Рішення № 85495840, 24.10.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/741/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державної екологічної інспекції Карпатського округу, вул.Сахарова, буд.23а, м.Івано-Франківськ,76014

до відповідача: Державного підприємства "Кутське лісове господарство" вул. Січових Стрільців, буд.1,смт. Яблунів, Косівський район, Івано-Франківська область,78630

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Національний природний парк "Гуцульщина", 78600, вул.Дружба,84, м.Косів, Івано-Франківської області.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Пістинська сільська рада (вул. Українська, с. Пістинь, Косівський район, Івано-Франківська обл., 78633, ідентифікаційний код 04354367)

про зобов"язання анулювати лісорубний квиток з вилученням

за участю:

Від позивача Державна екологічна інспекція Карпатського округу Голубчак Н.В., (довіреність № 06-09/519 від 18.06.19) - начальник відділу правового забезчечення

Від відповідача: Ониськів А.П, (наказ № 422-к від 02.11.17) - керівник, Пліхтяк П.П. -довіреність № 01-3/260 від 15.08.2019- лісничий Косівського лісництва ДП "Кутське лісове господарство"

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Національний природний парк "Гуцульщина"- Рогалевич А.Б. ( договір № 5/19 від 27.05.19) - адвокат, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю ІФ № 001194 від 14.06.2017, ордер серія ІФ 048269; Стефурак Ю.П. , (паспорт серія НОМЕР_3 - від 26.04.2000 )- директор, наказ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Пістинська сільська рада: Бейсюк Т.В. - сільський голова ( посвідчення №19);

Пліхтяк П.П. депутат сільської ради ( доручення б/н від 23.04.2019р) .

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася із позовом до Державного підприємства "Кутське лісове господарство" вул. Січових Стрільців, буд.1, смт. Яблунів, Косівський район, Івано-Франківська область про анулювання лісорубного квитка від 20.03.2019 №14 серія ІФ ЛРК №006739 - виданого на заготівлю деревини в порядку рубок формування та оздоровлення лісів з вилученням .

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2019 постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 17.09.2019 та витребувано у Державного підприємства "Кутське лісове господарство" додаткові докази. У судовому засіданні 11.10.2019 суд постановив закрити підготовче засідання та перейшов до розгляду справи по суті.

Позивач у судовому засіданні заявлений позов підтримує, вказує, що, здійснивши позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території НПП "Гуцульщина", виявив факт незаконної видачі лісорубного квитка від 20.03.2019 №14 серія ІФ ЛРК № 006739 - виданого на заготівлю деревини в порядку рубок формування та оздоровлення лісів ДП "Кутське лісове господарство", який не є належним лісокористувачем.

Позивач вказує, що відповідно до Положення про НПП "Гуцульщина" (в редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.05.2017 №193) НПП "Гуцульщина", що створений відповідно до Указу Президента України від 14.05.2002 №456, є об`єктом природоохоронного фонду загальнодержавного значення та розташований на території Косівського району Івано-Франківської області, загальна площа парку становить 32 271 гектари, у тому числі 7606 гектари, що мають бути надані парку в постійне користування, та 24665 гектарів, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

Позивач зазначає, що саме НПП "Гуцульщина" є належним лісокористувачем на спірних кварталах та виділах,на які ДП "Кутське лісове господарство" видано лісорубний квиток від 20.03.2019 №14 серія ІФ ЛРК № 006739 - на заготівлю деревини в порядку рубок формування та оздоровлення лісів, посилаючись на п.5 розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України, в якому визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

10.09.2019 відповідач направив суду відзив на позов ( вх. 15364/19 від 10.09.2019)у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, так як, лісорубний квиток від 20.03.2019 №14 серія ІФ ЛРК №006739, виданий ДП "Кутське лісове господарство" на заготівлю деревини в порядку рубок формування та оздоровлення лісів виданий на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2019 у справі № 909/741/18 за позовом Пістинської сільської ради до відповідача Державного підприємства "Кутське лісове господарство" про зобов`язання відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача, та вказує на те, що землекористувачем спірної земельної ділянки є Державне підприємство "Кутське лісове господарство", а власником є Пістинська сільська рада.

