Ухвала суду № 85495830, 07.11.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/83/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.11.2019 Справа № 908/1654/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорова Олена Владиславівна, розглянувши заяву Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/1654/18

за позовом: Фізичної особи-підприємця Гургури Галини Валентинівни ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 9-А)

про стягнення грошових коштів

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Висоцька Л.С., довіреність №16415 від 05.07.2019; Лютая Г.Ю., довіреність №16434/10 від 08.07.2019; Варфоломєєва О.Є., довіреність №24374 від 21.10.2019.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.01.2019 року позов Фізичної особи-підприємця Гургури Г.В. задоволено частково, на користь позивачки з Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області стягнуто основний борг у сумі 310575,81 грн., 3% річних в сумі 22172,57 грн., інфляційні втрати в сумі 92821,48 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 6383,55 грн. та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 8834,97 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2019 рішення Господарського суду Запорізької області від 09.01.2019 у справі № 908/1654/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 18.07.2019 касаційну скаргу Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області залишено без задоволення, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2019 та рішення Господарського суду Запорізької області від 09.01.2019 у справі № 908/1654/18 залишено без змін.

05.08.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 02.08.2019 вих. № 16950/16.5-43 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 09.01.2019 у справі № 908/1654/18.

Відповідно до п. п. 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача у справі Федорової О.В., протоколом повторного автоматизованого розподілу від 05.08.2019 здійснено перерозподіл заяви між суддями та призначено її до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 06.08.2019 вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про відстрочення виконання рішення відкладено до повернення матеріалів справи №908/1654/18 до Господарського суду Запорізької області з Верховного Суду.

17.10.2019 матеріали справи № 908/1654/18 повернуто з Верховного Суду.

Ухвалою суду від 22.10.2019 заяву Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про відстрочення виконання рішення у справі №908/1654/18 прийнято до розгляду. Призначено судове засідання на 30.10.2019 о 11-00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду №П-605/19 від 30.10.2019, враховуючи перебування судді-доповідача у справі Боєвої О.С. з 25.10.2019 по 08.11.2019 включно у відпустці, відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/1654/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2019 заяву про відстрочення виконання судового рішення у справі №908/1654/18 передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 31.10.2019 прийнято заяву Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про відстрочення виконання рішення у справі №908/1654/18 до розгляду, судове засідання призначено на 07.11.2019.

07.11.2019 від позивача надійшла заява, відповідно до якої зазначено, що ні ухвалу суду від 31.10.2019, ні заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду позивачем не отримано, у зв`язку з чим надати оцінку доводам відповідача не має можливості.

В судовому засіданні представники відповідача надали клопотання, відповідно до якого просять суд правильно читати номер виконавчого провадження у заяві, а саме: замість 44836786 правильним читати - 56758943.

Розглянувши подане клопотання відповідачів, суд прийняв його до розгляду та задовольнив.

Також судом здійснено перевірку надсилання відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення суду на адресу позивача. Відповідно до доданих до заяви доказів надсилання (опис вкладення та фіскальний чек від 02.08.2019) відповідачем заяву про відстрочення виконання рішення суду надіслано позивачу ФОП Гургурі Г.В. за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 07.11.2019 надіслана позивачу кореспонденція передана на зберігання у ПАТ "Укрпошта", що підтверджується відповідним витягом з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта".

В судовому засіданні представники відповідача заявили усне клопотання про оголошення перерви для надання суду додаткових доказів.

Розглянувши заявлене клопотання, суд відмовив у його задоволенні, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про відстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк. Крім того, оголосивши перерву на наступний день, суд порушить права позивача, оскільки фактично не зможе повідомити його про перенесення даного засідання.

Розглянувши матеріали справи та заяву про відстрочення виконання рішення суду, суд відмовив у її задоволенні у зв`язку з наступним:

Питання відстрочення виконання судового рішення врегульовані ст. 331 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи ч. 2 ст. 331 ГПК України.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Пунктами 7.1.1 та 7.2 постанови пленуму Верховного Суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В той же час, ч. 5. ст. 331 ГПК України даний строк обмежено і розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Необхідність надання відстрочки виконання рішення суду відповідач (заявник) у своїй заяві обґрунтовує тим, що відповідачем є державний орган (відділ державної виконавчої служби), який не має на меті отримання прибутку та фінансується за рахунок Державного бюджету України.

В судовому засіданні представники відповідача також зазначили, що єдиним джерелом, за рахунок якого можливо виконання рішення у справі №908/1654/18, є стягнуті витрати за зберігання описаного та арештованого майна в межах виконавчого провадження №56758943, які є витратами виконавчого провадження. Станом на день судового засідання виконавче провадження №56758943 не закінчено, стягнення здійснюються згідно з чинним законодавством.

Також представники відповідача зазначили, що частина коштів, які стягнуті в рамках виконавчого провадження №56758943 наявна у боржника для перерахування позивачу, однак у зв`язку зі зміною реквізитів позивача здійснити таке перерахування не можливо. Усі листи, які направлялися позивачу з вимогою повідомити нові реквізити, повернуті відповідачу без вручення. За таких обставин суд приходить до висновку про можливість виконання судового рішення боржником частинами.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

На підтвердження обставин, зазначених у судовому засіданні представниками відповідача, суду жодних доказів надано не було.

До заяви про відстрочення виконання судового рішення заявником не додано жодних доказів в підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

За приписами ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Аналогічні норми містяться в ст. 326 ГПК України, зокрема, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.

Згідно зі ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Зазначені висновки суду базуються, зокрема на рішенні Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009р. в якому визначено: відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. У рішенні від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Відповідно до ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ст.13 ГПК України).

Аналіз доказів, що містяться в матеріалах справи, а також вимог чинного законодавства, зокрема ч. 5 ст. 331 ГПК України, урахування ступеня вини відповідача у виникненні спору та матеріальних інтересів обох сторін, дають підстави Господарському суду Запорізької області зробити висновок про відмову в задоволенні заяви Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/1654/18 строком на 1рік.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/1654/18 строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 235, п. 24 ч. 1 ст. ст. 255, 256, 257ГПК України ухвала суду набрала законної сили 07.11.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Федорова