2016 рік не сплачено суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору з суми доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді основної суми прощеної (анульованої) заборгованості за кредитом.

З урахуванням вищезазначеного, повноважний представник відповідача просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Так, судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Як позивач, так і повноважний представник відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 04.11.2019 р.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.п.191.1.1 ст.191.1 п.191 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України, та наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 05.03.2019 р. №1350-п головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Підгайком Геннадієм Анатолійовичем проведена докуменальна позапланова невиїзна перевірка з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт від 14.06.2019 р. №32871/04-36-13-04/3076114989 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.»

В зазначеному вище акті перевірки від 14.06.2019 р. №32871/04-36-13-04/3076114989, контролюючим органом зроблено висновок про порушення ОСОБА_1 : п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (зі змінами і доповненнями) а саме: неподання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2016 рік; п.п.164.2.10 п.164.2 ст.164, п.п.174.2.2 п.174.2, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 та з урахуванням п.167.2 ст.167 ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) у зв`язку з отриманням доходу, у вигляді додаткового блага у вигляді основної суми податку, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 76035,41 грн.; п.п1.2, п.п.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями) у зв`язку з отриманням доходу, у вигляді додаткового блага у вигляді основної суми податку, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 6336,28 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 14.06.2019 р. №32871/04-36-13-04/ 3076114989 , контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0022231304 від 09.07.2019 року про нарахування штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.; №0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 95 044, 26 грн., з яких 76 035, 41 грн. сума основного платежу 19 008,85 грн. сума штрафної санкції; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 7 920, 35 грн., з яких 6336,28 грн. сума основного платежу, 1584,07 грн. сума штрафної санкції.

Судом встановлено, що під час перевірки, контролюючим органом було використано наступні документи, а саме: відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків; лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.08.2018 р. № 2406/04-36-13-16 на адресу гр. ОСОБА_1 щодо надання пояснень та копій документів; лист ГУ ДФС у Дніпроптеровській області від 02.11.2018 р. №66925/04-36-54-50 до ТОВ «КЕЙ КОЛЕКТ»; лист ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» від 07.11.2018 р. №07/11-18/7; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо фіичної особи ОСОБА_1 ; відомості адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС УДМС України у Дніпроптеровській області від 31.08.2018 р.; службова записка відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпроптеровській області.

В матеріалах справи міститься лист від 07.11.2018 р. вих.№07/11-18/7 «Про надання інформації» Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», адресований заступнику начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в тексті якого зазначено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», стосовно запиту контролюючого органу від 02.11.2018 р. №6625/04-36-54-50 щодо надання інформації та копій документів стосовно відображених у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. стосовно фізичної особи: ОСОБА_1 (РНОКППНОМЕР_1) зазначає наступне.

ТОВ «Кей-Колект» с факторинговою компанією, що зареєстрована як фінансова установа Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювиння у сфері ринків фінансових послуг №732 від 08.12.2011 р., (реєстраційний номер 13102668).

За договорами факторингу, укладеним між AT «УкрСиббанк» в якості клієнта та ТОВ «Кей-Колект» у якості фактора, останньому були відступлені права вимоги по кредитним договорам.

Так як кредитна заборгованість була забезпечена заставним майном, Товариство отримало права за іпотечними договорами на підставі договорів факторингу та договорів про відступлення прав за іпотечними договорами, укладеними з Акціонерним товариством «УкрСиббанк».

Щодо відображених у 2016 р. сум нарахованих та виплачених доходів без утримання податку нa доходи фізичних осіб за ознакою доходу «126» -дохід у вигляді додаткового блага по фізичній особі.

ТОВ Кей-Колект» додатково надає підтверджуючу інформацію щодо відображених у 2016 р. сум нарахованих та виплачених доходів без утримання податку на доходи фізичних осіб за ознакою доходу «126» - дохід у вигляді додаткового блага щодо фізичної особи: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): Товариством в якості нового кредитора, самостійно було прийнято рішення про анулювання (прощення) частини кредитної заборгованості, та повідомлено боржника (фізичну особу) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) листом від 06.04.2016 р. вих.№135-21378 щодо прощення частини боргу в сумі 27 664,20 дол.США, що по курсу складає 731 418,54 грн. Дана сума була відображена в уточнюючому розрахунку ф1-ДФ №1 за квартал 2016 р.

З метою виконання вимог пп «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК Українию, ТОВ Кей-Колект», як кредитор, повідомило платника податку - боржника під підпис особисто або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо, та попередило про необхідність самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

ТОВ «Кей-Колект» включив суму анульованого (прощеного) боргу вищевказаних фізичних осіб до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) з врахуванням Уточнюючого розрахунку, за підсумками звітного періоду-1 кварталу 2016 р, у якому такий борг було анульовано.