Представник ІІІ особи, який не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний природний парк "Гуцульщина" позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі та подав суду клопотання від 10.10.2019 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Відповідно до ч.1 та 3 ст.80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 17.07.2019 за клопотання позивача, залучено НПП "Гуцульщина" у якості ІІІ особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та встановлено строк для подання відзиву (пояснень).

За приписами ст. 207 ГПК України під час розгляду справи по суті в учасників справи з`ясовується, чи мають вони заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Частиною 8 статті 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Відповідно ч. ч. 1, 2 та 3 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Згідно з 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Враховуючи вищенаведені положення процесуального законодавства, суд зазначає, що представник ІІI особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, НПП "Гуцульщина", не був позбавлений можливості у порядку ч.4 ст.80 ГПК України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк конкретних доказів, об`єктивних причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк, докази, які підтверджують, що відповідач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів у відповідних клопотаннях.

До суду таких повідомлень, заяв чи клопотань не надходило.

Таким чином, суд зазначає, що оскільки ІІI особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, НПП "Гуцульщина", у строк встановлений законом не повідомила суд про неможливість подання у встановлений законом строк з об`єктивних причин доказів, долучених до клопотань від 21.10.2019, а відтак і не довів поважності причин пропуску встановленого строку, правові підстави для задоволення поданих НПП "Гуцульщина" клопотань про приєднання до матеріалів справи доказів відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

На виконання вимог Закону України "Про охорону навколишнього середовища ", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та вищеназваного Наказу, начальником Державної екологічної інспекції Карпатського округу видано направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), щодо додержання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 11.04.2019 року №9, згідно якого, здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Державного підприємства «Кутське лісове господарство» щодо розгляду звернення жителя с. Пістинь ОСОБА_10

В ході здійснення даного позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією Карпатського округу було виявлено порушення ст.ст 19,67,69 Лісового кодексу України,ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища ",ст.ст. 9-1,14,21 Закону України "Про природно - заповідний фонд України" та Інструкції про порядок установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів ПЗФ загальнодержавного значення, затвердженої наказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 24.01.2008 року №27 про що було складено Акт №1 від 19.04.2019.

Порушення встановлені в Акті №1 від 19.04.2019 Державної екологічної інспекції Карпатського округу полягали в тому що, ДП «Кутське лісове господарство» було виписано та видано спеціальний дозвіл - лісорубний квиток від 20.03.2019 року № 14 (серія ІФ ЛРК 006739) на заготівлю деревини в порядку рубок формування та оздоровлення лісів (санітарно - вибіркова рубка) в межах національного природного парку "Гуцульщина", без ліміту використання природних ресурсів та дозволу Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА, наукового висновку щодо ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів ПЗФ загальнодержавного значення "Гуцульщина", на спеціальне використання природних ресурсів.

За наслідками проведення позапланової перевірки позивачем видано Припис №9 від 19.04.2019 року про анулювання лісорубного квитка від 20.03.2019 року № 14 (серія ІФ ЛРК 006739) на заготівлю деревини в порядку рубок формування та оздоровлення лісів (санітарно - вибіркових рубок).

Указом Президента України від 14.05.2002 року №456/2002 з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природних комплексів Покутських Карпат, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення створено національний природний парк "Гуцульщина" на території Косівського району Івано-Франківської області, який підпорядковано Міністерству екології та природних ресурсів України. ДП «Кутське лісове господарство» віднесено до землекористувачів, землі яких мають бути включені до складу національного природного парку "Гуцульщина" як з вилученням так і без вилучення.

На виконання вимог Указу Президента України «Про створення національного природного парку «Гуцульщина» від 14 травня 2002 року та наказу Мінекоресурсів України від 14.08.2002 року для прийому-передачі матеріальних цінностей та частини лісового фонду Кутського Держлісгоспу (з вилученням, додаток №1 до Указу Президента України від 14 травня 2002 року) була створена відповідна комісія. Відповідно до додатку № 1 «Перелік кварталів Кутського держлісгоспу, що надаються у постійне користування національному природному парку "Гуцульщина", Акту приймання - передачі матеріальних цінностей від 23 серпня 2002 року, який підписаний усіма заінтересованими особами в тому числі і керівником Кутського держлісгоспу Гмитруком В.Д. та затверджений Міністром екології та природних ресурсів України Курикіним Г.І. - лісовий квартал № 12 площею 185 га. (згідно матеріалів базового лісовпорядкування 1996 року по Кутському ДЛГ) переданий у постійне користування Національному природному парку "Гуцульщина".

Факт передачі лісового фонду ДП «Кутське лісове господарство» до Національного природного парку "Гуцульщина" підтверджено Актом приймання - передачі матеріальних цінностей від 23 серпня 2002 року, нотаріально засвідченою заявою від 24.07.2009 року про надання згоди Державним підприємством «Кутське лісове господарство» щодо припинення права користування земельними ділянками та передачу в постійне користування Національному природному парку "Гуцульщина" 6790 га, що відповідає площі, яка мала бути надана у постійне користування НПП "Гуцульщина" з вилученням з Кутського державного лісгоспу згідно Додатку 1 до Указу Президента України від 14.05.2002 року №456/2002 з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природних комплексів Покутських Карпат, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.

Згідно інформаційної довідки наданої НПП «Гуцульщина» лісовий квартал № 12, відповідно нумерації квартальної сітки Косівського лісництва ДП «Кутське лісове господарство» згідно матеріалів базового лісовпорядкування 1996 року по ДП «Кутське лісове господарство» набув зміни в нумерації на квартали № 10 та № 11, відповідно нумерації квартальної сітки по Косівському ІНДВ НПП «Гуцульщина» згідно матеріалів базового лісовпорядкування 2004 року по НПП "Гуцульщина" .

НПП "Гуцульщина" підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України (пункт 1 Указу Президента України від 14.05.2002 №456/2002).

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від17.07.2002 №271 (в редакції наказу від 02.09.2013 №377) затверджене Положення про національний природний парк "Гуцульщина" (далі Положення), згідно з пунктом 1.1. якого НПП "Гуцульщина" є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Парк розташований на території Косівського району Івано-Франківської області.

У пункті 2.1. Положення зазначено, що парк створено з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Покутських Карпат, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.

Завданням НПП "Гуцульщина" є збереження та відтворення цінних природних та історико-культурних комплексів та природних об`єктів Покутських Карпат, включаючи підтримання та забезпечення екологічної природної рівноваги в регіоні; створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних комплексів та об`єктів; організація та здійснення наукових досліджень, у тому числі з вивченням природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розроблення та впровадження наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища, відтворення окремих видів флори та фауни, відновлення порушення екосистем, управління та ефективного використання природних ресурсів, організації та проведення моніторингу ландшафтного та біологічного різноманіття; проведення екологічної освітньо-виховної роботи тощо (пункту 2.2. Положення).

З пункту 1.6. Положення вбачається, що загальна площа парку становить 32271га земель, в тому числі: 7606га земель, що мають бути надані йому в постійне користування та 24665га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

Відповідно до пунктів 1.7, 1.8 Положення про Національний природний парк «Гуцульщина», право Парку на постійне користування земельною ділянкою оформляється витягом з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Межі земельних ділянок Парку встановлюються в натурі (на місцевості) і закріплюються межовими знаками. Відомості про земельні ділянки Парку в установленому порядку вносяться до Державного земельного кадастру та обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.

