Ухвала суду № 85496758, 07.11.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.11.2019 р. Справа № 914/1178/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОБУД СТАНДАРТ» (юридична адреса: 80316, Львівська область, Жовківський район, м.Рава-Руська, вул. Коновальця, 14/31; 79035, м.Львів, вул.Зелена, 253; ідент.код 33361762)

до Відповідача: Львівської міської ради (79006, м.Львів, площа Ринок, 1; ідент.код 04055896), -

Третя особа-1 (на стороні Відповідача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ),

Третя особа-2 (на стороні Відповідача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» (79035, м.Львів, вул.Зелена, 253; ідент.код 03059117), -

про визнання незаконною та скасування Ухвали Львівської міської ради №4386 від 29.11.2018.

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мазуркевич М.Р.

Представники:

Позивача : Фостяк О.Я. - Ордер ЛВ №006833 від 30.07.2019;

Відповідача: не з`явився;

Третьої особи-1: Курилич А.Я. - Ордер ЛВ №137307 від 01.03.2019;

Третьої особи-2: не з`явився.

Процесуальні дії вчинено судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОБУД СТАНДАРТ» подано Позовну заяву з вимогами про: визнання незаконною та скасування Ухвали Львівської міської ради №4386 від 29.11.2018 «Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 » (Відповідач: Львівська міська рада).

Також, Позивачем, на вимогу суду, надано Заяву, у якій викладено додаткові пояснення стосовно обставин спору.

Судом, Ухвалами від 15.07.2019 та 27.09.2019, залучено до участі у справі двох Третіх осіб.

Відповідачем подано Відзив, у якому викладено обґрунтування безпідставності позовних вимог.

Третьою особою-1 надано Пояснення стосовно обставин спору з обґрунтуванням безпідставності вимог Позивача.

Також, Третьою особою-1 подано:

-Заяву про визнання зловживанням Позивачем процесуальними правами;

-Клопотання про витребування доказів у Позивача;

-Клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів;

-Заяву про закриття провадження у справі.

Третьою особою-2 подано Пояснення з обгрунтуванням безпідставності позовних вимог.

Представник Третьої особи-1 надав пояснення стосовно обставин, викладених у вказаних Заявах і Клопотаннях (Третьої особи-1).

Представник Позивача надав обґрунтування безпідставності Заяв Третьої особи-1 та Клопотання про витребування доказів.

Оскільки із Клопотанням про приєднання доказів Третьою особою-1 надано документи та фотосвітлини, які стосуються обставин спору, наявні підстави для задоволення вказаного Клопотання.

Клопотання Третьої особи-1 про витребування доказів не відповідає вимогам ч.2 ст.81 ГПК України, тому, - наявні підстави для відмови у його задоволенні.

Підставами Заяви Третьої особи-1 про визнання зловживанням Позивачем процесуальними правами, зокрема, зазначено:

-позов є завідомо безпідставним, Позивач не надає жодних доказів на підтвердження порушення його прав чи інтересів, а також - на підтвердження існування предмету спору: земельної ділянки, на яку Позивач заявляє права;

-Позивач при поданні позову завідомо маніпулює учасниками справи та підставами позову для зміни підсудності;

-Позивач умисно не повідомляє суд про осіб, які мають бути залучені до участі у справі;

-у позовній заяві підставою позову вказано існування земельної ділянки, на яку Позивач має права, проте жодних матеріалів, які б показували, де знаходиться ця ділянка, її конфігурацію, зв`язок з належною Позивачу будівлею, накладки з земельною ділянкою, на яку надано дозвіл на виготовлення технічної документації ОСОБА_1 , - не надається;

-очевидно, у Позивача наявний план земельної ділянки, на яку він просив отримати дозвіл на виготовлення технічної документації;

-Позивачем подано, як доказ прав на земельну ділянку, Договір №30 П/Т від 03.07.2018 та Паспорт на облаштування майданчика для паркування;

-вказані докази - неспівставні, оскільки у Договорі вказано площу 103,5 м.кв, а у Паспорті - 360 м.кв;

-згідно з п.1.2. Договору, земельна ділянка надається у користування згідно з Планом майданчика для паркування (який додається до Договору), тому такий План теж має бути у розпорядженні Позивача;