В матеріалах справи також міститься повідомллення про анулювання боргу від 06.04.2016 р. вх.№135-21378, в тексті якого зазначено, що ТОВ «Кей-Колект» нагадує, що на підставі договору про надання споживчого кредиту №11339144000 від 24.04.2008 р. станом на 06.04.2016 р. за ОСОБА_1 обліковується кредитна заборгованість у сумі 2 664,20 грн. (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят чотири, 20) дол. США, що за курсом НБУ станом на 30.03.2016 р. складає 731 418,54 (сімсот тридцять одна тисяча чотириста вісімнадцять, 54) грн., з яких: заборгованість пол основій сумі кредиту - 16 003,07 (шістнадцять тисяч три,07) дол.США, що за курсом НБУ станом на 30.03.2016 р. складає 423 107,92 (чотириста двадцять три тисячі сто сім, 921 гривні; заборгованість по процентам - 11 661,13 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят один, 13) дол. США, що за Курсом НБУ станом на 30.06.2016 р. складає 308 310,62 грн. (триста вісім тисяч триста десять, 62 грн).

При цьому зазначено, що відповідно до пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, анулбована сума заборгованості є доходом ОСОБА_1 , отриманим як додаткове благо, та останній ннеобхідно самостійно відобразити зазначену суму у річній податковій декларації та відповідно сплатити наступні податки та податкові платежі: податок на доходи фізичних осіб на підставі абз.2 ст.167.1 Роздулу 4 ПК України; військолвий збір на підставі пп.1.3 п.16 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України.

Зазначене вище повідомлення про анулювання боргу від 06.04.2016 р. вих.№135-21378 було вручено позивачу - ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Статтею 1 Протоколу першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997р. встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до підпунктів 4.1.4, 4.1.9 пункту 4.1 ст.4 ПК України податкове законодавства України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів ч різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Відповідно до п. «а» п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пункт 37.3 статті 37 Податкового кодексу України визначає, що підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п.54.3.1 - п.п. 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до ст.83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пп. 164.2.17 (д) п.164.2 ст. 164 ПК України, дохід отриманий платником податків як додаткове благо (крім видадків, передбачений ст.165 ПК Укопїни у вигляді) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

За кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов`язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов`язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов`язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов`язання.

Суми розстрочених податкових зобов`язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов`язання.

Відповідно до п.п. 165.1.55 п.165.1 ст.165 ПК України, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п.176.1 ст.176 ПК України, платники податку зобов`язані: а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку;

в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов`язані пред`являти документи і відомості, пов`язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку;

г) подавати особам, які згідно з цим Кодексом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження права платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;

ґ) у порядку, визначеному законом, допускати посадових (службових) осіб контролюючого органу на територію або до приміщень, що використовуються платником податку для отримання доходів від провадження господарської діяльності;

д) здійснювати заходи, передбачені цим Кодексом, у разі зміни підстав для отримання податкової соціальної пільги;

е) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

З 03.08.2014 року набрав чинності ЗУ «Про знесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 №1621-VII, яким на період до 01.01.2015 р. запроваджено військовий збір.

Відповідно до п.п.1.1 п.161 підрозділу 10 Розділу XX Кодексу №2755 з урахуванням змін, внесених ЗУ «Про знесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», платниками військового збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 Кодексу, а саме: фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні податковий агент. Об`єктом оподаткування збором є загальний місячний (річний оподатковуваний дохід, зокрема, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеног (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурок банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якшо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (пп.1.2 п.161 підрозділу 10 Розділу XX Кодексу №2755).

ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015 р., до Кодексу №2755 внесено зміни в частині оподаткування військовим збором. Так, відповідно до пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу №2755 оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 ст. 162 Кодексу №2755, а саме: фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні так іноземні доходи; фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження Україні, а також податкові агенти (п.п.1.1 п.161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу №2755).

Відповідно до п.п.1.2 п.16 підрозділу 10 розділу XX ПК України, об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПК України, зокрема: для резидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування та іноземн доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України; для нерезидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленній позовній заяві та відзиві до нього, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Контролюючий орган, приймаючи оскаржуванні податкові повідомлення-рішення, а саме: №0022231304 від 09.07.2019 року про нарахування штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.; №0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 95 044, 26 грн., з яких 76 035, 41 грн. сума основного платежу 19 008,85 грн. сума штрафної санкції; №0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 7 920, 35 грн., з яких 6336,28 грн. сума основного платежу, 1584,07 грн. сума штрафної санкції останній діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з підстав наведених нище.

Як встановлено судом, та підтверджено матеріалами справи фізична-особа платник податків ОСОБА_1 дійсно отримала дохід, який згідно з нормами ПК України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником подтків в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) за 2015 рік.

Фізична-особа платник податків ОСОБА_1 отримала дохід з ознакою доходу «126» (додаткове благо) у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості.

Так, між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» був укладений договір про надання споживчого кредиту від 24.04.2008 року № 11339144000, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов' язувалась повернути кредит, сплатити проценти за користуванням кредитм та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

За договорами факторингу, укладеним між АТ «УкрСиббанк» в якості клієнта та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» у якості фактора, останньому були відступлені права вимоги по кредитним договорам. Так як кредитна заборгованість була забезпечена заставним майном. Товариство отримало права за іпотечними договорами на підставі договорів факторингу та договорів про відступлення прав за іпотечними договорами, укладеними з Акціонерним товариством «УкрСиббанк».

Товариством в якості нового кредитора, самостійно було прийнято рішення про анулювання (прощення) частини кредитної заборгованості, та повідомлено боржника (фізичну особу) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) листом від 06.04.2016 р. вих. №135-21378 щодо прощеня частини боргу в сумі 27664,20 (доларів США, що по курсу НБУ складає 731418,54 грн. Дана сума була відображена в уточнюючому розрахунку ф1- ДФ №1 за 1 квартал 2016р.

Повідомленням про анулювання боргу (в порядку пп. «д» пп. 164.2.17 ст.164 та 161 підрозд.10 розд. XX ПК України від 06.04.2016 р. №135-21378, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» позивача було повідомлено, що на підставі договору про надання споживчого кредиту №11339144000 від 24.04.2008 р. станом на 06.04.2016 р. за ОСОБА_1 обліковується кредитна заборгованість у сумі 27664,20 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят чотири, 20) дол. США, що за курсом НБУ станом на 30.03.2016 року складає 731418,54 9 (сімсот тридцять одна тисяча чотириста вісімнадцять гривень,54) грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 16003,07 (шістнадцять тисяч три, 07) дол. США, що за курсом НБУ станом на 30.03.2016 р. складає 423107,92( чотиристдвадцять три тисячі сто сім ,92) грн.; заборгованість по процентам - 11661,13 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят один, 13) дол. США, що за курсом НБУ станом на 30.03.2016 р. складає 308310,62 (триста вісім тисяч триста десят, 62) грн.

Суд зазначає, що доводи позивача стосовно того, що проценти за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, а також пеня не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, і остання не повинна була була включити до податкової декларації за 2016 р. залишок основного боргу в розмірі 16003,07 дол. США, що в гривневому еквівалінті становило 423107,92 грн. станом на 30.03.2016 р., спростовуються наступним.

Відповідно до ст.167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п.п.1.3 п.161 підроздіду10 Розділу ХХ ПК України, ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Суд зазначає, що про необхідність сплати до Державного бюджету України податку на доходи фізичних осіб та податку з військового збору позивача - ОСОБА_1 було повідомлено повідомленням про анулювання боргу від 06.04.2016 р. вих.№135-21378, із зазначеням про те, що розмір та порядок внесення таких податків і податкових платежжів остання може отримати, особисто звернувшись безпосередньо до Державної фіскальної служби України.

Відомості про вручення зазначеного вище повідомленням про анулювання боргу від 06.04.2016 р. вих.№135-21378 ОСОБА_1 міститься в матеріалах справи.

Під час судового розгляду справи, та надання позивачем відповідних пояснень стосовно даного предмету спору у справі № 160/7445/19 остання зазначила, що у зв`язку з юридичною необізнаністю, та враховуючи факт анулювання боргу, визначеного повідомленням про анулювання боргу від 06.04.2016 р. вих.№135-21378 направленого ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на адресу ОСОБА_1 , на думку останньої, сплата будь-яких податків та зборів, визначених за ПК України, за останньою непередбачено.

Суд зазначає, що факт юридичної необізнаності позивача - ОСОБА_1 про сплату обов`язкових податків і зборів до бюджету не звільняє останню від сплати нарахованих контролюючим органом сум, визначених за податковими повідомленнями-рішеннями, а саме: № 0022231304 від 09.07.2019 року про нарахування штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 95 044, 26 грн., з яких 76 035, 41 грн. сума основного платежу 19 008,85 грн. сума штрафної санкції; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 7 920, 35 грн., з яких 6336,28 грн. сума основного платежу, 1584,07 грн. сума штрафної санкції.

При цьому, під час судового розгляду справи позивач - ОСОБА_1 фактично визнала нараховані суми за податковими повідомленнями-рішеннями, а саме: № 0022231304 від 09.07.2019 року про нарахування штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 95 044, 26 грн., з яких 76 035, 41 грн. сума основного платежу 19 008,85 грн. сума штрафної санкції; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 7 920, 35 грн., з яких 6336,28 грн. сума основного платежу, 1584,07 грн. сума штрафної санкції, зазначивши про неможливість сплати останньою заборгованості у наведеній вище сумі одномоментно.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 23.08.2019 р. у справі №К/9901/31862/18, в якій зазначається, основна сума боргу (кредиту) платника податку прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

Кредитор має належним чином повідомити платника податку - боржника про анулювання (прощеного) боргу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, шляхом укладення відповідного договору, шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто) та включити суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.

Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку, в тому числі і військового збору.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Анульована у 2015 році основна сума кредитної заборгованості позивача за кредитним договором є доходом, який отриманий платником податку як додаткове благо, а відповідно такий дохід підлягає включенню до річного оподаткованого доходу, є обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання позивача на пункт 8 підрозділ 1 розділу XX Податкового кодексу України, оскільки зазначена норма стосується регулювання правовідносин, які складаються щодо прощення (анулювання) кредитором суми боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті відносно якого відбулась зміна валюти зобов`язання з іноземної у гривню. Проте судами не було встановлено, а матеріали справи не містять будь - яких доказів зміни умов договору про надання відновлювальної кредитної лінії №935/6-006 від 11.01.2007 щодо валюти зобов`язання, а відтак пункт 8 підрозділ 1 розділу XX Податкового кодексу України не може бути застосовано до спірних правовідносин.

Таким чином, сума прощеної позивачу основної заборгованості за кредитом у розмірі 967 378,18 грн є доходом платника податку в повному обсязі та підлягає оподаткуванню як податком на доходи фізичних осіб так і військовим збором.

Крім того, правова позиція Верховного Суду викладена, в постанові Верховного Суду від 01.10.2019 р. у справі №919/2619/14-а (адміністративне провадження №К/9901/5798/18) полягає в наступному.

Аналіз наведених норм законів дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Відсутність в підпункті "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) точності щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (процентного) кредитором за його самосійним рішенням, була усунута шляхом внесення змін Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015.

Згідно з підпунктом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2015) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Таким чином, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що до положень ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що передумовами для винесення відповідачем оскаржуваним податкових повідомлень-рішень, стали наступні обставини: наявність додаткового блага в сумі 731418,54 грн. у позивача, яке відповідає визначенню, наведеному в пп.164.2.17 (д) п.164.2 ст.164 ПК України, а також відсутність з боку позивача як факту декларування наведеного вище додаткового блага у зазначеній сумі, так і відсутність сплати позивачем до бюджету всіх сум податків і зборів відповідно до норм ПК України, наведених вище, внаслідок отримання такого додаткового блага ОСОБА_1 .

При цьому, зазначені обставини знайшли своє підтвердження як в письмових доказах, наведених вище та долучених до матеріалів справи, так і в поясненнях позивача, наданих безпосередньо в судовому засіданні.

Системний аналіз наведених вище норм чинного податкового законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про відсутність з боку позивача обґрунтування належними доказами в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України незаконного та необґрунтованого характеру оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, а саме: № 0022231304 від 09.07.2019 року про нарахування штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 95 044, 26 грн., з яких 76 035, 41 грн. сума основного платежу 19 008,85 грн. сума штрафної санкції; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 7 920, 35 грн., з яких 6336,28 грн. сума основного платежу, 1584,07 грн. сума штрафної санкції.

А відтак, викладене вище має наслідком наступне. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0022231304 від 09.07.2019 року про нарахування штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 95 044, 26 грн., з яких 76 035, 41 грн. сума основного платежу 19 008,85 грн. сума штрафної санкції; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 7 920, 35 грн., з яких 6336,28 грн. сума основного платежу, 1584,07 грн. сума штрафної санкції, є прийнятими відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; своєчасно, що виключає як протиправний характер оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, так і наявність у суду правових підстав для задоволення позовних вимог в межах правового поля в спосіб захисту права, обраний позивачем.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 30.08.2019 р. №22455094 за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1 031,35 грн. (одна тисяча тридцять одна грн. 35 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а саме: № 0022231304 від 09.07.2019 року про нарахування штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 95 044, 26 грн., з яких 76 035, 41 грн. сума основного платежу 19 008,85 грн. сума штрафної санкції; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 7 920, 35 грн., з яких 6336,28 грн. сума основного платежу, 1584,07 грн. сума штрафної санкції, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 1 031,35 грн. (одна тисяча тридцять одна грн. 35 коп.).

Керуючись ст.ст.242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а саме: № 0022231304 від 09.07.2019 року про нарахування штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 95 044, 26 грн., з яких 76 035, 41 грн. сума основного платежу 19 008,85 грн. сума штрафної санкції; № 0022231304 від 09.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 7 920, 35 грн., з яких 6336,28 грн. сума основного платежу, 1584,07 грн. сума штрафної санкції, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 08 листопада 2019 року.

Суддя Є.О. Жукова