Встановлено судом та з матеріалів справи вбачається, що вимоги Указу Президента України від 14 травня 2002 року N 456/2002 щодо вирішення протягом 2002-2003 року питання щодо вилучення та надання у постійне користування НПП «Гуцульщина» 7606 гектарів земель, а також розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку, отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками - вирішено не було, в матеріалах справи такі докази відсутні, позивачем по даній справі суду такі докази - не надавалися.

III особою на стороні відповідача, Пістинською сільською радою, на підтвердження своїх заперечень, надано суду витяг з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно - територіальних одиниць НВ-2603626652018 від 07.06.2018 року, з якого вбачається, що площа земель в межах території адміністративно-територіальних одиниць с. Пістань становить 2504,2 га., а також додаток до витягу з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць від 07.06.2018 року НВ-2603626652018 "Графічне зображення меж території адміністративно - територіальної одиниці на картографічній основі Державного земельного кадастру", яким підтверджується включення лісового кварталу 12 ДП «Кутське лісове господарство» в межі с. Пістань.

Статтею 149 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.07.2013 №495-р "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок", відповідно до статей 92, 123 і 149 ЗК України надано НПП "Гуцульщина" дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 6674 гектари (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебувають у постійному користуванні державного підприємства "Кутське лісове господарство" згідно з додатком, розташованих на території Косівського району Івано-Франківської області, з подальшим наданням їх зазначеному парку у постійне користування для забезпечення його функціонування.

Судом було встановлено, що на момент проведення перевірки та розгляду справи в суді, постійним користувачем земельної ділянки, визначеної в Указі Президента України від 14.05.2002 №456/2002, є Кутський державний лісгосп Державного комітету лісового господарства України, у вказаного землекористувача земельна ділянка не вилучалась, НПП "Гуцульщина" в постійне користування не надавалася, акт на право постійного користування цією земельною ділянкою НПП "Гуцульщина" не видавався і право лісокористування за ним на вказану землю не реєструвалося, що є підставою для висновку, що в розумінні діючого законодавства НПП "Гуцльщина" не є постійним користувачем лісової земельної ділянки, на якій здійснено незаконне вирубування дерев та засмічення відходами, а тому не є відповідальною особою за такі дії невстановлених осіб, відповідно до статей 19, 64, 86 ЛК України.

Статтею 19 Земельного кодексу України (далі ЗК України) встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.

До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ч.1 ст.55 ЗК України).

Згідно з ч.1 статтею 57 ЗК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Отже, на землі лісогосподарського призначення розповсюджується особливий режим щодо їх надання в користування та використання, який визначається нормами Конституції України, ЗК України, іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, згідно зі статтею 3 ЗК України, земельні відносини, які виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать ЗК України.

Водночас частиною 2 статті 5 ЛК України передбачено, що правовий режим земель лісогосподарського призначення визначається нормами земельного законодавства.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин повинно визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду.

Відповідно до статті 16 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Частиною 1 статті 17 Лісового кодексу України передбачено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно з частиною 1 статті 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі мають: 1) право самостійно господарювати в лісах; 2) виключне право на заготівлю деревини; 3) право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації; 4) право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством; 5) право здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов`язані: дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

За приписами статті 45 Лісового кодексу України, лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Пунктами 3, 4 частини 1 статті 46 Лісового кодексу України встановлено, що лісовпорядкування передбачає, у тому числі, інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів.

В силу вимог статті 47 Лісового кодексу України, лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Статтею 48 Лісового кодексу України закріплено, що у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Відповідно статті 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно (частина 1 статті).

Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами (частина 3 статті 69 Лісового кодексу України).

Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті 69 Лісового кодексу України).

Згідно з пунктами 2 та 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року №761, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі - органи Держлісагентства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Тобто, здійснення спеціального використання лісових ресурсів, у тому числі в частині видачі лісорубних квитків, повинно здійснюватись постійним лісокористувачем на основі матеріалів лісовпорядкування.

Частиною 4 ст.7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства.

Діюче законодавство України не містить такого поняття як "фактичний постійний лісокористувач", тим більше не передбачено законом і існування у двох осіб одночасно права постійного користування однією і тією самою земельною ділянкою.

В той же час, судом встановлено, що стосовно земельних ділянок на які було видано лісорубний квиток та яка відповідно до Указу Президента України від 14.05.2002 №456/2002 має бути виділена НПП "Гуцульщина", встановлення меж в натурі не проводилося, доказів протилежного позивачем не надано.

Аналогічні обставини встановлені в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2017,залишеної в силі постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2019 , справа № 909/4/17.

Слід зазначити, що позивачем не доведено того, що державний акт на право постійного користування земельними ділянками, одержаний в установленому порядку ДП «Кутське лісове господарство», є скасованим, недійсним або нечинним, тому законодавчий механізм підтвердження права постійного користування земельними ділянками планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, передбачений п. 5 розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України не включається у зв`язку з існуванням законного та легітимного постійного землекористувача.

Державне підприємство «Кутське лісове господарство" є постійним лісокористувачем, який у своїй діяльності має дотримуватись вимог чинного законодавства України та Статуту.

Підставами ведення лісового господарства, зокрема проведення рубок формування та оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/741/18 від 03.01.2019, встановлено, факт перебування у незадовільному стані земель лісового фонду, переданих у користування ДП "Кутське лісове господарство", наслідком якого є велике скупчення вітровальної, буреломної і сухостійної деревини, що призводить до появи осередків і розповсюдження шкідників лісу на території Пістинської сільської ради, яке має безпосередній вплив на стан здоров`я людей територіальної громади і створює велику небезпеку виникнення пожеж у літній період, що, у свою чергу, може призвести до заподіяння матеріальних збитків, а також, враховуючи неодноразові звернення жителів села, активістів та представника РДА п. Зузяка Володимира про критичну ситуацію із незаконними рубками та іншими порушеннями природоохоронного законодавства України.

На виконання рішення суду у справі № 909/741/18 від 03.01.2019, що набрало законну силу, та згідно ст. 326 ГПК України є обов`язковим до виконання, ДП «Кутське лісове господарство» видало лісорубний квиток № 14 від 20.03. 2019 року серії ІФ ЛРК 006739 на заготівлю деревини в рядку рубок формування та оздоровлення лісів, лісокорстувачем якого є ДП «Кутське лісове господарство». Зазначений лісорубний квиток отриманий з дотримання чинного законодавства на підставі акту рекогноцирувального лісопатологічного обстеження насаджень на предмет цільності призначення заходів з поліпшення санітарною стану лісів ДП «Кутське лісове господарство» від 27.07.2018року, Польових матеріалів обстеження санітарного стану лісів в межах населеного пункту с.Пістинь, які знаходяться в постійному користуванні ДП «Кутське лісове господарство» від 09.07. 2019 року та Переліку заходів санітарного стану лісів ДП Кутське лісове господарство від 10.02. 2019 року.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що лісорубні квитки видавались та по них проводились санітарно-вибіркові рубки у відповідності до вимог нормативних актів, які регулюють ці правовідносини, що не могло призвести до порушення прав та інтересів позивача.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про відмову у задоволення в позовних вимог.

Судові витрати залишити з а позивачем.

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 130, 185, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

в позові Державної екологічної інспекції Карпатського округу, вул.Сахарова, буд.23а, м.Івано-Франківськ до Державного підприємства "Кутське лісове господарство" вул. Січових Стрільців, буд.1, смт. Яблунів, Косівський район, Івано-Франківська область про анулювання лісорубного квитка від 20.03.2019 №14 серія ІФ ЛРК №006739 - виданий на заготівлю деревини в порядку рубок формування та оздоровлення лісів з вилученням - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.11.2019

Суддя Шкіндер П.А.