-з підстав, викладених у позовній заяві, вбачається спір про права на земельну ділянку між Позивачем та ОСОБА_1 , проте, Позивачем не вказано відповідачем ОСОБА_1 , що впливає на підсудність справи та обмежує процесуальні права останнього;

-за відсутності приватномайнового спору Позивача з ОСОБА_1 , дана справа підсудна адміністративному суду;

-при поданні позову ТзОВ «Термобуд стандарт» не заявило клопотань про залучення третіх осіб: ОСОБА_1 та ТзОВ «Будівельно-монтажне підприємство побуту»;

-як видно з доказів, наданих самим Позивачем, ОСОБА_1 отримував нотаріально посвідчену згоду від ТзОВ «Будівельно-монтажне підприємство побуту» на вилучення в останнього земельної ділянки, тому в останнього існують певні права на земельну ділянку і рішення у справі може впливати на ці права.

Оскільки наявність у Позивача умислу на вчинення зазначених у Заяві діянь - не підтверджено, а інші обставини (викладені Третьою особою-1) входять у предмет доказування у справі і, відповідно, - підлягають встановленню у ході розгляду спору по суті, підстави для визнання зловживанням Позивачем процесуальними правами (передбачені нормами ст.43 ГПК України) - відсутні.

Третьою особою-1 підставами Заяви про закриття провадження у справі, зокрема, зазначено:

-Позивач не вказує, які саме його законні права та інтереси порушені оскаржуваним рішенням, в чому конкретно полягає це порушення, якими доказами підтверджується факт порушення його законних прав та інтересів, наявність у провадженні приватно - господарського спору (основного спору) щодо захисту законних прав та інтересів Позивача у сфері господарських правовідносин;

-враховуючи позовну заяву і обставини, з приводу яких виник спір, відсутність предмету спору, спір непідсудний господарському суду, а підсудний виключно адміністративному суду та його розгляду в порядку адміністративного судочинства;

-частиною 1 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;»;

-згідно з ч. З ст. 19 КАС України, Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду;

-отже, відповідно до положень ст. 19 КАС України, визначальними умовами для встановлення публічно-правового характеру спору, його предметної юрисдикції і підсудності є такі обставини:

спір повинен бути між фізичною чи юридичною особою із суб`єктом владних повноважень;

предметом спору має бути оскарження рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

заявлені в адміністративному позові вимоги не можуть бути похідними від вимог у приватноправовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду;

коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (ст.19 ЦПК України, ст. 20 ГПК України, тощо);

-відповідно до положень ст. 19 ЦПК України, предметом розгляду судів загальної юрисдикції можуть бути спори, які за своїм змістом хоч і мають публічно-правовий характер (реєстрація майна та майнових прав, інші реєстраційні дії), але є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав (основний спір) і такий спір вже перебуває на розгляді в місцевому загальному суді з такими вимогами, а враховуючи суб`єктний склад учасників спору цей спір ні за яких обставин не може буди віднесений до юрисдикції загальних судів і розглядатися в порядку цивільного судочинства;

-завданням господарського судочинства (відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, Держави;

-частиною 1 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права (п.6);

справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, неприйнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій (п.10);

вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір переданий на розгляд господарського суду з такими вимогами (п.13);

-аналогічно, як і ст. 19 ЦПК України, так і ст. 20 ГПК України встановлено, що предметом розгляду господарських судів можуть бути спори, які за своїм змістом хоч і мають публічно-правовий характер (реєстрація або облік прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, реєстрація майна та майнових прав, інших реєстраційні дії, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права)), але є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав (основний спір) і такий спір вже перебуває на розгляді в господарському суді з такими вимогами;

-п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що до питань місцевого значення належить регулювання міськими радами земельних відносин;

-відповідно до пунктів «а» - «г» статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад належать розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності;

-отже, органи місцевого самоврядування у вказаних правових відносинах є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції (нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу);

-такий правовий висновок міститься у Рішенні Конституційного Суду України №10-рп/2010 від 01.04. 2010 (у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, п. 1ч. 1 ст. 17 КАС України), у якому визначено, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень щодо оскаржень його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів;

-аналогічних правових позицій, незважаючи на окремі відхилення, як правило, в основному дотримується у своїй практиці і Верховний суд України, зокрема, у Постановах від 24.05.2017 у справі №6-843цс17, від 16.05.2018 у справі №37/2535/2017, від 20.06.2018 у справі №165/403/16-а, від 06.06.2018 у справі №921/16/14-г/15, від 20.06.2018 у справі №821/592/16;

-Велика Палата Верховного Суду України зробила такі правові висновки: якщо позивач не порушує питання щодо визнання права власності (користування) на земельну ділянку, то спору про право немає і оскарження рішень суб`єктів владних повноважень підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, зокрема, у справах № 910/20323/17, № 346/2888/16-а та № 371/957/16-а, у яких чітко визначено, що адміністративні суди зобов`язані розглядати спори, що виникли внаслідок протиправних дій (рішень або бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, а позивач, при цьому, не має (не набув) права на земельну ділянку й не порушує питання про визнання такого права.

Оскільки окремі обставини спору, які зазначені Третьою особою-1 як підстави для закриття провадження у справі, необхідно встановлювати при розгляді спору по суті, наявні підстави для відкладення розгляду по суті Заяви про закриття провадження.

У ході пояснень Представників Позивача та Третьої особи-1 з`ясовано наявність факту розгляду судами інших справ:

-Господарським судом Львівської області - справи №914/1049/19 стосовно визнання протиправним та скасування Рішення Узгоджувальної комісії Львівської міської ради для вирішення земельних спорів;

-Львівським окружним адміністративним судом - справи №1340/5450/18 стосовно визнання протиправною та нечинною Ухвали Львівської міської ради №3707 від 12.07.2018 у частині доповнення Переліку спеціальних земельних ділянок, визначених для забезпечення паркування транспортних засобів… земельними ділянками (на три та дев`ять транспортних засобів), розташованих у місті Львові, вулиця Зелена, 253.

У справі №914/1049/19 Господарським судом вирішуватиметься спір, що стосується земельних ділянок, відносно яких існує імовірність, що вони входять у склад земельної ділянки, яка охоплена Ухвалою Львівської міської ради, що оскаржена у даній справі №914/1178/19.

Отже, згідно з нормою п.5 ч.1 ст.227 ГПК, наявні підстави для зупинення провадження у даній справі №914/1178/19 до часу набрання законної сили судовим рішенням у справі №914/1049/19, - у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду даної справи до часу вирішення вказаної справи, у якій встановлюватимуться обставини (щодо земельних ділянок), які входять у предмет доказування у даній справі №914/1178/19.

Крім цього, Позивачем підставою позову, зокрема, зазначено наявність Договору №30П/Т від 03.08.2018 щодо використання земельної ділянки для забезпечення паркування транспортних засобів (9 паркомісць), яку було внесено до відповідного Переліку оскарженою (в Адміністративному суді) Ухвалою Львівської міської ради №3707 від 12.07.2018. Оскільки вказана Ухвала зумовила укладення Договору, тому, наявні підстави, передбачені нормою п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, для зупинення провадження у справі до часу набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №1340/5450/18, - у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду даної справи №914/1178/19 до вирішення вказаної адміністративної справи, у якій встановлюватимуться обставини, що матимуть значення для вирішення спору у даній справі.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 43, 80, 81, 169, 170, 227 (п.5 ч.1), 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, - суд

Ухвалив:

1. Задоволити Клопотання Третьої особи-1 від 26.09.2019 про приєднання доказів (поданих із Клопотанням).

2. Відмовити у задоволенні Заяви Третьої особи-1 про визнання зловживанням Позивачем процесуальними правами.

3. Відмовити у задоволенні Клопотання Третьої особи-1 про витребування у Позивача доказів.

4. Відкласти розгляд по суті Заяви Третьої особи-1 про закриття провадження у справі.

5. Зупинити провадження у даній справі №914/1178/19 до часу набрання законної сили судовими рішеннями у справах: №914/1049/19, що розглядається на даний час Господарським судом Львівської області, та №1340/5450/18, що розглядається на даний час Львівським окружним адміністративним судом.

6. Повідомити Учасників процесу, що інформація стосовно справи розміщується в мережі Інтернет за веб-адресою http://lv.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена відповідно до норм статей 254-257 ГПК України (у 10-денний строк , - шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду).

Суддя Стороженко О.Ф.