Ухвала суду № 85494592, 07.11.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17354/18

Провадження № 2-п/638/134/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.

секретаря Мунтяну І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 15.07.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 15.07.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Свою заяву обґрунтовує тим, що належним чином не сповіщений про дату та час судового засідання, судових повісток не отримував, у зв`язку з чим не мав можливості надати суду документи щодо обставин справи.

У судове засідання сторони, не з`явились, причин неявки не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з?явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 15.07.2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено та присуджено до стягнення з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики у розмірі 1257547,40 грн та судового збору в розмірі 9605,00 грн.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Харківській області (а.с.21) ОСОБА_1 зареєстрований: АДРЕСА_1 , за зазначеною адресою відповідачу направлялись сповіщення про виклик до суду засобами поштового зв`язку.

Відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Пунктом 1 ч. 8 ст.128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Клопотань про відкладення слухання справи або інших заяв з процесуальних питань відповідачем не подавалось.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названої Конвенції і Кодексу.

Крім, того як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі Тойшлер проти Германії (Тeuschler v. Germany).

Таким чином, судом здійснені всі передбачені законодавством засоби належного сповіщення відповідача. ОСОБА_3 не надано суду підтвердження обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість отримувати кореспонденцію, зокрема перебування за межами м.Харкова, перебування на стаціонарному лікуванні тощо.

Відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні заочного рішення від 15.07.2019 року.

Так, при ухваленні заочного рішення в справі судом дотримано всіх вимог, необхідних для заочного розгляду справи: неявка відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача в судове засідання; згода позивача на заочний розгляд справи, про що є заява представника.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 287,288 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 15.07.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів- залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити особам, які приймають участь у справі, що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий: